Конан Меріадок ап Герайнт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Конан Меріадок ап Герайнт
Conan Meriadoc
герцог
Початок правління: 340
Кінець правління: 387
Інші титули:герцог Арморики з 380 до 395
Попередник: Донольт
Наступник:Гадеон ап Конан
Дата народження: 305(0305)
Країна:Думнонії
Дата смерті:395(0395)
Дружина:1-й шлюб: Урсула
2-й шлюб: Дарерка
Діти:від 1-го шлюбу: Гадеон ап Конан
від 2-го шлюбу: сини: Градлон, Бранваладр, Мелнох, Ріох, Мун, Круман, Мідгма, Ломан, Лоарн, Кієран, Каратог, Магалле, Колумб, Бріхан, Біхад, Фіне, Мелху, Болкан;
дочки: Ехеа, Лаллока
Батько:Герайнт ап Ейнуд

Конан Меріадок (Кінан Меріадок; валл. Cynan Meiriadog; корн. Conan Meriadoc; помер в 395 році) — син правителя Евіаса Герайнта ап Ейнуда та небіж Ейдава Старого.

Біографія[ред. | ред. код]

Конан розраховував успадкувати дядьковий трон Верховного короля бритів. Однак Ейдав зволів залишити трон зятю, Магнію Максиму. Спочатку Конан був украй роздратований цим і, об'єднавшись з піктами, пішов на нього війною. Однак, здобувши перемогу, Магн Максим пробачив Конана і дав йому у володіння Арморику, де незабаром утворилася держава Арморика (можливо, навіть, що Конан був у поході на Рим разом з Магнієм Максимом). Воїни Конана відчували недолік в жінках, і тоді він вирішив укласти союз з Думнонією та одружився на Урсулі, дочці Донольта. Вона повинна була прибути в Арморику з одинадцятьма тисячами служниць, призначених в дружини людям Конана. Однак побожна Урсула зажадала спочатку дозволити їй разом із служницями здійснити паломництво по Європі. Процесія відвідала Рим, де до них приєднався Конан, і папа Сирицій повінчав молодят. Потім паломниці попрямували до Кельну, обложеному гунами, де всі були нещадно винищені. Конан же ж повернувся в Думнонію, де придбав великий вплив після смерті тестя. Він вдруге одружився на ірландці Дарерці, яка, за деякими відомостями, була сестрою Святого Патрика.

У 395 році Конан помер. У Думноніі став правити Гадеон, а в Армориці Градлон. Інші діти Конана обрали духовну кар'єру.

Література[ред. | ред. код]

  • Bromwich, Rachel (2006). Trioedd Ynys Prydein: The Triads of the Island of Britain. University Of Wales Press. ISBN 0-7083-1386-8.
  • Koch, John T. (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia. ABC-CLIO. ISBN 1851094407.
  • Geoffrey Ashe, Mythology of the British Isles (1990).
  • Nora Chadwick, Early Brittanny (Cardiff, University of Wales Press 1969).
  • A. Chédeville/H. Guillotel, La Bretagne des Saints et des rois. Ve-Xe siècle (Rennes, Ouest-France 1984).
  • Le Moyne de la Borderie, Histoire de la Bretagne (Rennes 1905, Nachdruck Mayenne 1985), Band 1, 280–392. (gründliche Zusammenstellung der Schriftquellen)
  • B. F. Roberts, Geoffrey of Monmouth, Historia Regum Britanniae and Brut y Brenhinedd. In: R. Bromwich et al. (Hrsg.), The Arthur of the Welsh (Cardiff, University of Wales Press 1991).
  • F. Hetman (Hrsg.), Keltische Märchen (Frankfurt, Fischer 1977). (leicht «entschärfte» Version des Traumes von Macsen Wledig)

Посилання[ред. | ред. код]