Кончіта Мартінес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кончіта Мартінес Бернат
Conchita Martínez at the 2010 US Open 02.jpg
Громадянство Іспанія Іспанія
Місце проживання Барселона
Дата народження 16 квітня 1972(1972-04-16) (46 років)
Місце народження Монсон
Зріст 173 см
Початок кар'єри 1988
Завершення кар'єри 2006
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Призові, USD 11 527 977

Одиночний розряд

Матчів в/п 739–297
Титулів 33 WTA, 3 ITF
Найвища позиція 2 (30 жовтня 1995)
Турніри Великого шолома
Австралія Ф (1998)
Ролан Гаррос Ф (2000)
Вімблдон П (1994)
США ПФ (1995, 1996)

Парний розряд

Матчів в/п 414–232
Титулів 13 WTA, 2 ITF
Найвища позиція 7 (11 січня 1993)
Турніри Великого шолома
Австралія ПФ (1998, 2002)
Ролан Гаррос Ф (1992, 2001)
Вімблдон ЧФ (1995, 2003)
США SF (2005)
Інші парні турніри
Олімпіада 2 Барселона
2 Афіни
3 Атланта
Картка була оновлена востаннє: («Завершив виступи», подробиці нижче)

Кончіта Мартінес Бернат (ісп. Conchita Martínez Bernat, 16 квітня 1972) — іспанська тенісистка, перша іспанка, що зуміла виграти Вімблдонський турнір, олімпійська медалістка, багаторазова переможниця Кубку Федерації в складі іспанської команди, капітан збірних Іспанії у Фед Кап та Кубку Девіса.

Вімблдонський успіх прийшов до Мартінес у 1994-му, коли вона перемогла в фіналі Мартіну Навратілову. Крім того вона двічі грала в фіналах турнірів Великого шолома.

Мартінес вигравала олімпійські медалі тричі, усі три рази в жіночих парних змаганнях: срібло разом із Аранчою Санчес-Вікаріо на Барселонській Олімпіаді, бронзу, разом із Санчес-Вікаріо в Атланті, срібло разом із Вірхінією Руано Паскуаль в Афінах.

У світовому рейтингу Мартінес досягала другої сходинки (1995). Упродовж 9-ти років вона завершувала сезон у чільній десятці.

Виступаючи за Іспанію, Мартінес п'ять разів вигравала Кубок Федерації. Станом на 2017 рік вона є капітаном не тільки жіночої збірної Іспанії на Фед Кап, а й чоловічої — у Кубку Девіса.

Стиль гри[ред. | ред. код]

Мартінес була впертим гравцем задньої лінії і вигравала матчі збиваючи супротивниць із ритму зміною обертання, швидкості, глибини, висоти та кута ударів. У неї був сильний одноручний бекхенд, з форхенду вона використовувала сильно закручені топспіни, а з бекхенду — повільніші топспіни та підрізки[1][2]. Характерним для неї ударом був глибокий, високий форхенд, що мав на меті змусили супротивницю відбивати з глибини корту м'яч, який підстрибував на висоту плеча[3][4]. Вона відома тим, що багато часу й енергії тратила на отримання м'яча, яким виграла попереднє очко, щоб знову ним подавати, а це дуже дратувало супротивниць[5].


Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. John Barrett, ред. (2001). ITF World of Tennis 2001. London: HarperCollins. с. 346–349. ISBN 9780007111299. 
  2. Collins, Bud (2010). The Bud Collins History of Tennis (вид. 2nd). [New York]: New Chapter Press. с. 699. ISBN 978-0942257700. 
  3. Hodgkinson, Mark (2015). Game, Set and Match: Secret Weapons of the World's Top Tennis Players. London: Bloomsbury Sport. с. 32. ISBN 978-1472905772. 
  4. 20 Conchita Martinez. BBC Sport. 19 May 2004. 
  5. Clarey, Christopher (21 June 2008). Strange Habits of Successful Tennis Players. The New York Times.