Катанов Віктор Володимирович
| Катанов Віктор Володимирович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 березня 1982 Запоріжжя | |
| Смерть |
25 серпня 2014 (32 роки) Старобешеве | |
| Поховання | Запоріжжя | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Ракетні війська та артилерія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ві́ктор Володи́мирович Ката́нов (1982—2014) — солдат 55-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 1982 року в місті Запоріжжя. Закінчив Запорізьку ЗОШ № 83 1997-го. Здобув середню спеціальну освіту в Запорізькому машинобудівному ВПУ.[1] Працював на заводі «Комунар» електрогазозварювальником. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Після демобілізації повернувся на заводі «Комунар», перейшов до ливарного цеху виробництва «Автомашлітво» Одружитися не встиг.
Мобілізований 31 липня 2014 року. З 2 серпня проходив військову підготовку на полігоні «Близнюки». Вранці 25 серпня 2014 вогневу позицію 3-ї батареї було обстріляно шквальним вогнем з мінометів терористами та артилерією російської армії. Внаслідок цього обстрілу Катанов зазнав смертельного поранення — осколок влучив у пахову артерію, велика втрата крові.
Похований в Запоріжжі на Первомайському кладовищі 3 вересня 2014 року. Без єдиного сина лишилася мама Катанова Марія Григорівна.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- у квітні 2016-го в школі, яку він закінчив, відкрито меморіальну дошку його честі.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 12
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- Почесний знак «За Іловайськ»
- Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Запорізьке МВПУ
- ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
- ↑ Розпорядженням голови Запорізької обласної ради За особисту мужність та героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня НАГОРОДЖУЄТЬСЯ
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Катанов Віктор Володимирович [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Список жителів області, які загинули за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
- В Запоріжжі відкрили меморіальну дошку герою АТО Віктору Катанову [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://iz.com.ua/zaporoje/78422-bog-zabiraet-luchshih-god-nazad-zaporozhec-viktor-katanov-pogib-v-ilovayskom-kotle.html [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Запорізька обласна бібліотека
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 15 березня
- Народились 1982
- Померли 25 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Запоріжжі
- Військовики 55-ї окремої артилерійської бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Запоріжжя
- Померли в Старобешівському районі