Карпінський Платон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Платон Карпінський
парох с. Острівець (1913—1937)
Загальна інформація
Народження 8 січня 1873(1873-01-08)
Красне
Смерть 22 квітня 1937(1937-04-22) (64 роки)
с. Острівець
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 1898

Платон Карпінський (8 січня 1873, Красне — 22 квітня 1937 (або 19 квітня 1937[1]), с. Острівець) — галицький український священик (УГКЦ), богослов, філософ, душпастир, проповідник, громадський діяч член НТШ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 січня 1873 року в містечку Красному.

Закінчив Бережанську гімназію. Студіював у Львові філософію і богослов'я. Висвячений на одруженого священика в 1898 році.

Душпастирював на Бережанщині і Теребовлянщині, зокрема, сотрудник на парафіях в селах Дарахів (1898—1899), Кобиловолоки (1899—1901), Струсів (1901—1904); адміністратор в с. Вербів (1904—1905), парох в с. Дичків (1905—1913) та в с. Острівець (1913—1937)[1].

Делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв Теребовлянський повіт.[2]

Проводив велику проповідницьку діяльність та громадську роботу. Заснував кооперативи товариства «Сільський господар», понад 40 читалень товариства «Просвіта» в Підгаєцькому, Теребовлянському і Тернопільському повітах. Видав книгами свої проповіді, а також переклади проповідей з чеської мови.

Займався перекладами, зокрема, з сербської — «Герцеговінські оповідання» Светозара Чоровича, видано в Чернівцях 1911 року.

У 1920-1930-х роках був діяльним в УНДО.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Блажейовський Д.. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — С. 188. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  2. Олег Павлишин. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року) Архівовано 7 October 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine..

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]