Корнська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корнська мова
Kernowek
Карта Корнуолла корнською мовою
Карта Корнуолла корнською мовою
Поширена в: Велика Британія
Регіон: Корнуолл
Носії: 3500
Писемність: латиниця
Класифікація:  :Індоєвропейські
Кельтські
Бритські
Регулює: Cornish Language Partnership
Коди мови
ISO 639-1 kw
ISO 639-2 cor
ISO 639-3 cor

Корнська мова (корн. Kernowek; англ. Cornish) — мова, що належить до бриттської гілки кельтської групи індоєвропейської мовної сім'ї. До XIX століття була мовою частини населення англійського графства Корнуолл, в наш час робляться спроби її відродити.

Всього нею вільно спілкується близько 2 000 чоловік, хоча навіть вони в повсякденному житті часто користуються англійською.

Класифікація[ред.ред. код]

Корнська є однією з бритських мов, які складають окрему групу кельтських мов. Опріч корнської, ця група також включає валлійську, бретонську, вимерлу кумбрійську та, ймовірно, піктську мови. Тоді як ірландська, шотландська гельська, менська мови становлять іншу, гойдельську, гілку кельтських мов. Тому будучи однією з кельтських мов, корнська має спільну основну лексику з іншими кельтськими, зокрема: 80 % базової лексики — з бретонською, 75 % — з валлійською, 35 % — з ірландською і шотландською гельською мовами.

Історія[ред.ред. код]

Місця розселення бритів (коричневий) у VI ст.

Корнуолл був заселений кельтами тоді, коли інша південна Британія, тобто, можливо, з VI століття до н. е., а в І сторіччі н. е. потрапив під владу римлян (див. Римська Британія). Початок розпаду єдиної загальнобритської мови (британської мови) відноситься приблизно до V сторіччя н. е., коли кельтів почали тіснити із заходу англосакси. 577 року після битви біля Деорхама англосаксонські володіння досягли гирла річки Северн, внаслідок чого брити південного заходу острова опинилися відірваними від своїх одноплемінників теперішнього Уельсу та північної Англії. Приблизно у ту пору розпочинається переселення бритів на півострів Арморика, який після цього отримує назву Бретань. Мова армориканських бритів у результаті стала бретонською, а на південному заході Великої Британії розпочалося просування англійської мови. Вказане створило умови для формування з південно-західної бритської мови сучасних графств Корнуолл, Девоншир, Сомерсет і Дорсет корнської мови. Територія, яка перебувала під контролем бритів південно-західної Англії і де була поширена корнська мова, протягом декількох сторіч поступово скорочувалася у зв'язку з розширенням англосаксонського королівства Уессекс, а згодом об'єднаної англійської держави. У 927 році англійський король Етельстан витіснив кельтів від Ексетера та 936 року установив кордон між королівством Англіята кельтським Корнуоллом по східному березі річки Теймар. Відсутні жодні відомості щодо військової кампанії Етелстана у Корнуолл. Проте, здається, що корнуолльський король Гівел, напевно, після такої кампанії погодився на деякі поступки перед англійцями, аби зберегти автономію краю[1]. Натомість, корнська мова і надалі крізь період Середньовіччя продовжувала розвиватися, досягши свого піку у ХІІІ сторіччі, коли кількість носіїв мови становила приблизно 39 000 осіб[2]. Зате вже у наступні століття чисельність мовців невпинно зменшувалася.

Найдавнішим писемним свідченням про корнську мову вважається запис у латинському рукописі ІХ століття «Утішання філософією» Аніція Боеція окремої глоси ud rocashaas, яка означає: «Він (розум) ненавидів похмурі місця».[3][4] Однак, першою писемною пам'яткою корнської мови є латинсько-корнський словник, який має назву Vocabularium Cornicum і є складений приблизно в XII сторіччі. Близько XIII століття розпочинається середньокорнський період, під час якого створюються помітні твори корнської літератури: Pascon agan Arluth («Пристрасті нашого Господа»), Ordinalia (XV ст.) — велика віршована п'єса, що складається з трьох частин («Походження світу», «Пристрасті Христові», «Воскресіння Господа»), Beunans Meriasek («Житіє св. Меріадока»), Bewnans Ke («Життя Кея»), яка містить матеріал, що звертається до романів про короля Артура, проповіді Трегира. Значні пам'ятки середньокорнською мовою — релігійні драми, складені під впливом англійських містерій, але не позбавлені відомої оригінальності, а вже далі світка та духовна лірика. Приблизно у XVII сторіччі розпочинається новокорнський період; про мову цього періоду багато відомо з записів валлійського антиквара Едварда Ллуйда. Останній з представників корнських ліриків цієї епохи — Джеймс Дженкінс — помер у 1710 році.

Межі звуження території поширення корнської мови між 1300 і 1750 роками

Упродовж усього часу, починаючи з V сторіччя н. е., територія поширення корнської мови неухильно звужувалася, хоча ще у XVI столітті, коли в ході Реформації по всій Англії вводилося богослужіння англійською мовою, багацько людей у Корнуоллі протестували, оскільки зовсім не знали англійської. Так, У 1549 році, понад 4 000 осіб, які виступили проти введення англомовного богослужіння, за наказом короля були убиті. Їх керівників було страчено, а інших заколотників репресовано. Корнська мова зазнавала дедалі більшого англійському впливу (зокрема, корнський правопис, з часом все більше наближався до англійського). При цьому, щоправда, не припинялися зв'язки Корнуолла з Бретанню, особливо це стосувалося рибалок, а також сезонних робітників, які приїздили сюди на заробітки (у Корнуеллі були виявлені багаті родовища олова).

Традиційно вважається, що останнім носієм корнської мови була Доллі Пентріт, яка померла 1777 року. Проте, існують також твердження, які все-таки часто піддаються сумніву, що ще у 1875 році були виявлені шість осіб, які розмовляли по-корнськи, але усі вони мали пристарілий вік. Деколи розповідається, що останніми носіями корнської були Джон Дейві (помер у 1890 році) або Елісон Треганнінг (1906!). Одначе, останнім відомим носієм, що не знав іншої мови, окрім корнської, був Честен Марчант, який помер 1676 року.

Відродження[ред.ред. код]

Відродження корнської мови стало можливим завдяки праці Генрі Дженнера та Роберта Мортона Ненса, які, спираючись переважно на середньокорнські літературні тексти, запропонували свою реконструкцію корнської мови; при цьому вони посилалися не лише на власне корнські тексти, а й на валлійський і бретонський матеріал, зокрема, у тому, що стосується слів для позначення сучасних реалій. Така система мови, називається «Єдина корнська» (Unified Cornish, Kernewek Unyes, скорочено UC), яка тривалий час була загальноприйнятою та частково зберігає свої позиції і тепер.

На початку 1980-х років Річард Гендалл, соратник Ненса, висунув нову систему корнської, похідну від пізньої прози, мова якої дуже сильно була піддана англійському впливу. Ця система мови («Сучасна корнська», Curnoack Nowedga) не знайшла широкого розповсюдження, тим більше, що вона увесь час переглядалася і самим автором.

У 1986 році Кен Джордж випустив опис системи корнської мови «Загальної корнської» (Common Cornish, Kernewek Kemmyn, KK). У цій системі було усунуто багато недоліків UC. KK була сприйнята з великим ентузіазмом, передусім її вихваляли вчителі та викладачі. Товариство з корнської мови у своїй діяльності офіційно користується нею, як і, за деякими оцінками, до 80 % усіх тих, хто володіє корнською мовою.

1995 року Ніколас Уїльямс оприлюднив свій варіант корнської мови, так звану UCR, «Переглянута єдина корнська» (Unified Cornish Revised, Kernewek Unys Amendys). Уїльямс припускав, що система UC у своїй основі ліпша, аніж KK, а недоліки першої можна виправити, якщо взяти до уваги матеріали рукописів, недоступних Ненсу. UCR не стала дуже популярною, проте її підтримує організація Agan Tavas («Наша мова»). Суперечки навколо різних варіантів мови можуть бути занадто запеклими, попри те, що на практиці всі ці різновиди взаємозрозумілі.

Файл:Kernow a'gas dynnergh 20050527.jpg
Дорожній знак «Ласкаво просимо у Корнуолл» англійською і корнською мовами

За останніми певними оцінками, різною мірою корнською мовою володіє до 3500 осіб (менше відсотка всього населення Корнуолла). Внаслідок успішності процесу відродження спостерігається зростання інтересу до корнської мови, відповідне збільшення кількості її носіїв. Так, у 2008 році приблизно 2 000 опитаних осіб заявили, що вільно володіють корнською, що значно перевищує чисельність таких мовців у 2000 році, коли нею вільно могли спілкуватися близько 300 осіб. Чимало носіїв мови виховується у корнськомовних сім'ях, але більшість з цих людей все-таки частіше користується англійською. Корнська мова має неабияку підтримку з боку місцевої влади, значне поширення у Корнуоллі набувають двомовні дорожні знаки та дороговкази, корнською регулярно ведуться новини по радіо, створюються інші радіопередачі. Існує також кілька корнських періодичних видань, статті корнською друкуються і в англомовних газетах. Створюється багата корнськомовна література, насамперед проза. У 2002 році уряд Великої Британії ухвалив рішення про захист корнської мови у межах Європейської хартії про регіональні мови та мови меншин.

Мовознавча характеристика[ред.ред. код]

Писемність[ред.ред. код]

Писемність корнської мови ґрунтується на латиниці, орфографія у всі історичні періоди існування мови була нестійкою. У середньокорнський та особливо в новокорнський періоди помітний вплив на корнський правопис мала англійська орфографія.

Фонетика[ред.ред. код]

Вимова корнської мови ґрунтується на відомостях, зібраних мовознавцем Едвардом Ллуйдом, який відвідав Корнуолл у 1700 році. Для наслідування вимови використовуються традиційні тексти корнською мовою, оскільки значна частина пізніших творів писалися за відсутності встановлених стандартів правопису корнської мови. Також, у фонетиці широко застосовується акцент, властивий для англійської мови.

Приголосні[ред.ред. код]

«Переглянута єдина корнська» (Kernowek Ünys Amendys) (UCR):

Губно-губний (білабіальний) Губно-зубний (лабіодентальний) Зубний (дентальний)/Ясенний (альвеолярний) Піднебінний (палатальний) Задньопіднебінний (велярний) Губнозадньопіднебінний (лабіовелярний) Гортанний (глотальний)
Проривний (плозивний) p  b t  d k  g
Носовий (насальний)   m   n   ŋ
Щілинний (фрикативний) f  v θ  ð / s  z / ʃ  ʒ   x   h
Сонорний щілинний (апроксимант)   ɹ   j ʍ  w
Боковий сонорний щілинний (латеральний апроксимант)   l

«Загальна корнська» (Kernewek Kemmyn) (КК):

p b   t d   k g (kʷ gʷ)  
      tʃ dʒ    
f v θ ð s z ʃ ʒ (ħ) (ʍ) h
m   n      
    r l j w  

Голосні[ред.ред. код]

«Переглянута єдина корнська» (Kernowek Ünys Amendys) (UCR):

i(:) y(:)   u(:)
e(:) œ (:) ə o(:)
  æ(:)  
aw, ɔw, iw, əj,
ɔj, i:ə

«Загальна корнська» (Kernewek Kemmyn) (КК):

i(:) y(:)  
ɪ(:)   o: ɤ
ε(:) œ(:)   ɔ(:)
  a(:)
iw ɪw εw aw ɔw
εj aj ɔj

Граматика[ред.ред. код]

Корнська мова є кельтською мовою індоєвропейської мовної сім'ї. Вона має багато спільних рис з іншими острівними кельтськими мовами. До них належать:

Мутація приголосних у корнській мові
(Стандартна писемна форма (SWF)
Немутований
приголосний
М'яка
мутація
Аспіративна
мутація
Жорстка
мутація
Мішана
мутація
p b f - -
t d th - -
c, k g h - -
b v - p f
d dh - t t
g1 disappears - c, k h
w - c wh
gw w - qw wh
m v - - f
ch j - - -

1 Перед неогубленими голосними (i, y, e, a), l, і r + неогублений голосний.
² Перед огубленими голосними (o, u), і r + огублений голосний.

  • Змінювальний (чи відмінювальний) прийменник. Прийменник у сполученні з особовим займенником дає окрему форму слова. Наприклад, gans (with, by) + my (me) -> genef; gans + ef (him) -> ganso.
  • Неозначений артикль. Cathозначає «кіт» або «(будь-який) кіт» (існує, однак означений артикль :an gath означає «(цей) кіт»).

Синтаксис[ред.ред. код]

Приклади слів[ред.ред. код]

Корнська Валлійська Бретонська Українська
Kernowek Cernyweg Kerneveureg корнська
gwenenen gwenynen gwenanenn бджола
cador cadair kador стілець
keus caws keuz сир
en-mes y ffordd allan er-maez вихід
codha cwympo kouezhañ падати
gaver gafr gavr коза
chy ti будинок
gweus gwefus gweuz губа
aber aber, genau aber гирло річки
niver rhif, nifer niver число
peren gellygen perenn грушка
scol ysgol skol школа
megy mygu mogediñ курити, палити
steren seren steredenn зірка
hedhyw heddiw hiziv сьогодні
whibana chwibanu c'hwibanat свистіти

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cornwall Council timeline 927—936
  2. Estimate by Ken George
  3. Oxford scholars detect earliest record of Cornish
  4. Sims-Williams, P., 'A New Brittonic Gloss on Boethius: ud rocashaas', Cambrian Medieval Celtic Studies 50 (Winter 2005), 77-86.

Посилання[ред.ред. код]