Кейт Несбітт
| Кейт Несбітт | |
|---|---|
| Народження |
21 квітня 1988 (36 років) Плімут, Девон, Англія, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Освіта | Sir John Hunt Community Sports Colleged |
| Звання | Чіф-петті офіцер |
| Війни / битви | Війна в Афганістані 2001-2021 |
| Нагороди |
  |
Кейт Луїз Несбітт MC (англ. Kate Louise Nesbitt)[1], нар. 21 квітня 1988, Плімут)[2][3] — британська жінка-моряк, матрос 1-го класу Королівської військово-морської медичної служби; перша жінка-моряк і друга жінка в історії збройних сил Великої Британії, нагороджена британським Воєнним хрестом. Нагороджена за «прояв зразкової хоробрості під час активних дій проти ворога»: під час війни в Афганістані Кейт неодноразово рятувала товаришів по службі.
Походження[ред. | ред. код]
Уродженка округу Вайтлі[en]. Навчалася у Громадському коледжі імені сера Джона Ганта[en][2][4]. Батько — Клайв Несбітт (англ. Clive Nesbitt), колишній колор-сержант[en] Королівської морської піхоти, який служив там протягом 22 років. Є також два брати, які служать у британських військах[2][5].
Військова кар'єра[ред. | ред. код]
Несбітт заступила на службу до британських ВМС у 2005 році[5], пройшовши медичне обстеження та курси з фізичної підготовки, організовані Британською асоціацією невідкладної допомоги[en] (BASICS) на базі Королівської морської піхоти у шотландському Арброті[6]. Після медичного обстеження вона перейшла до Тренирувального центру британських командос і Королівської морської піхоти[en] у Лімпстоуні[en] та була направлена в екіпаж есмінця типу 42 HMS Nottingham[en][5].
З жовтня 2008 до березня 2009 року Несбітт служила в Афганістані у рамках операції «Геррік» — Британських союзних зобов'язань з надання допомоги антитерористичним силам в Афганістані[2]. Як матрос 1-го класу, Несбітт була призначена медичним помічником[en] при 3-й бригаді спеціального призначення, працюючи за підтримки роти «C» 1-го батальйону полку «Стрілків» (1 RIFLES)[3][5]. (Королівські військово-морські сили регулярно надають медичну підтримку 3-й бригаді командос, яка базується у Плімуті)[7].
Після повернення з Афганістану Несбітт влаштувалася працювати у хірургічному відділенні Дерріфордського воєнного шпиталю[en] у Плімуті[4][5]. У 2015 році отримала кваліфікацію помічника фармацевта ВМС, у квітні 2017 року переведена до медично-технічної служби.
Нагородження Воєнним хрестом[ред. | ред. код]
Медаль[ред. | ред. код]
Воєнним хрестом може нагороджуватися будь-який військовослужбовець британської сухопутної армії, флоту, морської піхоти й авіації на знак позначки «акту або актів зразкової хоробрості під час активних дій проти ворога на суші»[8]. 12 березня 2009 року після засідки талібів ім'я Кейт Несбітт стало відоме по всій країні. 21-річна дівчина стала першою жінкою-моряком британського флоту та другою жінкою збройних сил Великої Британії, яка отримала таку нагороду (першою була рядова Мішель Норрис[en] з Королівського армійського медичного корпусу[en], нагороджена за проявлену хоробрість в Іраку у 2006 році)[3]. Раніше у подібних випадках нижчим чинам вручалася Військова медаль, проте після її скасування у 1993 році Воєнним хрестом стали нагороджуватися всі військовослужбовці без винятку. Несбітт стала першим ворентофіцером британських ВМС, нагородженим Воєнним хрестом, і першим британським моряком, який отримав нагороду після закінчення Другої світової війни (ведуться суперечки, що це нагородження може бути першим з часів закінчення Першої світової війни).
Засідка талібів[ред. | ред. код]
Кейт Несбітт прославилася завдяки своїм діям під час засідки талібів. 12 березня 2009 року Кейт Несбітт, перебуваючи під постійним вогнем талібів, надала термінову медичну допомогу 22-річному молодшому капралу 1-го батальйону полку Стрільців Джону Лісту, уродженцю Голсуорті[en][2][3][9].
У той день загін Ліста проводив п'ятиденну операцію в окрузі Мар'ях провінції Гільменд, щоб забезпечити безпеку напередодні виборів в Афганістані[2][3][7]. У середині дня загін потрапив у засідку талібів, зав'язавши бій. Ліст отримав вогнепальне поранення в шию[2][3][7]. Несбітт по рації отримала повідомлення про пораненого та його дислокацію, після чого пробігла 60-70 метрів, попри обстріл, і знайшла Ліста, який стікав кров'ю, якому було важко дихати: куля пройшла через верхню губу, розбила щелепу та вийшла через шию поруч із щокою[2]. Протягом 45 хвилин Кейт надавала допомогу, зумівши зупинити кровотечу та відновити йому дихання[2]. Весь цей час бойовики обстрілювали британців з автоматів і гранатометів, але Кейт залишалася поряд з Джоном, чекаючи на евакуацію[3][7][10]. Ліст розповідав таке про інцидент:
Я відчув удар у щелепу, а потім тільки я зрозумів, що лежу на спині. Тоді я подумав, що все кінчено. Кейт з'явилася з нізвідки та переконала мене, що все буде гаразд.
Оригінальний текст (англ.)I felt the impact go through my jaw, and the next thing I knew I was on my back. I thought that was it. Kate appeared from nowhere, reassuring me everything would be ok[9].
Пораненого Ліста евакуювали до шпиталю на гвинтокрилі Agusta Westland AW101[2]. Через три тижні Несбітт повернулася додому[2]. Зустрілася вона з Лістом у травні 2009 року під час параду полку Стрільців і церемонії нагородження тих, хто відзначився, і яка проходила у казармах у Чепстоу. Джон Ліст, який після поранення відновлював мовні навички, подякував Несбітт за свій порятунок[2].
Нагородження[ред. | ред. код]
Про подання до нагороди Несбітт було оголошено 11 вересня 2009 року[1][3]. Джон Ліст і Кейт Несбітт були присутні на Девонських пам'ятних заходах в Ексетерському університеті 5 листопада 2009 року[11]. Несбітт також виступала з промовою у Лондоні 7 листопада 2009 року в Альберт-голі на фестивалі Королівського британського легіону[12].
27 листопада 2009 року у Букінгемському палаці відбулася церемонія нагородження: Хрест вручав Кейт особисто принц Чарльз[7]. У міністерстві оборони повідомили наступне про нагородження Несбітт:
Дії матроса Несбітт протягом низки наступальних операцій були зразковими. Ризикуючи життям, вона виявляла самовідданість і мужність, які надихали оточення. Вона діяла у найкращих традиціях збройних сил країни[13].
Оригінальний текст (англ.)Nesbitt's actions throughout a series of offensive operations were exemplary; under fire and under pressure her commitment and courage were inspirational and made the difference between life and death. She performed in the highest traditions of her service.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
|
Воєнний хрест (MC) | Листопад 2009 |
|
Медаль «За участь у військовій кампанії в Афганістані» | З позначкою «Afghanistan» |
|
Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II | 2012 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Page 15640 | Supplement 59182, 11 September 2009 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 21 червня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Military Cross for Plymouth woman medic. The Herald (Plymouth) (англ.). Daily Mail and General Trust. 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ а б 'Proudest day' for award winner (англ.). Press Association. 27 листопада 2009. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ BASICS Education trains Military lifesaver. www.basics.org.uk – > Press (англ.). British Association for Immediate Care (BASICS). n.d. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Military Cross (MC). www.mod.uk — Medals (англ.). Ministry of Defence. n.d. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ а б I'm the soldier hero Kate saved (англ.). The Sun. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Женщины - кавалеры Военного Креста (рос.). LiveJournal. October 30th, 2011.
- ↑ Festival to focus on Afghanistan (англ.). BBC News. 5 листопада 2009. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Queen attends remembrance event (англ.). BBC News. 7 листопада 2009. Архів оригіналу за 27 листопада 2009. Процитовано 27 листопада 2009.
- ↑ Впервые в истории британского флота женщину наградят Военным крестом (рос.). Лента.ру. 16:09, 11 сентября 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
