Колісно-гусеничний рушій
Колісно-гусеничний рушій — технологія, що передбачає почергове використання машиною гусениць для просування бездоріжжям та коліс для швидкої їзди дорогами. Використовувався на експериментальних тракторах та танках Міжвоєнного періоду багатьма[1] країнами Європи, але значного поширення та подальшого розвитку не набув[2][3][4].
Також цим терміном іноді можуть позначати напівгусеничний рушій[5]. Основною відмінністю є те, що напівгусенична техніка послуговується гусеницями та колесами одночасно.
Перші гусеничні зразки техніки, особливо танки, мали дуже низьку швидкість ходу. 10 км/год могло бути достатньо для супроводу піхоти, але не для швидкого перекидання танків на інші напрямки. Тому в різних країнах були спроби створити танки, що могли б переходити на колісний хід для руху дорогами.
Одним із перших колісно-гусеничних танків став 1920 року французький «Сен-Шармон»[en]. Він був оснащений чотирма колесами, для опускання-підйому яких слугував допоміжний двигун потужністю 2 к.с. На гусеницях танк розвивав 8 км/год, а на колесах до 32 км/год[6].
Йозеф Фольмер[en], конструктор німецького танку A7V, після ПСВ почав вести мирне життя та розробив у 1922 власний трактор, а потім для поліпшення його мобільності створив версію з чотирма додатковими колесами, що могли опускатись. Проєктом зацікавилось Міністерство оборони Чехословаччини. Зрештою це призвело до появи сімейства машин Kolohousenka, спочатку артилерійських тракторів, а зрештою і танків на їх базі. Експерименти з колісно-гусеничною технікою тривали там до середини 1930-х років; був навіть план створення важкого танку прориву, але зрештою проєкт закрили[1].
В 1926 році було представлено автомобіль виробництва Wolseley-Vickers, в якого колеса та гусениці могли опускатись та підійматися відповідно до ситуації. Було створено також його броньований аналог[7].
В 1928 шведські конструктори створили Räder-Raupen-Kampfwagen M28, а згодом Stridsvagn fm/31, який міг змінювати рушії за 20 секунд, причому він міг це робити й на ходу. Примітно, що цей проєкт замовила Швеції Німеччина, і він став одним із перших німецьких танкових проєктів після ПСВ[8].
Найбільш успішними колісно-гусеничними танками стали танки з підвіскою Крісті. В 1928 році Джон Волтер Крісті випустив свій перший танк, а згодом модель M1931, яка досягала швидкості 64 км/год на колісному ходу по дорозі. В американській армії підвіска не прижилась, в англійських танках (Cruiser III та його наступники) був лише гусеничний хід, тому єдиними повними послідовниками Крісті стали польський експериментальний 10TP та радянські танки. В СРСР масово виготовлялись колісно-гусеничні танки БТ-2, БТ-5, БТ-7[9]. А-20, прототип Т-34, також був таким, але від подібного рушія зрештою відмовились[3].
Зрештою, еволюція двигунів, гусениць та трансмісій призвела до того, що швидкість танків стала цілком прийнятною й без коліс, а також зросла й маса танків. Колісно-гусеничний рушій, крім очевидних переваг, робив техніку невиправдано складною та ненадійною, тож до Другої світової війни цікавість до цієї технології впала[1].
- Kolohousenka (1923) — сімейство чехословацьких тягачів та танків.
- Wolseley-Vickers model 1926 — цивільне авто з висувними колесами та гусеницями[7].
- Experimental Wheel and Track Medium Mark I (1926) — спроба поставити колеса на британський Medium Mark I.
- Sd.Kfz. 254 (1934) — німецький бронетранспортер, єдина серійна машина такої конструкції.
- ADMK Mulus (1935) — австрійська танкетка, що мала знімні колеса та могла використовуватись як колісна, гусенична або напівгусенична.[10]
- Schofield[en] (1940) — новозеландський танк.
- Об'єкт 911 (1964) — експериментальна радянська БМП.
- M1928, Christie M1931[en] (1928, 1931) — танки Джона Волтера Крісті.
- БТ-2, БТ-5, БТ-7, А-20 (1931, 1932, 1935, 1938) — радянські легкі танки, послідовники танків Крісті.
- МАС-1 (1937) — сумнівний радянський проєкт летючого танка.
- T7 Combat Car (1937) — американський дослідний танк.
- 10TP (1938) — експериментальний польський танк, послідовник танків Крісті.
Ця техніка може одночасно користуватись гусеницями та колесами, тобто, є напівгусеничною. Але при цьому демонструє концепцію, подібну до колісно-гусеничної.
- Wolseley-Vickers model 1926 — цивільне авто з висувними колесами та гусеницями[7].
- Linn Model C5 Catruck (1940) — американська вантажівка.
- Об'єкт 19 (1965) — експериментальна радянська БМП.
- Гусеничний рушій
- Напівгусеничний рушій
- Лижно-гусеничний рушій
- Підвіска Крісті
- Бронеавтомобіль
- Колісний танк
- ↑ а б в Kolohousenka - Tank Encyclopedia. web.archive.org. 28 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Колісні танки – «за» і «проти» – АрміяInform. web.archive.org. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ а б ХКБМ імені Морозова - Мілітарний. web.archive.org. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Чи бояться танки бруду? – АрміяInform. web.archive.org. 17 вересня 2022. Архів оригіналу за 17 вересня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Василий Чобиток. Ходовая часть танков. Подвеска // Техника и вооружение : журнал. — 2005. — № 7 (14 листопада). Архівовано з джерела 1 вересня 2006. Процитовано 9 грудня 2020.
- ↑ 1921 CHENILLETTE SAINT-CHAMOND. web.archive.org. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ а б в Wolseley-Vickers “Wheel-Cum-Track” Car, 1926 » Design You Trust. web.archive.org. 4 липня 2022. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Räder-Raupen-Kampfwagen M28 (Landsverk 5). Tank Encyclopedia. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ BT-2 - Tank Encyclopedia. web.archive.org. 28 серпня 2022. Архів оригіналу за 28 серпня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ ADMK Wheel-cum-Track Tankette "Mulus". web.archive.org. 26 квітня 2021. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 18 грудня 2022.