Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королівський музей витончених мистецтв
51°12′31″ пн. ш. 4°23′39″ сх. д. / 51.20881900002777343° пн. ш. 4.394349000028° сх. д. / 51.20881900002777343; 4.394349000028Координати: 51°12′31″ пн. ш. 4°23′39″ сх. д. / 51.20881900002777343° пн. ш. 4.394349000028° сх. д. / 51.20881900002777343; 4.394349000028
Тип художня галерея[1]
Країна  Бельгія[2][3]
Розташування Бельгія Бельгія: Антверпен
Адреса 2000[3] Leopold De Waelplaats, 2000 Antwerpen
Архітектор Ян Якоб Віндерс (Jan Jacob Winders), Франк ван Дейк (Frans Van Dijk)
Засновник Наполеон I Бонапарт[4]
Засновано 1810
Фонд 13 000 творів мистецтва
Відвідувачі 153 214 осіб (2010)
Директор Поль Ювенн
Сайт kmska.be
Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен). Карта розташування: Бельгія
Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)
Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен) (Бельгія)
Мапа

CMNS: Королівський музей витончених мистецтв у Вікісховищі

Королівський музей витончених мистецтв (нід. Koninklijk Museum voor Schone Kunsten) — художній музей в Антверпені, відкритий у 1810 році. Будівлю на площі Леопольда, в якій розміщується музей, було побудовано в 1884-1890 роках. Експозиція музею відображає розвиток мистецтва в Антверпені насамперед у XVI і XVII століттях, коли Антверпен був одним з найважливіших культурних центрів Європи. Нагороджений почесним королівським титулом «Koninklijk».

У фондах музею зберігається бл. 13 000 творів мистецтва.

Споруда музею[ред. | ред. код]

Музей розташовано в парковому оточенні. Споруду виконано в стилістиці пізнього класицизму і декоровано у буржуазно-пафосному прагненні підкреслити значущість королівського (тобто державного) закладу.

Споруду з величним фасадом проєктували архітектори Якоб Віндерс (1849—1936) та Франс ван Дейк (1853—1839). Будівельний період тривав з 1884 до 1890 року. Декорування закінчено 1894 року. Головний фасад споруди прикрашають дві бронзові колісниці Слав, розповсюджений варіант монументального декору в пору панування історичних стилів (скульптор Томас Вінсотт). Як декор використані також алегоричні скульптури архітектури, живопису, скульптури і графіки та медальйони з портретами художніх авторитетів минулого, серед котрих Ян ван Ейк, Боецій ван Больсверт, Франс Флоріс, Квентін Массейс, Еразм Квеллінус молодший, Пітер Пауль Рубенс тощо.

Історія і колекції[ред. | ред. код]

Вестибюль

Найдавніша частина музейних колекцій — збірка живопису, що належала Гільдії св. Луки міста Антверпен. Вона включала твори з 14 століття до 1773 року, коли була ліквідована гільдія. Частка картин була передана у академію мистецтв, створену у місті 1663 року.

Авторитет антверпенських художників був настільки великим, що низка фундаментальних для края творів швидко покинула Антверпен і прикрасила королівські і князівські зібрання у Німеччині, Франції, Іспанії, Великій Британії, а на новому етапі — збірки Російської імперії, Австрії, Сполучених Штатів тощо. Лише частка творів художників минулого осіла у Антверпені, серед котрих були Пітер Пауль Рубенс, Корнеліс де Вос, Якоб Йорданс, Франс Снейдерс тощо.

В роки наполеонівського захоплення Антверпена були пограбовані його храми і суспільні споруди, частка вирізаних тоді з рам картин була повернута у місто, реставрована і передана до збірок музею, заснованого 1810 року.

Серед перших значущих здобутків музею — картина венеційського художника Тіціана «Папа римський Александр IV представляє св. Петру аристократа Якопо Пезаро». Картину Тіціана 1823 року передав музею король Нідерландів Віллем I (у той час Бельгія входила до складу Нідерландів). Несприятливі історичні умови середини 19 ст. помітно обмежили закупівельні можливості закладу і він почав збільшувати власні колекції тільки з 1873 року, серед них і сучасних на той час майстрів.

Мер міста Флоран ван Ертборн був збирачем раннього нідерландського живопису. 1840 року він передав у музей на довготривалу оренду 141 твір власної збірки, що надзвичайно підвищило мистецьку вартість музейних колекцій за оцінками 19 століття. В збірці Флорана ван Ертборна були — Ян ван Ейк, Сімоне Мартіні, Рогір ван дер Вейден, Дірк Боутс, Йоахім Патінір, Квентін Массейс, Жан Фуке, Антонелло да Мессіна, Лукас Кранах старший.

Галерея[ред. | ред. код]

Теодор Буйєрманс. Алегорія Антверпена як покровителька художників, 1665 р.

Директори музею[ред. | ред. код]

  1. Willem Jacob Herreyns (1743—1827)
  2. Mattheus Ignatius van Bree (1773—1839)
  3. Gustave Wappers (1803—1874)
  4. Jean Antoine Verschaeren (1803—1863)
  5. Nicaise De Keyser (1813—1887)
  6. Jozef Geefs (1808—1885)
  7. Charles Verlat (1824—1890)
  8. Albert De Vriendt (1843—1900)
  9. Ferdinand de Braekeleer (1792—1883)
  10. Pierre Koch (1843—1904)
  11. Pol De Mont (1857—1931)
  12. Paul Buschmann (1877—1924)
  13. Arthur Henry Cornette (1880—1945)
  14. Ary J.J.Delen (1883—1960)
  15. Walther Vanbeselaere (1908—1988)
  16. Gilberte Gepts (1917—1981)
  17. Leo Wuyts (1931)
  18. Lydia M.A. Schoonbaert (1930)
  19. Erik Vandamme (1948)
  20. Paul Huvenne (1949)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]