Карл Ребане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Ребане
ест. Karl Rebane
Народився 11 квітня 1926(1926-04-11)
Пярну
Помер 5 листопада 2007(2007-11-05) (81 рік)
Тарту, Естонія
Громадянство Естонія ЕстоніяСРСР СРСР
Національність естонець
Діяльність фізик
Відомий завдяки астрономія, фізика
Alma mater Ленінградський державний університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Володимир Олександрович Фок
Заклад Тартуський університет
Інституті фізики і астрономії АН Естонської РСР
Інституту фізики АН Естонської РСР
Членство Академія наук СРСР і Академія наук Естонії
Посада академік Академії наук Естонії
Партія КПРС
Брати, сестри  • Jaan Rebane[d], Jüri Rebane[d] і Toomas Rebane[d]
Нагороди Герой Соціалістичної Праці
Орден ЛенінаОрден Леніна
Орден Дружби
Звання професор

Карл Карлович Ребане (ест. Karl Rebane; нар. 11 квітня 1926(19260411), Пярну — 5 листопада 2007) — естонський фізик, академік АН СРСР, академік і президент АН Естонської РСР, Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання.

Народився 11 квітня 1926 року в місті Пярну, Естонія. Був учасником Другої світової війни та мав бойові нагороди. У 1947–1952 роках навчався на фізичному факультеті Ленінградського державного університету на кафедрі теоретичної фізики, якою керував Володимир Олександрович Фок.

У 1956–1964 роках працював в Інституті фізики і астрономії АН Естонської РСР. У 1964–1968 роках академік-секретар Відділення фізико-математичних та технічних наук, в 1968–1973 роках — віце-президент АН Естонської РСР. У 1973–1976 роках директор Інституту фізики АН Естонської СРСР. З 1968 року професор Тартуського університету

У 1967 році був обраний академіком АН Естонської РСР, в 1976 році — членом-кореспондентом, а в 1987 році — академіком АН СРСР. У 1973–1990 роках президент АН Естонської РСР. 

Помер 5 листопада 2007 року. 

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Роботи Ребане присвячені розділу теорії твердого тіла, який пов'язаний зі спектроскопією кристалів (теорія спектрів, активованих домішковими атомами і молекулами кристалів, теорія впливу коливань кристалічної решітки та коливальної релаксації на електронні та внутрішньоядерні переходи в кристалоутворюючих частинках, розробка теорії вторинного світіння активованих кристалів). Передбачив і виявив гарячу люмінесценцію кристалів (1968). Запропонував використовувати прості молекули і молекулярні іони, впроваджені в грати кристала як чутливі зонди для детального експериментального дослідження взаємодії домішки з кристалом і властивостей кристала. Виконав точні вимірювання спектрів молекул хлорофілу, заморожених в твердотільних матрицях.

Монографія Карла Ребане рос. «Элементарная теория колебательной структуры спектров примесных центров кристаллов» була перекладена англійською мовою та стала настільною книгою декількох поколінь спектроскопістів, що досліджують спектральні і люмінісцентні властивості кристалів.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]