Карл Сарап
Карл Сарап | |
---|---|
Народився | 4 березня 1892 Sompad, Jõhvi Rural Municipalityd, Іда-Вірумаа, Естонська РСР |
Помер | 5 листопада 1942 (50 років) Солікамськ, Пермська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Естонія |
Діяльність | фотограф, редактор |
Роки активності | 1912 — 1941 |
Карл Са́рап (ест. Carl Sarap; 4 березня 1893, селище Вока, Єввеська волость, Естляндська губернія, Російська імперія — 5 листопада 1942, Солікамськ, РРФСР, СРСР) — естонський фотограф, редактор, засновник видавництва «Odamees». У 1930-х роках публікував в Естонії поштові фотолистівки. Знаний своїми фотосеріями «Прекрасна батьківщина» й «Естонія на фото: географічні фотосерії для шкіл». Володар золотої медалі Всесвітньої виставки 1937 року в Парижі. Його фотоальбом «Стара Нарва» (1939) вважається вершиною естонського фотомистецтва[1][2][3].
1941 року репресований радянською владою, 1942 року помер в одному з таборів ГУЛАГУ.
Народився 4 березня 1893 року в селищі Вока Єввеської волості Естляндської губернії Російської імперії (нині повіт Іда-Вірумаа, Естонія)[3].
Батько Йоган Сарап (Іван[4] Сарап) працював шкільним учителем у Вока, а потім протягом 26 років керував мизою Сомпе[5], що належала дворянському сімейству Рентельнів[de]. Карл навчався у селищній школі, потім закінчив гімназію Хуґо Треффнера у Тарту. Навчання в Імператорському Юріївському університеті перервала Перша світова війна[2].
1918 року заснував у Тарту компанію Odamees-Carl Sarap, яка володіла видавництвом і книгарнею. Видавництво Сарапа видавало твори учасників колишньої творчої групи «Сіуру», іншу художню та науково-популярну літературу, перекладні твори та календарі[3][6].
У 1919 та 1922—1927 роках видавництвом Odamees-Carl Sarap випускався літературно-художній та науково-популярний журнал «Odamees» (з ест. «Списоносець»). 1919 року головним редактором журналу був Фрідеберт Туґлас; було видано п'ять номерів. 1919 року також недовго видавався тижневик «Odamees». Відповідальним редактором був Аугуст Алле, було опубліковано десять випусків[1].
У своїй 10-кімнатній квартирі в Тарту Сарап організував салон для творчих людей (розпис стелі салону виконав Адо Ваббе). У Тойлі, на пляжі Мартса, він тримав дачу для письменників. Своїм улюбленим письменником вважав Оскара Лутса[3].
У 1928—1929 роках після зміни власника журналу «Odamees» працював його головним редактором. Видавничо-книжковий бізнес Сарапа зіткнувся з великими фінансовими труднощами, і 1929 року Карла Сарапа оголосили банкрутом[7]. Його дружина Маарі, світська левиця, що розважала в салоні чоловіка його гостей — письменників та художників, разом із сином, дочкою та свекрухою виїхала до Америки. Сарап переїхав до Раквере і разом зі своєю новою супутницею життя, шкільною вчителькою з Тойла, Йоганною Тріфельдт, яку знав з дитинства, став керувати книгарнею під торговою маркою J. Triefeldt[8], де Сарап також керував фотовідділом (магазин розташовувався в будинку по вулиці Пікк, поряд з адвентистською церквою). Відтоді займався документальною та художньою фотографією, досягнувши в цій справі великих творчих успіхів[2][3][9].
З 1934 року почав систематично фотографувати естонські пейзажі, природу, тварин, села, міста[10]. Під псевдонімом Johanna Triefeldt (J. Triefeldt, Joh. Triefeldt) видав велику кількість фотолистівок, а також серію листівок «Прекрасна батьківщина» (ест. «Kaunis kodumaa», 1936—1940), яку створив, об'їхавши всю Естонію разом з дружиною на велосипеді[3].
1934 року фотографія вулиці Раху в Нарві, зроблена Карлом Сарапом, з'явилася у виданні «Естонська енциклопедія» як одна з ілюстрацій терміна «фотографічне мистецтво»[11].
1936 року фотографії Карла Сарапа також опублікували в ілюстрованій монографії, присвяченій історії будівництва Нарви[12]. За присвячену Естонії фотогалерею Карл Сарап отримав золоту медаль на Всесвітній виставці 1937 року в Парижі[13].
1939 року таллінське видавництво Kultuurkoondis випустило фотокнигу «Стара Нарва» («Wana Narwa»), складену Карлом Сарапом. Книга містила фотографії Старого міста Нарви, зроблені Карлом Сарапом, й історичний огляд, який підготував нарвський міський архіваріус, магістр Арнольд Соом. Усі фотороботи Карла Сарапа були опубліковані під його справжнім ім'ям[3][14].
1939 року компанія Triefeldt почала публікувати серії фотоальбомів Карла Сарапа «Естонія на фото: географічні фотосерії для шкіл» (ест. «Eesti pildis: Geograafilised pildisarjad koolidele»), призначених як шкільний навчальний посібник. Набір зображень, присвячених певному регіону Естонії, містив паперову обкладинку та 10 різних фотографій з надрукованою на звороті інформацією про зображене місце. У створенні серії брали участь географ Аугуст Таммеканн й історик Арнольд Соом. Було випущено 9 різних комплектів фотографій (усі опубліковані 1939 року)[15].
У червні 1941 року Карл Сарап із Раквере виїхав у селище Вока. 14 червня[4] вирушив до сусіднього хутора слухати військові новини по радіо в той час, коли туди прибули чекісти, щоб заарештувати господаря. У Карла Сарапа, як завжди, був із собою дорогий фотоапарат, який він не міг заховати. Його порахували шпигуном і також заарештували. Під час попереднього слідства в Раквері шпигунську версію виявити не вдалося, але переміщення Сарапа в прикордонній зоні з фотокамерою виявилося достатньо, щоб його вивезли до Пермського краю для подальшого розслідування. Там 1942 року в його справі вже фігурували звинувачення «антирадянська агітація та пропаганда»[3][16]. Був засуджений до страти, пізніше цей вирок скасували і Сарапу призначили покарання у вигляді п'яти років виправних робіт в Усольлазі. Там його направили в сіножатню бригаду, яку очолював колишній міністр закордонних справ Естонії Антс Пійп. За свідченнями одного з ув'язнених, у бригаді Пійпа панував «демонстративний контрреволюційний саботаж» з 27 — 30 її членів справно працювали лише 7 осіб; Сарап взагалі не працював[3].
Помер в Усольлазі 5 листопада 1942 року[4], ймовірно, від голоду[3]. Він все життя страждав від слабкого здоров'я[3].
Естонський фотограф Пеетер Тоомінг скопіював фотографії Карла Сарапа і зробив фотографії тих самих місць з тієї ж точки знімання. Фотографії пліч-о-пліч були опубліковані в серії «55 років по тому», що вийшла у 1993—1997 роках (ест. «55 aastat hiljem»). Всього вийшло 9 книг: «Virumaa» (Віронія), «Saaremaa» (Сааремаа), «Pärnumaa» (Пярнумаа), «Multigimaa» (Мульгімаа), «Laänemaa, Hiiumaa, Vormsi» («Ляенемаа, Хійумаа, Вормсі»), «Tallinn & Tartu» («Таллінн & Тарту»), «Tartumaa» («Тартумаа»), «Harju-ja Järvamaa» («Гар'ю- і Ярвамаа»), «Valga-ja Võrumaa» («Валга- і Вирумаа»). 1999 року також виданий альбом «Virumaa fotokillud 1936—1995» («Фотофрагменти Вірумаа 1936—1995»)[1].
З ініціативи Національної бібліотеки Естонії 2023 року зі 135 претендентів відібрали 25 найкрасивіших книг Естонії. Серед інших нагороду отримала книга Талліннського міського музею «Eesti pildis. Fotograaf Carl Sarap» ("Естонія у фотографіях. Фотограф Карл Сарап ")[17].
З 16 червня 2022 року до 23 січня 2023 року у Талліннському музеї фотографії відбулася виставка робіт Карла Сарапа. На виставці представили найкраще з творчості видатного естонського фотографа 1930-х років — рідкісні збережені оригінальні фотографії, фотолистівки, фотозбільшення та репродукції[18].
У березні 2023 року виставка робіт Карла Сарапа відбулася в Тарту, в Музеї Свята пісні[19].
-
Нарва. Ковані грати Ратушних сходів і Ратушна площа (1930)
-
Тарту, Кам'яний міст і Ратушна площа (1930-ті роки)
-
Жінки села Гулло (1930-е годы)
-
Портрет Йоганни Трейфельд (1937)
-
Остров Муху, село Вилла (1938)
-
Національний одяг печерянок. Обініца (1939)
-
Магазин «J. Triefeldt» в Раквере (1937—1930)
-
Конверт з краєвидом Тарту
-
Конверт в краєвидом Тарту
-
Фотолистівка із серії «Чудова батьківщина»
- ↑ а б в Sarap, Carl. Eesti Entsüklopeedia (ест.). 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2023. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ а б в Vilve Asmer. Carl Sarap (PDF). Rahvusarhiiv (ест.). Архів (PDF) оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Jüri Tõnisson (2002). Kirjastaja ja fotokunstnik Carl Sarap. Kultuur ja elu (ест.). Архів оригіналу за 11 липня 2023. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ а б в Karl Sarap. memoriaal.ee — Eesti Kommunismiohvrid 1940—1991 (ест.). Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ Homseid sünnipäevi // Postimees : газета. — 1937. — Nr. 67. — (3). — L. 4. Архівовано з джерела 13 липня 2023.
- ↑ Artur Adson. Siuru raamat : [ест.]. — Rootsi : Orto, 1949.
- ↑ Riigi Teataja lisa nr 69 // Päewaleht : газета. — 1929. — Nr. 244. — (9). — L. 9.
- ↑ Raamatu- ja kirjutusmaterjalide kauplus Johann Treifeldt // Rahvusarhiiv, ERA.891.2.12154. Архівовано з джерела 13 липня 2023.
- ↑ Väärikas album 1930. aastate tippfotograafi pärandist “Eesti pildis. Fotograaf Carl Sarap”. Tallinna Linnamuuseum. Fotomuuseum (ест.). Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- ↑ Carl Sarapi kiri Riigiparkide Valitsusele // Rahvusarhiiv, ERA 983.1.46, leht 1. — 1936. — . — 3.
- ↑ Eesti Entsüklopeedia. III, Ferda-Jaanus / Peatoimetaja: R. Kleis, toimetajad: P. Treiberg, J. V. Veski. — Tartu, 1934.
- ↑ Sten Karling. Narva. Eine baugeschichtliche Untersuchung. — Tartu : J. G. Krüger, 1936. — 384 с. Архівовано з джерела 13 липня 2023
- ↑ Näitus "70 aastat Pariisi Maailmanäitusest". ERR (ест.). 7 липня 2007. Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 4 червня 2024.
- ↑ Wana Narwa. Grafo (ест.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ Эстония в фотографиях. Карточка заказа. Eesti Muuseumide Veebivärav (ест.). Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 13 липня 2023.
- ↑ Министерство государственной безопасности СССР. Дело: Сарап Карл Иванович (1893) // Rahvusarhiiv, ERAF.130SM.1.10292.
- ↑ Tallinna Linnamuuseumi kaks trükist, “Peeter I kokaraamat” ja “Eesti pildis. Fotograaf Carl Sarap” valiti 25 kauneima raamatu hulka. Tallinna Linnamuuseum (ест.). Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- ↑ Näitus “EESTI PILDIS. Fotograaf Carl Sarap (1893–1942)”. Talllinna Linnamuuseum (ест.). Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- ↑ Tartu Linnavalitsus. Näitus "Eesti pildis. Fotograaf Carl Sarap (1893 – 1942)." Kultuuriaken. Tartu (ест.). Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 15 липня 2023.