Кобаясі Кійотіка

Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Кобаясі традиційно записане перед особовим ім'ям Кійотіка.

Кобаясі Кійотіка
яп. 小林清親
Народження	10 вересня 1847(1847-09-10) Honjod, Район Суміда, Токіо, Японія
Смерть	28 листопада 1915(1915-11-28) (68 років)
	Префектура Токіо, Японія (ревматизм)
Країна	Японія
Жанр	укійо-е
Діяльність	манґака, художник, художник-гравер, художник укійо-е
Напрямок	реалізм, стилізація
Роки творчості	1862 — 1915
Вчитель	Каванабе Кійосай, Сібата Дзесін, Awashima Chingakud, Shimooka Renjōd і Чарльз Віргман
Відомі учні	Inoue Yasujid, Taguchi Beisakud, Mitsuharu Kanekod, Цучія Коїцу, Heibonji Mitad і Shinohara Kiyo'okid
Працівник	Kanjōshod
Твори	View of Takanawa Ushimachi under a Shrouded Moond
Учасник	Битва при Тоба-Фусімі і Battle of Uenod
Роботи в колекції	Національна галерея Вікторії, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Фінська національна галерея, Національний музей світових культурd, Художній музей Сент-Луїса, Рейксмузей, Національна парламентська бібліотека Японії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Princeton University Art Museumd, Print Collectiond і Музей мистецтва Метрополітен
Кобаясі Кійотіка у Вікісховищі

Кобаясі Кійотіка (яп. 小林清親, 10 вересня 1847, Токіо — 28 листопада 1915) — японський художник другої половини 19 ст.

Життєпис

Народився у Токіо. Його батько Кобаясі Мохе був чиновником по розвантаженню рису, зібраного як податки. Його мати була донькою такого ж чиновника. В родині було дев'ять дітей. Батько помер 1862 року і молодший син Кийошика перебрав на себе роль голови родини.

У 1855 їх будинок був поруйнований під час землетрусу (частих у Японії), на щастя ніхто з родини не постраждав.

Відвідини Кіото

1865 року він відвідав старовинну столицю Японії Кіото як підлеглий одного з посадовців. Згодом він оселився у місті Осака. В часи громадянської війни у Японії 1868 року він брав участь у боях на боці сьогуна. Сьогун програв і молодий вояк повернувся до міста Осака. Як кожний феодальний і добропорядний підлеглий японець, як прихильник влади сьогуна, він не покинув сюзерена і знову прийшов на службу до нього. прибувши у Едо (Токіо). Після падіння Едо він перебрався до Сідзуока, що був резиденцією клану Токугава.

Повенення у Токіо і опанування мистецтва малювання

Едо був перейменований на Токіо. У травні 1873 разом із старою матір'ю у Токіо, де стара померла у вересні того ж року. Перебування у Токіо навернуло молодика до мистецтва, чому сприяли життєві і психологічні потрясіння і спілкування з такими митцями, як Каванабе Кійосай (1831—1889) та Шибата Чешин (1807—1891). За припущеннями, саме з ними він і опановував нову для нього галузь — малювання і техніку створення гравюр укійо-е.

Враження від модернізації Японії

Вже 1875 року вийшли з друку його перші гравюри, де він подав швидкі темпи буржуазної модернізації Японії як держави на західний її варіант. Низка японських художників звернулась до культурного і технологічного надбання буржуазних країн західної Європи. В місцевому мистецтві це відбилося у пристосуванні світлотіні і елементів перспективи, давно розроблених італійськими майстрами, в традиційній японській графіці. Зреагували художники Японії і на ознаки західноєвропейської техніки, західноєвропейського одягу, котрий почав витісняти традиційний японський одяг, особливо у середовищі військових і багатих верств японського суспільства. Джерелом нових художніх засобів для японського митця, як вважають, був живопис художника Чарльза Віргмана (1832—1891). З 1878 року він почав стажуватись під керівництвом більш досвідченого художника.

• 
  Тойохара Шиканобу (1838 - 1912). «Імператор Мейдзі» дереворит, 1887, Британський музей
• 
  Кобаясі Кийошика. «Краєвид Таканава з потягом при місячному освітленні», 1879
• 
  Кобаясі Кийошика. «Півдвісний міст нового для Японії типу біля замку Граунд», бл. 1879

Мілітаризм в творах художника

Напівфеодальне керівництво Японії використало модернізацію країни перш за все на зміцнення армії і її загарбницьких функцій. Військова справа і буржуазна модернізація у армії приваблювали Кабояши Кийошика як колишнього військового і мілітарно налаштованого японця. Зображення військових, військових сутичок на суходолі і на морі посіло помітне місце у його творчості. При цьому він щиро оспівував військові чесноти японської армії і флоту, військових як носіїв ще феодальних чеснот, що йшли ще від самураїв, що зробили війну бажаним фахом і єдиною справою, заради котрої вони жили і діяли.

Ілюстратор буржуазних газет і журналів

Кобаясі Кийошика. «Велика перемога японського флоту на росіянами на морі», 1904. Музей витончених мистецтв (Бостон)

Кобаясі Кийошика. «Китаєць, переляканий від лялькових японських вояків»

Модернізація Японії супроводжувалась швидким розвитком буржуазних газет і журналів. В свою чергу це викликало попит на художників і ілюстраторів. Одним з таких ілюстраторів і став Кобаясі Кийошика, котрий обслуговував низку буржуазних періодичних видань.

Зрозуміло, що митець стояв на позиціях японського патріотизма, котрий тоді розуміли як прихильність до імператора і схвалення мілітаризму. Серед творів художника чимало зразків зі сценами перемог японських вояків спочатку у японо-китайській війні, потім і російсько-японській війні. Новітні теми були вирішені в стилістиці старовинної японської графіки укійо-е з висвітленими фарбами, з розподілом на три частини тощо.

Останні роки

В останні роки він відійшов від швидких вимог праці для періодичних видань і зосередився на живопису. Він не став заможним художником і навіть якийсь час його дружина торгувала віялами і поштівками, аби підтримати фінанси родини. Дружина художника померла 1912 року. Хворів і сам художник. Для лікування ревматизму він відвідував один з японських курортів у Мацумото. Художник помер 28 листопада 1915 року у власному будинку у місті Токіо.

В родині художника було дві доньки.

Обрані твори (галерея)

Кобаясі Кийошика. «Генерал-лейтенант Ямаї Мотохару», серія «Дзеркало армії і герої флоту», 1895

• 
  Кобаясі Кийошика. «Ігри з японським паперовим ліхтарем», 1877 р.
• 
  Кобаясі Кийошика. «Міст Шін-Охаши у Токіо під дощем», 1876 р.
• 
  Кобаясі Кийошика. «Пожежа у Ріогоку», 1881 р.
• 
  Кобаясі Кийошика. «Гора Цукуба біля річки Хітачі», 1897 р.

Джерела

• Sakai, Tadayasu (1978). Kaika no ukiyoeshi Kiyochika 開化の浮世絵師 清親 [Kiyochika, artist of Meiji-period modernization]. Serika Shobō. OCLC 23339701.
• https://books.google.com.ua/books?id=hRnSXwAACAAJ&redir_esc=y [Архівовано 15 Вересня 2016 у Wayback Machine.] (William Harry Samonides. «Kobayashi Kiyochika: An Ukiyo-e Artist of the Meiji Period». Harvard College.)
• Smith, Henry DeWitt; Tai, Susan (1988). Kiyochika, artist of Meiji Japan. Santa Barbara Museum of Art. ISBN 978-0-89951-073-6.