Книш Георгій Арсенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Книш Георгій Арсенович
Народився 17 листопада 1922(1922-11-17) або 1922[1]
Петрове, Новостародубська волость, Олександрійський повіт, Російська імперія
Помер 3 серпня 1997(1997-08-03) або 1997[1]
Львів, Україна
Діяльність поет, письменник
Сфера роботи поезія[1] і белетристика[1]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»

Гео́ргій Арсе́нович Кни́ш(справжнє Книшев) (17 листопада 1922, Петрове, Петрівський район, Кіровоградська область — 3 серпня 1997, Львів) — український поет, письменник, член Спілки письменників України (з 1961 р.).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині священика, вихованця Одеської Духовної Академії. З початком Другої світової війни призваний до армії, зі своїм підрозділом потрапив до окупованого [джерело?] Червоною армією Перемишля, потім — на передовій у протитанковій артилерії Кримського, Сталінградського, Південно-Західного (перейменованого в Перший Український) фронтів, спочатку був рядовим бійцем, згодом — став командиром протитанкової гармати 20 стрілецької дивізії Кримського фронту, 137 артилерійського полку 70 гвардійської дивізії Сталінградського фронту. У 1943 році командував вогневим взводом 1668 окремого винищувального протитанкового артилерійського полку Першої танкової армії Воронезького фронту, 1944 — командир батареї, комсомольський організатор 296 артполку 25 танкового корпусу Першого Українського фронту. Брав участь в обороні Дніпропетровська, Керчі, Сталінграда, визволенні Курська, Києва, Вінниці, Львова, а також Сандомира, Праги, штурмував Берлін. Чотири рази був поранений. У 1945-му демобілізувався лейтенантом.

Від 1946 року проживав у Львові. У 1946—1950 роках навчався у Львівському університеті. З 1950 року працював у пресі і на телебаченні.[2].

Помер у Львові , похований на 26 полі Янівського цвинтаря.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Вітчизняної війни І та II ступенів, Червоної Зірки (двома) та медаллю «За відвагу» та іншими.

Твори[ред. | ред. код]

Дебютував оповіданням «Дід Степан» у зб. «Юность поет» (К., 1940). Друкувався у фронтових газетах. Романи Георгія Книша перекладалися російською мовою. У творчості дотримувався принципів соцреалізму. Романна трилогія: «Жайвір», «Приціл», «Гніздо», також роман «Літа на долоні» — на військово-патріотичну тему, проти «українських буржуазних націоналістів». В романі-хроніці «Обітниця» відтворено картини гострої антифеодальної боротьби в Україні І половини XVII століття, опору католицької експансії на східно-слов"янські землі, пов'язаного з іменами Лаврентія Зизанія, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. У центрі історичного роману «Магічний кристал» образ письменника-полеміста Івана Вишенського.


Поетичні збірки:

  • «Вірність» (Львів, 1951)
  • «Джерело» (Львів, 1955)
  • «Над Збручем» (Львів, 1958)
  • «Скарб» (Київ, 1961)
  • «Рубежі» (Львів, 1963)
  • «Поєднались ріки» (Львів, 1964)
  • «Високість» (Львів, 1966)
  • «Антени» (Київ, 1973)
  • «Роса» (Київ, 1976)
  • «Імення» (Київ, 1983)

Романи:

  • «Жайвір» (Львів, 1975; 1982)
  • «Приціл» (Київ, 1977),
  • «Гніздо» (Київ, 1979 (1984)),
  • «Брость» (Львів, 1981),
  • «Літа на долоні» (Київ, 1985)
  • «Обітниця» (Львів, 1989)
  • «Магічний кристал» (Київ, 1989)
  • «Утоми мої печалі» (Львів, 1990)

Інші твори:

  • «За горами, за лісами» (казка, 1951)
  • «Фарватер» (поетичний щоденник) (Львів, 1971)
  • «Троянди на мармурі. З доріг далеких і близьких» (книжка нарисів) (Львів, 1980)

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. КНИШ (Книшев) Георгій Арсенович (17.11.1922, с. Петрове). Архів оригіналу за 06.10.2014. Процитовано 04.10.2014.

Посилання[ред. | ред. код]