Клян Анатолій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Сергійович Клян
Анато́лий Серге́евич Клян
Народився 23 січня 1946(1946-01-23)
Саратов, РРФСР, СРСР
Помер 30 червня 2014(2014-06-30) (68 років)
поблизу міста Авдіївка, Донецька область, Украина
·вогнепальне поранення
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність журналіст
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Знання мов російська
Нагороди
Орден Мужності медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня

Анато́лій Сергійович Клян (23 січня 1946[1][2] — 30 червня 2014) — радянський та російський журналіст, оператор «Першого каналу». Загинув в зоні бойових дій під Донецьком[3][4].

Біографія[ред. | ред. код]

Анатолій Клян народився в сім'ї робітника. Працював слюсарем на тому ж заводі, що і його батько. Однак любов до фотографії привела його на курси операторів, після закінчення яких влаштувався працювати в телецентр «Останкіно» і вступив до ВДІКу.

Пропрацював на телебаченні понад 40 років. Неодноразово вирушав у відрядження в місця ведення бойових дій, працював в Югославії[5], Чечні, Іраку, Афганістані, Сирії[1].

Влітку 2014 року вирушив у своє 375-те відрядження — на Донбас, в зону, де ведуться бойові дії між невизнаними республіками ЛНР, ДНР і українськими збройними силами.

Зовнішні відеофайли
Останні хвилини життя.

У ніч на 30 червня поруч з військовою частиною № 1428, розташованої під Авдіївкою в 15 км від Донецька, навпроти радгоспу «Спартак», Анатолій, разом зі знімальною групою, потрапив під обстріл і отримав поранення в живіт, яке виявилося смертельним. Журналісти їхали в автобусі разом з матерями солдатів-строковиків, щоб вимагати від командування частини домогтися повернення синів додому[1]. Сам захід було організовано прес-службою самопроголошеної Донецької народної республіки[6], за акредитацією якої і працював журналіст[7].

Похований на Троєкуровському цвинтарі.

Реакція[ред. | ред. код]

За фактом загибелі Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу, за версією представника відомства Володимира Маркіна: «за цією смертю стоїть український мільярдер Ігор Коломойський»[8]. Згодом у вбивстві Кляна був звинувачений командир дивізіону донецького зенітного ракетного полку полковник Малам, який, за версією слідства, особисто віддав наказ стріляти на поразку в цивільних осіб, в результаті якого і був убитий Анатолій Клян[9].

Міжнародні організації, зокрема, ОБСЄ і ООН, засудили черговий факт насильства проти російських журналістів на південному сході України і заявили про необхідність ретельного розслідування події[1]. Перший канал опублікував заяву, в якій звинуватив українську владу в тому, що вона продовжує вбивати журналістів[10]. 30 червня спікер інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко повідомив про те, що українська сторона гарантує безпеку журналістів в зоні проведення антитерористичної операції за умови їх акредитації в СБУ[7].

Прем'єр-міністр Донецької Народної Республіки Олександр Бородай заявив, що ополченці не планували захоплювати дану військову частину: «Прояв нехлюйства, що призвело до людських жертв. З тими, хто повів туди людей, ми будемо розбиратися за всією суворістю ».

4 липня віце-прем'єр ДНР Андрій Пургин повідомив про арешт в Донецьку віце-спікера верховної ради ДНР Володимира Маковича за підозрою в причетності до загибелі Анатолія Кляна[11], пізніше прес-секретар Бородая Клавдія Кульбатская повідомила про можливе звільнення Маковича до 8 липня після з'ясування обставин. Маковича звинувачували в тому, що він не доповів прем'єру про плани доставити автобус до військової частини[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У Анатолія Кляна залишилася дружина Людмила Михайлівна і двоє дітей, син Андрій Покровський, дочка Олена. Онук Тимофій пішов слідами дідуся: навчався у ВДІКу на оператора[10], на даний момент працює звукооператором на «Першому каналі»[12].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Мужності (2 липня 2014 року, посмертно) — за мужність і героїзм, проявлені при виконанні професійного обов'язку[13][14]
  • Медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» II ступеня (27 листопада 2006року ) — за великий внесок у розвиток вітчизняного телерадіомовлення та багаторічну плідну діяльність[15]
  • Медаль «За ратну доблесть»[16]
  • Нагрудний знак «Учасник бойових дій»[16]

Пам'ять[ред. | ред. код]

1 липня 2015 року на будівлі телевізійного технічного центру «Останкіно» в пам'ять про Анатолія Кляна урочисто відкрито меморіальну дошку[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Тело погибшего на Украине оператора Первого канала Анатолия Кляна доставлено в Москву (рос.). ИТАР-ТАСС. 2014-06-31. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 2014-06-31.
  2. ↑ Анатолий Клян [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.) на сайті vokrug.tv
  3. ↑ В Донецке погиб оператор Первого канала, под обстрел попали сотрудники LifeNews (рос.). NEWSru.com. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
  4. ↑ В Донбассе погиб оператор Первого канала Анатолий Клян. BBC Russian. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
  5. ↑ Опасная правда. Анатолий Клян: жизнь и работа на войне (рос.). Вести недели. 6 липня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  6. ↑ «Первый канал» рассказал подробности гибели своего оператора в Донецке [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ а б Украина гарантирует безопасность журналистам в зоне АТО только при аккредитации в СБУ,- СНБО [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ а б Спикера ДНР освободят ко вторнику. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 2 липня 2019.
  9. ↑ СЛЕДСТВИЕМ УСТАНОВЛЕНЫ ЛИЦА, ПРИЧАСТНЫЕ К ВОЕННЫМ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ НА ТЕРРИТОРИИ ЮГО-ВОСТОКА УКРАИНЫ [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ а б Погибший оператор Анатолий Клян 40 лет посвятил телевидению (рос.). Вести.ру. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  11. ↑ В Донецке арестован спикер Верховного совета ДНР Владимир Макович. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 2 липня 2019.
  12. ↑ Два года назад при выполнении профессионального долга убит оператор Первого канала Анатолий Клян (рос.). Перший канал (Росія). 30 червня 2016. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 2 липня 2019.
  13. ↑ Указ о награждении орденом Мужества оператора Первого канала Анатолия Кляна (рос.). Сайт Президента Росії. 2 липня 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  14. ↑ Погибший под Донецком оператор Анатолий Клян награждён посмертно орденом Мужества (рос.). Московский комсомолец. 2 липня 2014. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  15. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 27 ноября 2006 года № 1316 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  16. ↑ а б Украинские каратели расстреляли автобус с солдатскими матерями и убили российского журналиста [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Информационный портал Новоросс.info(рос.)
  17. ↑ Лебедева, Арина. (1 липня 2015). В Москве открыта мемориальная доска в честь оператора Анатолия Кляна, погибшего на Украине. ТАСС. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 2 липня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клян_Анатолій_Сергійович&oldid=39520399