Козаченко Вадим Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козаченко Вадим Геннадійович
Основна інформація
Дата народження 13 липня 1963(1963-07-13) (57 років)
Місце народження Полтава, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР і Росія
Професії співак
Нагороди
Заслужений артист Росії
kazachenko.info

Козаченко Вадим Геннадійович (нар. 13 липня 1963, Полтава, Українська РСР) — український та російський естрадний співак, колишній соліст української групи «Фристайл», Заслужений артист Російської Федерації (2011)[1].

Кар'єра співака[ред. | ред. код]

Вадим Казаченко вперше виступив на сцені 1985 року. У 1987—1989 рр. — вокаліст ВІА «Фестиваль». У 1989—1991 рр. був солістом групи «Фрістайл». У 1991 році вийшла пісня «Больно мне, больно!», що стала візитною карткою співака[2].

У 1992 році Козаченко пішов з гурту і розпочав сольну кар'єру. За наступні сім років він записав три альбоми своїх пісень і кілька збірок, що складаються з нових і старих хітів. У той період зі співаком співпрацювали такі відомі композитори, як Володимир Матецький, і В'ячеслав Малежик. Авторами текстів пісень, які виконував Вадим, були Олександр Шаганов, Юлія Кадишева та Григорій Бєлкін.

Гастрольний графік артиста в 1990-ті був такий, що в ньому не було жодного вихідного протягом довгих місяців. У ці роки шанувальники співака почули нові хіти, серед яких найбільш яскравими були «Жёлтая ночь», «Золушка», «Чужая», «Благослови», «На летящем коне».

Але потім, в якийсь період часу ЗМІ забули про Вадима Казаченко. Шанувальникам співака навіть здалося, що він кудись подівся і поставив крапку на творчості. Ходили чутки про важку хворобу і навіть смерть співака. Але в 2005-му році Вадим Казаченко нагадав про себе і знову вийшов на сцену.

У 2008 році взяв участь в шоу «Суперстар-2008». 5 лютого 2011 року Вадим Казаченко та Олексій Глизін брали участь в програмі «Музичний ринг» на телеканалі НТВ[3].

У 2011 році Вадим Казаченко удостоєний звання «Заслужений артист Російської Федерації»[1]. У Кремлівському Палаці відбувся сольний концерт артиста, присвячений 25-річчю його професійної діяльності.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вадим Казаченко одружився у 21-річному віці. Його дружиною стала полтавчанка Марина. Пара офіційно розписалася, коли Марина дізналася про вагітність. Маленька Маріанна з'явилася на світ у досить складний період життя своїх батьків. У Вадима тільки починалося важкий кар'єрне сходження. У середині 1980-их років Казаченко відправився завойовувати Москву. Дружина з донькою залишилися в Полтаві через фінансові проблеми.

Життя в різних містах не сприяло зміцненню сім'ї. Пара розлучилася. У житті Вадима Казаченко з'явилася нова кохана, яку звали Жанна. Пара проіснувала п'ять років. Побудова кар'єри, щільний гастрольний графік і натовпи прихильниць теж погано поєднувалися з сімейним життям. Свою любов Вадим Казаченко зустрів в Америці. Ірина Аманті — бізнес-леді російського походження і співвласниця «Русского радио» в США, виступила організатором концертів співака в Америці[3]. Спочатку вони були колегами і добрими друзями. Ірина була заміжня. Але потім дружба переросла в почуття, які, втім, через кілька років минули[4].

У квітні 2014 року Вадим Казаченко одружився з Ольгою Мартиновою, дівчина значно молодше артиста. У 2016 році в сім'ї почалися проблеми.[5][6]. У них є син Філіп (нар. 2017)[7]. А влітку 2018 року пара розлучилася[8][9][10]

Дискографія[ред. | ред. код]

У складі групи «Фрістайл»[ред. | ред. код]

  • 1989 — «Получите!»
  • 1989 — «Получите! Дубль-2»
  • 1990 — «Получите! Дубль-3»
  • 1992 — «Четвёртая серия»

Сольні альбоми[ред. | ред. код]

  • 1993 — «Всё сначала»
  1. Все сначала
  2. Туман над рекой
  3. Расскажи мне сказку
  4. Судьба
  5. Опять забываю
  6. Жёлтая ночь
  7. Письмо
  8. Золушка
  9. Белые метели
  10. Весна
  11. Чужая
  12. Инструментал
  • 1995 — «Благослови»
  1. Пролог: Благослови
  2. Лебедь
  3. Яблоневый снег
  4. Свободная птица
  5. На летящем коне
  6. Ты — моя река
  7. Чужая
  8. Солдатская прощальная
  9. Золотая
  10. Девчонка
  11. Улетай
  12. Ночной звонок
  13. Эпилог: Благослови (Прости, забудь…)
  14. Две минуты
  • 1996 — «Скатертью дорога»
  1. Последняя свеча
  2. Осенний дождь
  3. Восточная песня
  4. Моя первая любовь
  5. Белая акация
  6. Рыжая девчонка
  7. Ты не пой, соловей!
  8. Вишневый сад
  9. Белая метелица
  10. Прости_меня, малыш
  11. Летний дождь
  12. Больно мне, больно
  13. Скатертью дорога
  14. Бог тебя накажет!
  • 1996 — «Прощай навеки…»
  1. Прощай навеки
  2. Принцесса
  3. Сезон любви
  4. Уходишь ты
  5. Белый парусник
  6. Желтые розы
  7. Сирень
  8. О черных и красных розах
  9. Ночь
  10. Милая, нежная
  11. Мне невозможно тебя потерять
  12. Прости, прощай…
  • 1999 — «Ночные дожди»
  1. Почему?
  2. Ночные дожди
  3. Есть только миг
  4. Ты сама так хотела
  5. Скажи мне — прощай
  6. Остаюсь
  7. Песня прыгуна в высоту
  8. Хочу курить!
  9. Не ревнуй
  10. Не бывает вечного счастья
  11. Осыпались розы
  12. Больно
  • 2007 — «Два берега одной судьбы»
  1. Прощай
  2. Океан дождя
  3. Пепел сигар
  4. Никто, кроме тебя
  5. Ты — небо мое
  6. За облаком
  7. Маскарад
  8. Итальянская мама
  9. Все, пора …
  10. Просто знакомые
  11. Моя неверная любовь
  12. Ангел-кондуктор
  13. Шел тихо дождь
  • 2011 — «…а мне не больно!»
  1. Сто тысяч ДА
  2. Не отпускай
  3. Люблю
  4. Белое вино луны
  5. Ты со мной была
  6. Запах счастья
  7. Если брошу тебя
  8. Борисполь — Шереметьево
  9. Я буду любить тебя
  10. Бабуля
  11. Не отпускай
  12. Шёл тихо дождь
  • 2018 — «Глаза в глаза»
  1. Глаза в глаза
  2. На волоске
  3. А мне не больно
  4. Не дай мне уйти
  5. Здравствуй, мир
  6. Удержать
  7. Ты одна такая
  8. Бегу за тобой
  9. Прости меня
  10. Сто лет

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б УКАЗ Президента РФ от 11.06.2011 N 782 «О НАГРАЖДЕНИИ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ НАГРАДАМИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» Архівовано липень 30, 2013 на сайті Wayback Machine.
  2. Kazyavki (2008-08-31). Шедевр вентиляторного завода (ретро-реклама СССР). Процитовано 2017-04-23. 
  3. а б Бульвар Гордона (2011-09-06). Певец Вадим КАЗАЧЕНКО: «Если я на самом деле что-то украл, почему до сих пор не в тюрьме?». Процитовано 2020-05-05. 
  4. Две жены Вадима Казаченко узнают о третьей. Пусть говорят. Выпуск от 27.11.2018
  5. Певец Вадим Козаченко написал заявление в полицию об избиении
  6. Вадим Казаченко признал сына и написал в опеку на бывшую жену. Пусть говорят. Выпуск от 09.01.2020
  7. Состояние Вадима Козаченко ухудшилось
  8. 54-летний Вадим Козаченко развелся с 37-летней Ольгой Мартыновой
  9. «Красота пуще неволи. Как светские львицы живут на карантине?»
  10. Неожиданный союз: бывшая жена Вадима Казаченко встречается с сыном Джигарханяна

Посилання[ред. | ред. код]