Карл Хуман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Хуман
Carl Humann - Imagines philologorum.jpg
Карл Хуманн
Народився 4 січня 1839(1839-01-04)
Штееле
Помер 12 квітня 1896(1896-04-12) (57 років)
Ізмір
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Національність німець
Alma mater Берлінська академія архітектури
Галузь наукових інтересів археологія
Відомий завдяки: відкривач Пергамського вівтаря

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Карл Хуманн (нім. Carl Humann) (4 січня 183912 квітня, 1896) — німецький інженер, архітектор та археолог. Відкрив Пергамський вівтар. Член Прусської академії наук і Німецького археологічного інституту.

Життєпис[ред.ред. код]

Хуманн отримав диплом залізничного інженера, працював на будівництві залізниць і продовжив освіту в Будівельній академії Берліну. Захворівши туберкульозом, Хуманн намагався підшукати для себе корисніший клімат в тодішній Османській імперії і оселився в 1861 в Константинополі. Він брав участь зокрема у розкопках на острові Самос, будував палац, і об'їздив в 1864 у Палестину, проводячи картографічні дослідження за дорученням османського уряду. Пізніше Хуманн також склав карту східної частини Балканського півострова.

З 1867 до 1873 Хуманн керував будівництвом доріг в Малій Азії. Попередньо він побував у древньому Пергамі взимку 1864-1865. Він виявив, що в Пергамі ще не проводилися повноцінні розкопки, хоча знахідки можуть представляти надзвичайну цінність. Йому довелося використовувати весь свій вплив для того, щоб запобігти знищенню частині відкритих мармурових руїн у вапняно-газових печах. Але для справжніх розкопок була потрібна підтримка з Берліна.

Лише в 1878 всі обставини склалися для Хуманна сприятливим чином: директор берлінського Музею скульптури забезпечив фінансову підтримку розкопок, а Хуманн отримав офіційний дозвіл османської боку. 9 вересня почалися перші розкопки в Пергамі, що тривали один рік. Великі фрагменти фризу вівтаря надзвичайної художньої цінності та численні скульптури були виявлені несподівано. Друга і третя археологічні кампанії відбулися в 1880-1881 і в 1883-1886 роках. Знахідки, які згідно з угодою з османської стороною переходили у власність Німеччині, на ослячих возах п'ять годин перевозилися до узбережжя, перевантажувалися на німецькі кораблі і вирушали до Берліну.

Німеччина швидко оцінила сенсаційність і значення знахідок, Хуманн став знаменитістю. Усвідомлюючи свою національну цілісність Німеччина отримала можливість гідно протистояти Пергамський вівтарем фризу з Парфенона в Британському музеї Лондона.

За дорученням Прусської академії наук Хуманн провів археологічну документацію стародавніх поселень Ангори, верхнього Євфрата і північній частині Сирії. З 1882 Хуманн веде розкопки за дорученням Німецького Східного товариства в Зінджирлі. В 1884 Хуманн був призначений директором відділу Королівських музеїв Берліна, однак продовжував залишатися в Смирні, представляючи інтереси королівських музеїв на Сході. Він продовжував свою роботу та дослідження і приймав у своєму популярному будинку численних гостей. В 1888 у він керував розкопками в Зінджирлі в північній Сирії. В 1891-1893 Хуманн проводив розкопки в Магнесії на Меандрі.

Карла Хумана поховали на кладовищі Смірни. В 1967 році його поховання перенесено на фортечну гору в Пергамі.

На честь знаменитого археолога в Пергамі музеї встановлено бюст Хумана, виконаний Адольфом Брюттом в 1901 на честь відкриття першої будівлі Пергамського музею.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]