Качура Ольга Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Качура Ольга Сергіївна
полковник
Загальна інформація
Народження 12 травня 1970(1970-05-12)
Донецьк
Смерть 3 серпня 2022(2022-08-03) (52 роки)
Донецька область, Україна
Поховання Донецьке море
Громадянство  ДНР
Alma Mater ДВНЗ ДонНТУ
Псевдо Корса
Військова служба
Роки служби 2014—2022
Вид ЗС Артилерійські війська
Формування 3 ОМСБр
Війни / битви

Війна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди та відзнаки
Герой Російської Федерації
Герой Російської Федерації
CMNS: Качура Ольга Сергіївна у Вікісховищі

Ольга Сергіївна Качура (позивний — Корса; 12 травня 1970, Донецьк, Українська РСР — 3 серпня 2022, Донецька область, Україна) — українська колабораціоністка з Росією, військова діячка терористичного угрупування Донецька народна республіка, воєнна злочинниця[⇨], Герой Росії (посмертно). Заступниця командира артилерійського дивізіону 3 ОМСБр 1 АК ЗС РФ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 12 травня 1970 року в Донецьку у сім'ї спадкових офіцерів.

Закінчила Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «розробник програмного забезпечення для систем наведення балістичних ракет».[1]

Протягом 16 років працювала в МВС України. На момент звільнення у лютому 2011 року обіймала посаду начальниці штабу районного відділу міліції у званні підполковника.[2]

Участь у російсько-українській війні[ред. | ред. код]

Навесні 2014 приєдналася до бойовиків Безлера, разом з якими брала участь у боях за Слов'янськ. В червні 2014 року, Качурі було вперше доручене керування системами залпового вогню «Град». Згодом її було призначено на посаду заступниці[3] командира реактивного артилерійського дивізіону 3 ОМСБр чисельністю 140 артилеристів.[1]

Під час боїв за Горлівку бойовики під командуванням «Корси» нанесли українські розпізнавальні знаки на свої РСЗВ та, перетнувши лінію фронту, здійснили обстріл позицій українських військових.[4]

У 2015 році брала участь у боях за Дебальцеве, керуючи обстрілами міста.[5]

4 квітня 2015 Качурі було присвоєно звання «полковника ДНР».[6]

18 грудня 2017 дивізіон «Корси» здійснив обстріл житлових районів Новолуганського, внаслідок чого були пошкоджені десятки будівель, включно зі школою, дитсадком та фельдшерським пунктом. 8 жителів селища зазнали поранень різного ступеню тяжкості.[2]

У грудні 2021 року Шевченківський районний суд міста Чернівці заочно засудив Качуру до 12 років позбавлення волі.[7]

Ліквідація[ред. | ред. код]

Існує декілька версій загибелі «Корси»: за даними російського пропагандиста Бориса Рожина, її було ліквідовано 3 серпня 2022 у Горлівці внаслідок артилерійського обстрілу.[8] За версією російського пропагандиста Юрія Котенка, автомобіль Качури було підірвано диверсійною групою ЗСУ.[9] За іншими даними, «Корсу» ліквідовано внаслідок обстрілу 29 липня 2022.[10]

Згодом з'явилися дані про те, що можливо Качуру було лівквідовано її ж командуванням з угруповання ДНР[11].

Під час прощання у центрі Донецька біля драмтеатру пролунали вибухи.[12] Деякі українські джерела повідомляли, що на одному із записів із місця подій чутно, що між звуками вильоту снаряда та його «прильотом» різниця становила лише 2 секунди.[13] Російські джерела звинуватили ЗСУ в завданні артилерійського удару. Деякі повідомляли, що у драмтеатр влучило 2 снаряди, внаслідок чого 2 людини загинуло і 5 дістали поранення.[14]

За інформацією самих же російських ЗМІ, центр Донецька було вперше обстріляно за 8 років з початку російсько-української війни:[15]

Район театру опери та балету і готелю «Донбас Палас» в центрі Донецька обстріляний вперше за всі 8 років конфлікту, передає кореспондент РИА Новости.
— РИА Новости, 4 серпня 2022

Похована у Донецьку на Алеї Героїв цвинтаря «Донецьке море».[10]

Воєнні злочини[ред. | ред. код]

Під час боїв за Горлівку у 2014 році, бойовики під командуванням «Корси» нанесли українські розпізнавальні знаки на свої РСЗВ та, перетнувши лінію фронту, здійснили обстріл позицій українських військових.[4] Подібне використання розпізнавальних знаків є воєнним злочином.[16][17] Центр «Миротворець» назвав Ольгу Качуру воєнним злочинцем.[18]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Шевченко, Олег (4 серпня 2022). Корса доньку та сина виховувала вбивцями українців: за що командирка артилерії ДНР вирушила на той світ. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 6 серпня 2022.
  2. ↑ а б ІА «Вчасно» (19 грудня 2017). Кто такая "Корса", совершившая теракт в Новолуганском на Донетчине — ІА «Вчасно». vchasnoua.com (uk-ua) . Процитовано 6 серпня 2022.
  3. ↑ А самое смешное во всём этом то, что бравая "Корса" по документам была всего лишь замом, а командиром РеАДна числился какой-то ихтамнет. Twitter (укр.). Процитовано 6 серпня 2022.
  4. ↑ а б ІА «Вчасно» (8 грудня 2017). Боевики рассказали о том, как вели огонь из "Града" под украинскими флагами — ІА «Вчасно». vchasnoua.com (uk-ua) . Процитовано 6 серпня 2022.
  5. ↑ Obozrevatel (14 лютого 2015). Подполковник в запасе Ольга Качура руководит обстрелами Дебальцево - МВД. OBOZREVATEL INCIDENT (рос.). Процитовано 6 серпня 2022.
  6. ↑ Что известно о погибшем полковнике ДНР Ольге Качуре. www.kommersant.ru (рос.). 3 серпня 2022. Процитовано 6 серпня 2022.
  7. ↑ Позывной “Корса”: командирше артиллеристов “ДНР” дали 12 лет заочно. Украинская правда (рос.). Процитовано 6 серпня 2022.
  8. ↑ Сегодня во время обстрела Горловка погибла Ольга Качура. Telegram. Процитовано 6 серпня 2022.
  9. ↑ Тяжелая новость. Погибла Ольга Качура, легендарная «Корса». Telegram. Процитовано 6 серпня 2022.
  10. ↑ а б в Качура Ольга Сергеевна. warheroes.ru. Процитовано 6 серпня 2022.
  11. ↑ Ліквідація терористки з "ДНР". Окупанти підозрюють у її вбивстві своє керівництво (перехоплення). РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  12. ↑ У центрі Донецька пролунали вибухи: там прощалися із загиблим командиром "ДНР" "Корсою". ФОКУС (укр.). 4 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
  13. ↑ Обстріл центра окупованого Донецька зірвав похорони відомої терористки «ДНР» Ольги Качури. The Page (укр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  14. ↑ Кутепов, Слава (4 серпня 2022). В Донецке обстрелян драмтеатр, где проходило прощание с полковником ДНР Качурой. Главные события в России и мире | RTVI (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
  15. ↑ Роспропагандисти ненароком зізналися, що "8 років бомбардування Донбасу" - фейк. www.unian.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2022.
  16. ↑ Customary IHL - Rule 62. Improper Use of the Flags or Military Emblems, Insignia or Uniforms of the Adversary. ihl-databases.icrc.org. Процитовано 8 серпня 2022.
  17. ↑ Customary IHL - Practice Relating to Rule 62. Improper Use of Flags or Military Emblems, Insignia or Uniforms of the Adversary. ihl-databases.icrc.org. Процитовано 8 серпня 2022.
  18. ↑ SBU. Качура Ольга Сергеевна. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 6 серпня 2022.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Качура_Ольга_Сергіївна&oldid=41025178