Катеріна ван Гемессен

Катеріна ван Гемессен
Caterina van Hemessen
	«Автопортрет», 1548, Художній музей, Базель
При народженні	Caterina van Hemessen
Народження	1528; Утрехт
Смерть	1587
	Антверпен
Національність	фламандка
Країна	(Фландрія) південні Нідерланди
Жанр	портрет
Діяльність	художниця, мисткиня
Напрямок	маньєризм
Роки творчості	1547-1587
Покровитель	Марія Бугрундська
Вплив	Ян ван Гемессен (батько)
Член	Антверпенська гільдія святого Луки[d]
Твори	портрети
Батько	Ян ван Гемессен
Роботи в колекції	Королівські музеї витончених мистецтв, Королівський музей витончених мистецтв, Художній музей Базеля, Рейксмузей, Національна галерея, Музей Вальрафа-Ріхарца, Музей Боуз, Музей Фіцвільяма, Michaelis Collectiond, Ермітаж, Музей мистецтв Цинциннаті, Rhode Island School of Design Museumd і Музей мистецтва та історії культуриd
	Катеріна ван Гемессен у Вікісховищі

Катеріна ван Гемессен (нід. Caterina van Hemessen, 1528 — після 1587) — художниця з Фландрії XVI століття. Малювала релігійні картини і портрети.

Художниця Катеріна ван Гемессен[ред. | ред. код]

Художня манера батька була цілком в межах маньєризму, про що свідчать його релігійні образи (Каяття Святого Єроніма, 1543, музей Ермітаж, та ін.). Донька успадкувала талант батька і здебільшого малювала жіночі і чоловічі портрети. До кола її оригіналів входять і декілька автопортретів (Базель, Швейцарія; Ермітаж, Петербург). Аби мати право на фах художника, Катарина була записана до гільдії Святого Луки і мала трьох учнів чоловіків, що було звичною практикою тих часів. Портрети Катерини ван Гемессен мають дати і підписи художниці, що підтверджувало їх оригінальність. Серед її релігійних картин — «Христос і Свята Вероніка», «Втеча Св. Родини в Єгипет» і «Відпочинок св. Сімейства на шляху до Єгипту».

Катерина мала славу і її покровителем і меценатом стала Марія Бургундська, сестра імператора Карла V. У 1554 році з художницею узяв шлюб органіст Антверпенського катедрального собору Хретіан де Морьєн. У 1556 році художниця разом з двором Марії Бургундської виїхала в Іспанію. У 1558 р. патронесса художниці померла, але художниця отримала пенсію і разом з чоловіком повернулась на батьківщину у Фландрію.

Художницю згадував Франческо Гвіччардіні (дипломат папи римського) в своїй книзі «Опис Нілерландів», надрукованій у 1567 році.

Галерея портретів[ред. | ред. код]

«Невідома пані з песиком», 1551, Національна галерея, Лондон
«Портрет невідомого з мечем»
«Невідома панночка грає на вірджинелі», 1548

Вибрані твори[ред. | ред. код]

«Жіночий портрет», Музей Фріцвільямс, Кембридж
«Автопортрет», 1548, Ермітаж, Санкт-Петербург
«Автопортрет», 1548, Державний музей, Амстердам
«Автопортрет», 1548, Художній музей, Базель
«Невідома пані з песиком», 1551, Національна галерея, Лондон
«Портрет невідомого пана», 1552, Національна галерея, Лондон
«Марія Угорська, або Бургундська», до 1558.
«Невідома пані з вірджинелом»

Джерела[ред. | ред. код]

Marguerite Droz-Emmert: Catarina van Hemessen. Malerin der Renaissance Malerin der Renaissance. 196 S., geb., Schwabe Verlag Basel 2004, ISBN 3-7965-2095-2 [1]
Seeing Ourselves: Women's Self-Portraits by Frances Borzello, S. 39
Whitney Chadwick: Women, Art and Society. S. 114—116
Ann Sutherland Harris und Linda Nochlin (Herausgeber): Women Artists: 1550—1979, S. 105.
Chadwick, Whitney: Women, Art, and Society, Thames and Hudson, London, 1990
Harris, Anne Sutherland and Linda Nochlin, Women Artists: 1550—1950, Los Angeles County Museum of Art, Knopf, New York, 1976
Droz-Emmert M. Catharina van Hemessen: Malerin der Renaissance. Basel: Schwabe, 2004