Карл Фукс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Фукс
нім. Karl Friedrich Fuchs
Carolus Fuchs.png
Народився 6 (18) вересня 1776(1776-09-18)
Герборн
Помер 12 (24) квітня 1846(1846-04-24) (69 років)
Казань
Громадянство Німеччина Німеччина
Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Гернборнська академія, Геттінгенський університет
Галузь наукових інтересів археологія, етнографія, ботаніка, медицина
Заклад Казанський імператорський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Блуменбах Й. Ф., Ліхтенберг Г. К.
Відомі учні Лобачевський М. І., Аксаков С. Т., Симонов І. М., Панаєв В. І.
Відомий завдяки: засновник музею Казанського університету та Казанського зооботанічного саду
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Карл Фукс (нім. Karl Friedrich Fuchs; нар. 18 (6) вересня 1776, Ґерборн, Нассауське князівство — пом. 24 (12) квітня 1846) — німецький лікар та етнограф, дослідник фіно-угорських народів Надволжя (зокрема, ерзян).

Крім того, ботанік та археолог. Ректор (1823—1827) Казанського університету (Татарстан).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у багатодітній родині богослова Йогана Фукса. Навчався у Ґеттінґені, закінчив Марбурзький університет. 1800 завербувався військовим лікарем до армії Російської імперії, але не затримується на цій роботі та вирушає у ботанічні експедиції на Поволжя, зокрема Татарстан (переважно у місті Казань). 1823 став ректором Казанського університету, підготувавши прекрасну базу вивчення природничих наук для свого наступника — українця Миколи Лобачевського.

Автор записок про ерзянські, чуваські, марійські громади східної Європи. Окремо про ерзян Татарстана він написав розвідку для Журналу Міністерства внутрішніх справ (1839). Важливу роль у фіно-угрознавстві посідає його монографія «Записки о чувашах и черемисах» (1834).

Сучасна татарська наука відносять професора Фукса до найбільших вчених, що професійно писали про їх народ, суспільство та країну у XIX століття.

Завдяки літературному салону, який організувала його дружина, Фукс став добрим знайомим фінського вченого М. Кастрена та московського літератора Олександра Пушкіна.

Праці[ред.ред. код]

  • Prodromus florae Rossicae Cisuralensis. [до 1805 года]
  • (рос.)Заметки медико-топографические // Казанские Известия. — 1812. — № 5, 9, 14, 19 и 22.
  • Museum Orientale Fuchsianum, Casani. — Казань, 1815—1817. [собрание отдельных таблиц, литографий в Казани]
  • (рос.)Краткое описание российских монет, находящихся в минц-кабинете доктора и профессора Фукса. — Казань: Университетская типография, 1819.
  • (рос.)Краткая история города Казани. — Казань, 1822. [Первые отрывки в «Казанских Известиях», 1817, № 67, 68 и сл.; переиздана в 1905 году]
  • (рос.)О политическом состоянии золотого промысла по хребту Уральских гор // Казанский Вестник. — 1824. — № 1. [О болезнях горных и заводских работников на Уральских заводах]
  • (рос.)Об Уральских золотосодержащих песках // Казанский Вестник. — 1824.
  • (рос.)Уральские леса // Казанский Вестник. — 1824.
  • (рос.)О городе Екатеринбурге // Казанский Вестник. — 1824.
  • (рос.)Поездка из Казани в Нижегородскую губернию // Казанский Вестник. — 1828.
  • (рос.)Замечания о холере, свирепствовавшей в городе Казани в течение сентября и октября месяцев 1830 года // Казанский Вестник. — 1830. — апрель.
  • (рос.)Путешествие по Башкирскому Уралу // Казанский Вестник. — 1832. — кн. VIII и IX.
  • (рос.)Поездки из Казани в Чебоксары, письма А. А. и К. Ф. Фукс // Заволжский Муравей. — 1834. — т.I и II. [Эта статья вошла впоследствии в «Записки о чувашах и черемисах» А. А. Фукс]
  • (рос.)Сказание казанского купца Л. Ф. Крупеникова о пребывании Пугачёва в Казани // Казанские Губернские Ведомости. — 1843. — № 51. [Предварительно помещалось в виде отдельных статей в «Казанских Известиях» за 1814—1815 года и в «Заволжском Муравье» за 1834 год]
  • (рос.)Поездка из Казани к мордве Казанской губернии // Журнал Министерства внутренних дел. — 1839. — № 10.
  • (рос.)Сказания старожилов о пребывании Пугачева в Казани и о состоянии ее в то время: Материалы для истории Пугачевского бунта и истории Казани, собр. К. Ф. Фуксом. — Казань: типография Губернского правления, 1843. — 20 с.
  • (рос.)Казанские татары, в статистическом и этнографическом отношениях. Сочинение действительного статского советника К. Фукса. — Казань: Университетская типография, 1844. — 131 с.
  • (рос.)Краткая история города Казани. Казань, 1905. Репринтное воспроизведение с приложением Предисловия Н. Ф. Катанова к изданию 1914 г. — Казань, 1991. — 210 с.
  • (рос.)Казанские татары. — М.:Книга по Требованию, 2011. — 133 с. — ISBN 978-5-458-14065-2.

Посилання[ред.ред. код]


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.