Баден (Австрія)
| Баден нім. Baden | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.00750000002777540° пн. ш. 16.234444444471780145° сх. д.Координати: 48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.00750000002777540° пн. ш. 16.234444444471780145° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Австрія | |||||||
| Регіон |
 Нижня Австрія | |||||||
| Столиця для | Баден (округ Австрії) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Площа | 26,89 км² | |||||||
| Населення | 25 136 (2010) | |||||||
| · густота | 935 осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 230 м | |||||||
| Телефонний код | 02252 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
| Номери автомобілів | BN | |||||||
| GeoNames | 7872834 | |||||||
| OSM | r111479 ·R | |||||||
| Поштові індекси | 2500, 2502 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Stefan Szirucsekd | |||||||
| Вебсайт | baden-bei-wien.at | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
  Баден Баден (Австрія) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Баден у Вікісховищі | ||||||||
| Баден | |
|---|---|
| Великі курортні міста Європи [2] | |
| Світова спадщина | |
.JPG) Баден | |
| 48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.00750000002777540° пн. ш. 16.234444444471780145° сх. д. | |
| Країна |
Австрія[3] |
| Тип | Культурний |
| Критерії | (ii) (iii) |
| Об'єкт № | 1613 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2021 (45 сесія) |
|
| |
 | |
| Баден у Вікісховищі | |
Ба́ден (нім. Baden bei Wien — Баден біля Відня) — місто, окружний центр у федеральній землі Нижня Австрія, Австрія; бальнеотерапевтичний курорт. Розташоване місто за 26 км на південь від австрійської столиці Відня, з якою воно з'єднане лінією трамвая-поїзда (Badener Bahn).
У 2021 році місто стало частиною транснаціонального об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою «Великі курортні міста Європи» через його відомі лікувальні джерела та архітектурне свідчення міжнародної курортної культури 18-го та 19-го століть.[4]
Географія[ред. | ред. код]
Баден розташований у гирлі долини Святої Єлени мальовничої річки Швехат (Гелененталь)[5], частині гірського масиву — Віденського лісу (Віндервальд). Свою назву воно отримало від 14 гарячих джерел, температура яких коливається від 22 до 36 °C (72–97 °F)[5], у яких містяться мінеральні солі, включаючи карбонат кальцію, хлорид кальцію та сульфат магнію.[6][7] Більшість із яких бере початок біля підніжжя гори Кальварі (Кальварієнберг; 1070 футів або 326 м) у північно-центральній частині міста.[6][7] Ці джерела спричинені стоком із Північних вапнякових Альп і тектонічних тріщин у Віденському басейні.[7]
Найвищою точкою в цьому районі є Залізні ворота (Eisernes Tor або Hoher Lindkogel), заввишки 861 метрів, на яку можна піднятися приблизно за три години.[6]
Навколо Бадена розкинулися більше ніж 120 виноградників.
Місто складається із семи кадастрових громад (нім. Katastralgemeinden): Баден, Брайтен, Гамінгергоф, Леєсдорф, Мітерберг, Раугенштайн і Вайкерсдорф.
| Клімат Бадена | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 3 | 6 | 10 | 15 | 21 | 23 | 26 | 25 | 21 | 15 | 8 | 4 | |
| Середній мінімум, °C | −3 | −2 | 2 | 5 | 10 | 13 | 15 | 15 | 11 | 6 | 2 | −1 | |
| Норма опадів, мм | 35 | 34 | 49 | 55 | 62 | 70 | 67 | 60 | 57 | 42 | 52 | 41 | |
| Джерело: ZAMG | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Теплі мінеральні джерела в районі Бадена були відомі ще за часів Римської імперії. За правління імператора Клавдія поселення поруч з джерелами мало назву Лазні (Aquae). Однак, у документі 869 року воно вже згадується як Падун (Padun). Статус та права міста воно отримало в 1480 році. Угорська королева Беатриса Арагонська відвідала місто в 1488 році для лікування безпліддя в його цілющих джерелах.
Населення[ред. | ред. код]
Після різкого збільшення кількості населення між 1869 і 1910 роками число жителів залишається стабільним. Втрати під час Другої світової війни були поступово відновлені. З 1991 року, незначне зростання чисельності населення відбувається внаслідок імміграції (+ 8,8 %), тоді як кількість пологів зменшується (-4,4 %).
Особистості[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Томас Ванек (нар. 1984) — австрійський хокеїст, нападник.
- Ервін Гоффер — австрійський футболіст, нападник клубу «Карлсруе СК».
- Карл Ландштайнер (1868—1943) — австрійський лікар, імунолог, хімік, інфекціоніст; першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові (1940); Нобелівський лауреат в галузі фізіології або медицини (1930 рік).
- Макс Райнгардт (1873—1943) — австрійський і німецький режисер, актор і театральний діяч.
- Марія Іммакулата Австрійська (1878—1968) — ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів, принцеса Богемії, Угорщини та Тоскани.
- Йозеф Франк (1885—1967) — австрійський і шведський архітектор.
- Маріанна Гайніш (1839—1936) — австрійська громадська діячка, феміністка, суфражистка, засновниця і лідер австрійського жіночого руху.
Працювали в Бадені[ред. | ред. код]
- Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) — композитор віденського класицизму.
- Вільгельм Маланюк (1906—1965) — австрійський адвокат українського походження.
Галерея[ред. | ред. код]
-
![Казино[8]. 2005 р.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/04/Casinobaden.jpg/120px-Casinobaden.jpg)
Казино[8]. 2005 р. -
Муніципальний термальний басейн. 2008 р. -
![Театр.[de] 2010 р.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/Baden_Stadttheater_2010.jpg/120px-Baden_Stadttheater_2010.jpg)
-
Будинок Бетховена на вул. Ратушевій 10 -
Церква Святого Стефана. 2003 р.
![Казино[8]. 2005 р.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Casinobaden.jpg)
![Театр.[de] 2010 р.](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Baden_Stadttheater_2010.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л OpenStreetMap — 2004.
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Landwehr, Andreas (24 July 2021). 'Great Spas of Europe' awarded UNESCO World Heritage status. Deutsche Presse-Agentur. Процитовано 25 July 2021.
- ↑ а б EB, (1878).
- ↑ а б в EB, (1911), p. 183.
- ↑ а б в Nomination of the Great Spas of Europe for inclusion on the World Heritage List (Звіт). United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 21 August 2021.
- ↑ Сайт казино Бадена [Архівовано 6 червня 2017 у Wayback Machine.] casinos.at
Посилання[ред. | ред. код]
- www.badenonline.at/de — офіційний сайт міста (нім.)
| № | Назва | Земля | Населення | № | Назва | Земля | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Відень  Ґрац |
1 | Відень | Відень | 1 714 142 | 11 | Вінер-Нойштадт | Нижня Австрія | 41 042 |  Лінц  Зальцбурґ |
| 2 | Ґрац | Штирія | 261 540 | 12 | Штайр | Верхня Австрія | 38 313 | ||
| 3 | Лінц | Верхня Австрія | 189 367 | 13 | Фельдкірх | Форарльберґ | 30 975 | ||
| 4 | Зальцбурґ | Зальцбурґ | 148 078 | 14 | Бреґенц | Форарльберґ | 27 784 | ||
| 5 | Інсбрук | Тіроль | 120 147 | 15 | Клостернойбурґ | Нижня Австрія | 25 870 | ||
| 6 | Клаґенфурт | Каринтія | 94 303 | 16 | Леондінґ | Верхня Австрія | 25 295 | ||
| 7 | Філлах | Каринтія | 59 285 | 17 | Баден | Нижня Австрія | 25 176 | ||
| 8 | Вельс | Верхня Австрія | 58 713 | 18 | Вольфсберґ | Каринтія | 25 126 | ||
| 9 | Санкт-Пельтен | Нижня Австрія | 51 956 | 19 | Леобен | Штирія | 24 600 | ||
| 10 | Дорнбірн | Форарльберґ | 45 605 | 20 | Кремс-ан-дер-Донау | Нижня Австрія | 24 071 | ||
| ||||||||||||||
|
