Каспрук Віктор Арсенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каспрук Віктор Арсенович
VKaspruk.jpg
Народився 30 квітня 1955(1955-04-30) (60 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Проживання Київ
Діяльність політолог, журналіст, публіцист, колумніст
Alma mater Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Віктор Арсенович Каспрук (нар. 30 квітня 1955, Київ) — український політолог, політичний аналітик, журналіст-міжнародник, колумніст, публіцист.

Освіта

  • 1980 — закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.
  • 1998 — стажування на курсах при Міністерстві закордонних справ Єгипту в Каїрі
  • 2004 — стажування на курсах при Міністерстві закордонних справ Єгипту в Каїрі
  • 2006 — стажування на курсах, організованих Центром міжнародного співробітництва Міністерства закордонних справ Ізраїлю «Машав».

Трудова діяльність

Працював:

Творчість

Автор понад 2300 статей з тематики української і міжнародної політики.

До кола досліджень і зацікавлень Віктора Каспрука входить внутрішня українська політика, міжнародна політика, Близький Схід, Ізраїль та арабський світ, а також Латинська Америка, Сполучені Штати, Південно-Східна Азія. Зокрема: Китай, Індія, Пакистан, Японія, Південна Корея і КНДР.

Регулярно публікується в газетах «Дзеркало тижня», «День», «Українське слово», в журналах «Сучасність», «Український тиждень», «Народний депутат», інтернет-сайтах «Телекритика», «Политикантроп». Співпрацює з українською службою Radio Free Europe/Radio Liberty.

Нагороди

  • Лауреат премії журналу «Сучасність» та Ліги українських меценатів за 2006 рік за цикл статей, присвячених проблемам внутрішньоукраїнської і світової політики, а також за інтерв'ю із провідними діячами білоруської опозиції.

Публікації

Цитати

.  Мова повинна об’єднати Україну. І перемога у війні з Росією – це стати українцями. Іншого варіанту немає. 1

. Ігнорування витіснення української мови з телебачення, FM-радіостанцій, засобів масової інформації та інтернет-видань нині є не менш небезпечним, ніж контроль олігархії над Україною і невикорінна корупція. 1

. Утиски прав україномовних у своїй нібито державі, по суті, є нічим іншим, як антиукраїнською діяльністю.

І це набуває особливого дисонансу під час агресії Росії проти України.

Якщо ж нині не вживати зовсім ніяких заходів, то Україна за назвою може й залишитися. Але тільки, як один із варіантів «русского мира». 1

. Росія стала терористом світового масштабу, що відрізняється від інших подібних «організацій» лише наявністю ядерної зброї та ресурсами величезної за територією країни.

Це робить її ще більш небезпечною, але не обіцяє жодних надій на досягнення її цілей в осяжному майбутньому. 2

. "Путінська гра" полягає в тому, що йому зовсім не потрібна вся Сирія. Адже для повного контролю за її територією Російська Федерація не має ні військових, ні фінансових ресурсів.

А ось організація утворення на кшталт "Алавітської народної республіки" (на чолі зі збереженим Башаром Асадом), територія

якого пролягатиме вздовж сирійського узбережжя Середземного моря, - та програма мінімум, до досягнення якої Кремль може докласти рештки всіх своїх сил. 3

Примітки

1 Українська мова і «русский мир» Путіна http://www.radiosvoboda.org/content/article/27491921.html

2 Становище Путіна продовжує погіршуватися з кожним днем http://www.radiosvoboda.org/content/article/27479068.html

3 Сирійський "бікфордів шнур" Путіна http://gazeta.dt.ua/international/siriyskiy-bikfordiv-shnur-putina-_.html

Посилання