Ешлі Барті
| Ешлі Барті | |
|---|---|
.jpg) | |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австралія |
| Місце проживання |
Іпсвіч (Квінсленд), Австралія |
| Дата народження | 24 квітня 1996 (27 років) |
| Місце народження |
Іпсвіч (Квінсленд), Австралія |
| Зріст | 166 см |
| Вага | 62 кг |
| Початок кар'єри | 2010 |
| Завершення кар'єри | 2022 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | дворучний |
| Тренер |
Крег Тизер |
| Призові, USD | $17,594,569 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 252/94 |
| Титулів | 8 |
| Найвища позиція | 1 (24 червня 2019) |
| Поточна позиція | 1 (10 серпня 2020) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | Переможець (2022) |
| Ролан Гаррос | Переможець (2019) |
| Вімблдон | Переможець (2021) |
| США | 4К (2018, 2019) |
| Інші турніри | |
| Підсумковий турнір | Переможець (2019) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 188/62 |
| Титулів | 10 |
| Найвища позиція | 5 (21 травня 2018) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | фінал (2013) |
| Ролан Гаррос | фінал (2017) |
| Вімблдон | фінал (2013) |
| США | Переможець (2018) |
| Інші парні турніри | |
| Мікст | |
| Австралія | 2К (2014) |
| Ролан Гаррос | 1К (2013) |
| Вімблдон | чвертьфінал (2013) |
| США | півфінал (2014) |
| Востаннє картку оновлено: 11 серпня 2020 | |
Ешлі Барті (англ. Ashleigh Barty, 24 квітня 1996) — колишня австралійська тенісистка та крикетистка, переможниця Відкритого чемпіонату США в парному розряді, Відкритого чемпіонату Франції, Австралії та Вімблдонського турніру в одиночному розряді, перша ракетка світу.
Барті народилася в родині австралійського аборигена та австралійки англійського походження другого покоління.
На юніорському рівні вона виграла Вімблдонський турнір 2011 року. Доросла кар'єра Барті розпочалася дуже вдало, особливо в парному розряді. Граючи з Кейсі Деллаква, 2013 року вона пробилася до фіналів Відкритого чемпіонату Австралії, Вімблдону та Відкритого чемпіонату США.
2014 року Ешлі тимчасово зупинила тенісну кар'єру й почала грати професійно в крикет у новій австралійській жіночій лізі за форматом «двадцять20». У лютому 2016 року повернулася до тенісу.
Свій перший титул турнірів WTA-туру Барті здобула на Malaysian Open 2017. Ця перемога дозволила їй пробитися в чільну сотню світового рейтингу. Завдяки стабільним виступам упродовж року в жовтні 2017-го Барті піднялася до чільної двадцятки рейтингу.
Перший титул Великого слема Барті здобула на Відкритому чемпіонаті США 2018 в парному розряді, граючи разом із Коко Вандевей. На Відкритому чемпіонаті Франції 2019 Барті виграла перший одиночний титул Великого слема.
Після виграшу турніру в Бірмінгемі в червні 2019 року Барті очолила світовий рейтинг. Вона утримувала звання першої ракетки світу до середини серпня, але після Відкритого чемпіонату Канади Наомі Осака повернула першість собі. Після Відкритого чемпіонату США 2019 Барті знову очолила світовий рейтинг.
Граючи за Австралію, на серпень Барті виграла 11 (2 поразки) матчів у кубку Федерації в одиночному й 7 (2 поразки) матчів у парному розрядах.
10 липня 2021 року Ешлі виграла Вімблдон, перемігши у трьох сетах Кароліну Плішкову з Чехії[1].
29 січня 2022 року Ешлі Барті перемогла у Відкритому чемпіонаті Австралії, ставши першою австралійкою, починаючи з 1978 року[2], яка виграла Australian Open.
У березні 2022 року, у віці 25 років, Ешлі Барті оголосила про завершення кар'єри. Вона стала першою тенісисткою, яка зробила це займаючи перше місце рейтингу WTA[3]
Значні фінали[ред. | ред. код]
Фінали турнірів Великого шлема[ред. | ред. код]
Одиночний розряд: 3 (3 титули)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2019 | French Open | Ґрунт |  Маркета Вондроушова
|
6–1, 6–3 |
| Перемога | 2021 | Wimbledon | Трава | Кароліна Плішкова
|
6–3, 6–7(4–7), 6–3 |
| Перемога | 2022 | Australian Open | Хард |  Деніел Коллінз
|
6–3, 7–6(7–2) |
Парний розряд: 6 (1 титул)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 2013 | Australian Open | Хард | Кейсі Деллаква
|
 Сара Еррані Роберта Вінчі
|
2–6, 6–3, 2–6 |
| Поразка | 2013 | Wimbledon | Трава | Кейсі Деллаква
|
 Сє Сувей  Пен Шуай
|
6–7(1–7), 1–6 |
| Поразка | 2013 | US Open | Хард | Кейсі Деллаква
|
Андреа Главачкова Луціє Градецька
|
7–6(7–4), 1–6, 4–6 |
| Поразка | 2017 | French Open | Ґрунт | Кейсі Деллаква
|
Бетані Маттек-Сендс Луціє Шафарова
|
2–6, 1–6 |
| Перемога | 2018 | US Open | Хард | Коко Вандевей
|
 Тімеа Бабош  Крістіна Младенович
|
3–6, 7–6(7–2), 7–6(8–6) |
| Поразка | 2019 | US Open | Хард |  Вікторія Азаренко
|
.svg){kind=small} Елісе Мертенс Аріна Соболенко
|
5–7, 5–7 |
Чемпіонат WTA[ред. | ред. код]
Одиночний розряд: 1 (1 титул)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2019 | Чемпіонат WTA Шеньчжень, КНР | Хард (зала) |  Еліна Світоліна
|
6–4, 6–3 |
WTA Elite Trophy[ред. | ред. код]
Одиночний розряд: 1 (1 титул)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2018 | Чжухай | Хард | Ван Цян
|
6–3, 6–4 |
Турніри Premier обов'язкові та Premier 5[ред. | ред. код]
Одиночний розряд: 2 (1 титул)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 2017 | Wuhan Open | Хард | Каролін Гарсія
|
7–6(7–3), 6–7(4–7), 2–6 |
| Перемога | 2019 | Маямі | Хард | Кароліна Плішкова
|
7–6(7–1), 6–3 |
| Поразка | 2019 | China Open | Хард |  Наомі Осака
|
6–3, 3–6, 2–6 |
| Перемога | 2021 | Маямі | Хард | .svg){kind=small} Б'янка Андреєску
|
6–3, 4–0 відмов. |
| Поразка | 2021 | Mutua Madrid Open | Ґрунт | Аріна Соболенко
|
0–6, 6–3, 4–6 |
Парний розряд: 4 (4 титула)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | 2018 | Мастерс Маямі | Хард | Коко Вандевей
|
Барбора Крейчикова Катержина Сінякова
|
6–2, 6–1 |
| Перемога | 2018 | Italian Open | Ґрунт |  Демі Схюрс
|
Андреа Сестіні Главачкова Барбора Стрицова
|
6–3, 6–4 |
| Перемога | 2018 | Мастерс Канада | Хард | Демі Схюрс
|
Латіша Чжань  Катерина Макарова
|
4–6, 6–3, [10–8] |
| Перемога | 2019 | Рим (2) | Ґрунт | Вікторія Азаренко
|
 Анна-Лена Гренефельд Демі Схюрс
|
4–6, 6–0, [10–3] |
Інші Турніри WTA[ред. | ред. код]
Одиночний розряд: 7 (4 титула)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | Бер 2017 | BMW Malaysian Open, Малайзія | Хард | Нао Хібіно
|
6–3, 6–2 |
| Поразка | Чер 2017 | AEGON Classic, Велика Британія | Трава | Петра Квітова
|
6–4, 3–6, 2–6 |
| Поразка | Січ 2018 | Sydney International, Австралія | Хард | Анджелік Кербер
|
4–6, 4–6 |
| Перемога | Чер 2018 | Nottingham Open, Велика Британія | Трава | .svg){kind=small} Джоанна Конта
|
6–3, 3–6, 6–4 |
| Поразка | Січ 2019 | Sydney International, Австралія | Хард | Петра Квітова
|
6–1, 5–7, 6–7(3–7) |
| Перемога | Чер 2019 | AEGON Classic, Велика Британія | Трава | Юлія Гергес
|
6–3, 7–5 |
| Перемога | Січ 2020 | Adelaide International, Австралія | Хард | Даяна Ястремська
|
6–2, 7–5 |
Парний розряд: 9 (5 титулів)[ред. | ред. код]
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | Чер 2013 | [[Birmingham Classic (tennis)|AEGON Classic, Велика Британія | Трава | Кейсі Деллаква
|
 Кара Блек  Марина Еракович
|
7–5, 6–4 |
| Перемога | Тра 2014 | Internationaux de Strasbourg, Франція | Ґрунт | Кейсі Деллаква
|
 Тат'яна Буа  Даніела Сегель
|
4–6, 7–5, [10–4] |
| Поразка | Чер 2014 | AEGON Classic, Велика Британія | Трава | Кейсі Деллаква
|
Ракел Атаво Абігейл Спірс
|
6–7(7–1), 1–6 |
| Перемога | Бер 2017
BMW Malaysian Open, Малайзія |
Хард | Кейсі Деллаква
|
Ніколь Меліхар Макото Ніномія
|
7–6 (7–5) , 6–3 | |
| Перемога | Тра 2017 | Internationaux de Strasbourg, Франція | Ґрунт | Кейсі Деллаква
|
Чжань Хаоцін Латіша Чжань
|
6–4, 6–2 |
| Перемога | Чер 2017 | AEGON Classic, Велика Британія | Трава | Кейсі Деллаква
|
Чжань Хаоцін Чжан Шуай
|
6–1, 2–6, [10–8] |
| Поразка | Лип 2017 | Eastbourne International, Велика Британія | Трава | Кейсі Деллаква
|
Латіша Чжань .svg){kind=small} Мартіна Хінгіс
|
3–6, 5–7 |
| Поразка | Сер 2017 | Connecticut Open, США | Хард | Кейсі Деллаква
|
Габріела Дабровскі Сюй Іфань
|
6–3, 3–6, [8–10] |
| Поразка | Січ 2020 | [[Brisbane International], Австралія | Хард | Кікі Бертенс
|
Сє Шувей [[Барбора Стрицова[[
|
6–3, 6–7(7–9), [8–10] |
Статистика[ред. | ред. код]
Історія виступів в турнірах Великого шлема[ред. | ред. код]
Одиночний розряд[ред. | ред. код]
| Турнір | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | SR | Пер–Пор | % Пер |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турніри Великого шолома | |||||||||||||||
| Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу | 1р | 1р | 1р | 3р | 3р | ЧФ | ПФ | ЧФ | П | 1 / 9 | 24–8 | 75% | |||
| Відкритий чемпіонат Франції з тенісу | 1р | 2р | 1р | 1р | 2р | П | 2р | 1 / 7 | 10–6 | 63% | |||||
| Вімблдонський турнір | 1р | К1р | К3р | К2р | 1р | 3р | 2р | NH | П | 1 / 5 | 12–4 | 75% | |||
| Відкритий чемпіонат США з тенісу | К1р | 2р | 1р | 3р | 2р | 2р | 3р | 0 / 6 | 11–6 | 65% | |||||
| Пер–Пор | 0–0 | 0–3 | 2–3 | 0–3 | 0–0 | 0–0 | 4–4 | 8–4 | 17–3 | 5–1 | 14–3 | 7–0 | 3 / 27 | 57–24 | 70% |
| Чемпіонати кінця року | |||||||||||||||
| Фінал WTA | — | П | НП | — | 1 / 1 | 4–1 | 80% | ||||||||
| Загальна статистика | |||||||||||||||
| Рейтинг на кінець року | 669 | 195 | 164 | 218 | N/A | 325 | 17 | 15 | 1 | 1 | 1 | $23,829,071 | |||
Парний розряд[ред. | ред. код]
| Турнір | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | SR | Пер–Пор | % Пер |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу | 1р | Ф | 2р | ЧФ | 2р | 2р | 2р | 2р | 0 / 8 | 13–6 | 68% | |||
| Відкритий чемпіонат Франції з тенісу | 1р | ЧФ | Ф | 1р | 3р | 0 / 5 | 10–5 | 67% | ||||||
| Вімблдонський турнір | Ф | ЧФ | 1р | ЧФ | 3р | NH | 0 / 5 | 13–4 | 76% | |||||
| Відкритий чемпіонат США з тенісу | Ф | 1р | 2р | П | Ф | 1 / 5 | 17–4 | 81% | ||||||
| Пер–Пор | 0–1 | 15–4 | 7–4 | 0–0 | 0–1 | 12–4 | 7–2 | 10–2 | 1–1 | 1–0 | 0–0 | 1 / 23 | 53–19 | 74% |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ешлі Барті виграла Вімблдон, перемігши в трьох сетах Плішкову. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- ↑ Ешлі Барті - переможниця Australian Open-2022. campeones.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ World No.1, three-time Grand Slam winner Ashleigh Barty announces retirement. Women's Tennis Association (англ.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Досьє на сайті WTA [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||
| ||||||||
|
Категорії:
- Народились 24 квітня
- Народились 1996
- Перші ракетки світу (жінки)
- Переможці юніорського Вімблдонського турніру
- Австралійські тенісистки
- Уродженці Іпсвіча (Квінсленд)
- Олімпійські медалісти з тенісу
- Тенісисти на літніх Олімпійських іграх 2020
- Австралійські бронзові олімпійські медалісти
- Лідерки рейтингу WTA
- Переможниці турнірів Великого шлему в одиночному розряді
- Переможниці турнірів Великого шлему в парному розряді
- Призери літніх Олімпійських ігор 2020