Карл Целлер
| Карл Целлер | |
|---|---|
нім. Carl Zeller[1][2][3]  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | нім. Carl Adam Johann Nepomuk Zeller |
| Дата народження | 19 червня 1842[4][5][…] |
| Місце народження | Санкт-Петер-ін-дер-Ау, Амштеттен, Нижня Австрія, Австрійська імперія[1][2][3] |
| Дата смерті | 17 серпня 1898[4][5][…] (56 років) |
| Місце смерті | Weikersdorfd, Баден, Нижня Австрія, Австро-Угорщина[3] |
| Причина смерті | пневмонія |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар[1][3] |
| Громадянство |  Австрійська імперія[2][3] Цислейтанія[2][3] |
| Віросповідання | католицька церква[3] |
| Професії | композитор, державний службовець, правник |
| Освіта | Віденський університет (1869)[1][2][3] і Stiftsgymnasium Melkd (1860)[3] |
| Вчителі | Симон Зехтер[1][3] і Felix Otto Dessoffd[3] |
| Інструменти | фортепіано[1] |
| Жанри | опера[1] і оперета[1] |
| Magnum opus | Der Vogelhändlerd[1][2][3], Der Obersteigerd[1][2][3] і Q20828545?[1][2] |
| Членство | Wiener Hofmusikkapelled (1857)[1][3] |
| Заклад | Q117337577?[1][2][3] |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Карл-Адам-Йоганн-Непомук Целлер (нім. Carl Adam Johann Nepomuk Zeller; 19 червня 1842 — 17 серпня 1898) — австрійський композитор, класик віденської оперети.
Карл Целлер народився в сім'ї лікаря, який помер менш як через рік після народження сина. З дитинства грав на різних музичних інструментах, зокрема на органі в І.Брандштеттера. Співав у Віденському хорі хлопчиків.
У 1869 році здобув юридичну освіту у Віденському університеті. Одночасно вивчав композиторське мистецтво у Симона Зехтера.
Далі працював у Міністерстві освіти, у вільний час пишучи пісні, хорали, а з 1876 року — також оперети. Перша його оперета, «Джоконда», була поставлена з великим успіхом у Відні та Лейпцигу.
У 1875 році одружився з Анною-Марією Швець (Anna Maria Schwetz).
Целлер — автор семи оперет, дві з яких особливо популярні: «Продавець птахів» (1891) і «Мартін-рудокоп» (1894). До числа інших належать: «Джоконда» (1876), «Форнаріна» (1878), «Капітан Ніколь, або Карбонарії» (1880), «Волоцюга» (1886), «Власник винного погребка» (1901, закінчив Йоганнес Брандль).
У 1895 році Целлера звільнено з міністерства, заарештовано і звинувачено у лжесвідченні. На довершення нещасть він пошкодив хребет під час падіння і решту днів страждав від цієї хвороби, а потім і від душевного розладу.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Österreichisches Musiklexikon Online
- ↑ а б в г д е ж и к Richard Heuberger der Ältere Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 261.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с verschiedene Autoren Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119408961 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- Народились 19 червня
- Народились 1842
- Уродженці Нижньої Австрії
- Померли 17 серпня
- Померли 1898
- Померли в Бадені
- Поховані на Центральному цвинтарі Відня
- Випускники Віденського університету
- Кавалери ордена Карлоса III
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Командори ордена Леопольда I
- Кавалери ордена «За заслуги» Баварської корони
- Командори ордена Корони Італії
- Австрійські композитори
- Австрійські композитори епохи романтизму