Козак Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Козак-Коровіна
Загальна інформація
Народження 2 лютого 1919(1919-02-02)
с. Трибоківці, нині Жидачівський район, Львівська область
Смерть 27 березня 1992(1992-03-27) (73 роки)
м. Черкаси
Громадянство  Українська держава (1941)
Псевдо «Галина», «Орися», «Сира», «Лада»
Військова служба
Роки служби 1941—1945
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Командування
Референт УЧХ Львівського обласного проводу ОУНР
травень 1944 — березень 1945
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Заслуги

Ірина Михайлівна Козак, у шлюбі Коровіна (псевдо.: «Галина», «Орися», «Сира», «Лада»; нар. 2 лютого 1919, с. Трибоківці, нині Жидачівський район, Львівська область — пом. 27 березня 1992, м. Черкаси) — українська громадська та військова діячка (ОУН), лицарка Бронзового хреста заслуги.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта — середня: закінчила Львівську гімназію сестер Василіянок.

Член Юнацтва ОУН із 1937 року, активу ОУН із осені 1942 року. У квітні 1939 року заарештована польською поліцією за участь у студентському Конгресі СУСОП, звільнена з тюрми у серпні того ж року. З приходом більшовиків у листопаді 1939 року нелегально перейшла кордон і жила у Кракові. Закінчила курси друкарок і стенографісток при УДК та працювала друкаркою в політичній референтурі Проводу ОУН у Кракові (04.1940-08.1941). Керівниця жіночих відділів Організації української націоналістичної молоді «Січ» (08.-09.1941). Вишкільниця при крайовому проводі Юнацтва ОУН ЗУЗ (осінь 1942 — осінь 1943), референтка УЧХ Львівського обласного проводу ОУНР (05.1944-03.1945), виконувала спеціальні доручення Проводу ОУН (03.-05.1945).

Заарештована органами НКГБ 16.05.1945 року в Львові під час зустрічі зі зв'язковою. Звільнена 19 липня 1945 року з метою використання для захоплення провідних членів ОУН. На співпрацю з ворогом не пішла та перейшла на нелегальне становище. Повторно заарештована 1 вересня 1945 року. Під слідством перебувала в тюрмах Львова та Києва.

10 липня 1946 року Військовим трибуналом військ МВС Київської області засуджена за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна. Звільнена 6 лютого 1955 року з Мінерального ВТТ. Реабілітована 27 червня 1997 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Романюк М. Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА. — Львів; Торонто: Видавництво «Літопис УПА», 2009. — С. 27.