Кубок Біллі Джин Кінг

Кубок Біллі Джин Кінг (до 2020  —англ. Fed Cup, до 1995 — Federation Cup) — найбільші міжнародні командні змагання в жіночому тенісі. Проводяться Міжнародною федерацією тенісу. Аналог чоловічого кубка Девіса.

Історія

Зародження турніру

Ідея проведення турніру зародилася в 1919, коли місіс Хазел Хочкіс Вайтман (Mrs Hazel Hotchkiss Wightman) висунула концепцію жіночого командного змагання. Пропозиція не була підтримана, і тоді, в 1923, вона надала приз для переможця щорічної зустрічі команд США й Великої Британії, які в той час були найсильнішими у світовому тенісі.

На початку 1960-х років на ідею знову звернули увагу за участі місіс Нелл Хопман (Mrs Nell Hopman), дружини легендарного австралійського тенісиста, капітана команди Кубка Девіса Гаррі Хопмана (Harry Hopman). Зрештою, турнір був проведений на честь 50-ти річчя Міжнародної федерації тенісу в 1963 р. у Королівському Клубі (Queen's Club), Лондоні. У турнірі могли виступати команди будь-яких країн, а не тільки США й Великої Британії. Очікуваний багатьма з нетерпінням, він здобув величезний успіх. У змаганнях виступили 16 команд, серед яких була практично вся світова еліта тенісу того часу. Перемогла в найпершому турнірі команда США.

Розвиток

Кількість команд-учасниць уже першого турніру була великою, попри те, що спортсменкам не виплачувалися призові гроші і їм доводилося повністю себе забезпечувати в поїздці та матчах. З появою спонсорів у 1970-х роках кількість країн-учасниць ще збільшилися. До 1994 р. вона сягла 73. Це вимагало від країни, що приймає турнір, наявності цілого тенісного комплексу для проведення матчів. Водночас така велика подія значною мірою сприяла розвитку цього виду спорту в країні, яка приймала змагання.

Зміна формату проведення

Збільшення кількості країн-учасниць привело до введення кваліфікаційних змагань в 1992. У 1995 був змінений формат проведення Кубка. Ґрунтуючись на успішному досвіді проведення Кубка Девіса, організатори турніру змінили схему, надавши можливість командам проводити матчі за свою країну в своїй країні, що ще більше сприяло росту популярності. Після чергової зміни формату в 2005 найсильніші тенісні команди були поділені на дві Світові групи по 8 команд у кожній. Вони протягом року розігрують Кубок. Інші учасники розділені на зональні кваліфікаційні групи.

У розіграші Кубка Федерації 2005 взяло участь 88 команд із різних країн.

Формат турніру

Поточна структура

Матчі Кубка Федерації проводяться між командами, розділеними на різні рівні й групи. Переможці й аутсайдери в групах переходять у наступному сезоні на інший рівень.

У фінальній групі Кубка Федерації 12 команд змагатимуться у чотирьох групах з трьох команд, причому чотири переможці групи просуваються до півфіналу. Чемпіон та друге місце отримають пряму участь у фіналі Кубка Федерації наступного року. Команди, що займають 3-10 команд, змагатимуться у кваліфікаціях Кубка Федерації наступного року. Команди, які посіли 11-12 років, змагатимуться у регіональних змаганнях І групи наступного року. Кваліфікаційні матчі до фінальної групи складатимуться з восьми поєдинків, які гратимуться вдома та в гостях, і всі вони будуть складатися з п’яти матчів (чотири одиночних та парний). Команди-переможці просунуться до фіналу Кубка Федерації. Команди, що програли, змагатимуться в плей-оф, який відбудеться одночасно з фіналом. Плей-оф Кубку Федерації складатимуться з восьми поєдинків, які гратимуться вдома і в гостях, і всі вони будуть складатися з п’яти матчів (чотири одиночних та парний). У наступному році країни-переможці змагатимуться у кваліфікаційних матчах, а команди, що програють, змагатимуться у турнірах I групи. Групи I-III поділяються на три регіони: Америку, Азію / Океанію та Європу / Африку. У межах кожного регіону є два рівні: перша група вища та II група нижча, за винятком Європи / Африки, де також є III група. Групові турніри щотижня проводяться в одному місці. Кожна група спочатку розбивається на кругові змагання, а плей-оф вирішує підвищення та виліт. Точний формат кожної групи змінюється залежно від кількості команд-учасниць.

Кваліфікаційні матчі та плей-оф складатимуся з п’яти матчів (чотири одиночних та парний), а фінал та групові турніри з трьох матчів (два одиночних та парний).

Структура за станом на 2020 рік

Рівень	Групи
1	Фінальна група 2 країни (фіналісти попереднього року + 1 країна організатор + 1 спеціальне запрошення (wild card) + 8 країн переможці кваліфікації
2	Кваліфікація 8 країн, що посіли місця 3-10 у фінальній групі минулого року + 8 країн, переможці минулорічного раунду Плей-оф
3	Плей-оф 8 країн, що поступилися у Кваліфікації + 8 країн, переможці регіональних груп
4	Перша група Америка 7 країн	Перша група Європа/Африка 13 країн	Перша група Азія/Океанія 6 країн
5	Друга група Америка 18 країни	Друга група Європа/Африка 8 країн	Друга група Азія/Океанія 18 країни
6		Третя група Європа/Африка 28 країн

Правила проведення матчів

Матчем між командами Кубка Федерацій у світових групах та у кваліфікаційних зустрічах називається серія із п'яти поєдинків між командами (чотирьох одниочних та одного парного), які граються протягом двох днів. Для перемоги в матчі необхідно виграти щонайменше три з п'яти поєдинків. У перший день проводять дві одиночні гри. У другий день суперники одиночних поєдинків міняються місцями; граються ще два одиночних та парний поєдинок.

У зональних групах матчі складаються із трьох поєдинків: двох одиночних та одного парного.

Переможці

Країна	Роки перемоги	Фіналіст
США	1963, 1966, 1967, 1969, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1986, 1989, 1990, 1996, 1999, 2000, 2017 (18)	1964, 1965, 1974, 1985, 1987, 1991, 1994, 1995, 2003, 2009, 2018 (11)
Чехія  Чехословаччина	1975, 1983, 1984, 1985, 1988, 2011, 2012, 2014, 2015, 2016, 2018 (11)	1986 (1)
Австралія	1964, 1965, 1968, 1970, 1971, 1973, 1974 (7)	1963, 1969, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1984, 1993, 2019 (11)
Іспанія	1991, 1993, 1994, 1995, 1998 (5)	1989, 1992, 1996, 2000, 2002 (5)
Росія/  СРСР	2004, 2005, 2007, 2008 (4)	1988, 1990, 1999, 2001, 2013 (5)
Італія	2006, 2009, 2010, 2013 (4)	(0)
Німеччина	1987, 1992 (2)	1966, 1970, 1982, 1983 (4)
Франція	1997, 2003, 2019 (3)	2004, 2005, 2016 (3)
ПАР	1972 (1)	1973 (1)
Бельгія	2001 (1)	2006 (1)
Словаччина	2002 (1)	(0)
Велика Британія	(0)	1967, 1971, 1972, 1981 (4)
Нідерланди	(0)	1968, 1997 (2)
Швейцарія	(0)	1998 (1)
Білорусь	(0)	2017 (1)

Всі фінальні ігри

Рік	Переможець	Рахунок	Фіналіст	Місто
1963	США	2 — 1	Австралія	Лондон, Англія
1964	Австралія	2 — 1	США	Філадельфія, США
1965	Австралія	2 — 1	США	Мельбурн, Австралія
1966	США	3 — 0	Німеччина	Турин, Італія
1967	США	2 — 0	Велика Британія	Берлін, Німеччина
1968	Австралія	3 — 0	Нідерланди	Париж, Франція
1969	США	2 — 1	Австралія	Афіни, Греція
1970	Австралія	3 — 0	Німеччина	Фрайбург, ФРН
1971	Австралія	3 — 0	Велика Британія	Перт, Австралія
1972	Південна Африка	2 — 1	Велика Британія	Йоґанесбург, Південна Африка
1973	Австралія	3 — 0	Південна Африка	Бад-Гомбург, ФРН
1974	Австралія	2 — 1	США	Неаполь, Італія
1975	Чехословаччина	3 — 0	Австралія	Прованс, Франція
1976	США	2 — 1	Австралія	Філадельфія, США
1977	США	2 — 1	Австралія	Істборн, Англія
1978	США	2 — 1	Австралія	Мельбурн, Австралія
1979	США	3 — 0	Австралія	Мадрид, Іспанія
1980	США	3 — 0	Австралія	Берлін, ФРН
1981	США	3 — 0	Велика Британія	Токіо, Японія
1982	США	3 — 0	Німеччина	Санта-Клара, США
1983	Чехословаччина	2 — 1	Німеччина	Цюрих, Швейцарія
1984	Чехословаччина	2 — 1	Австралія	Сан-Пауло, Бразилія
1985	Чехословаччина	2 — 1	США	Нагоя, Японія
1986	США	3 — 0	Чехословаччина	Прага, Чехословаччина
1987	Німеччина	2 — 1	США	Ванкувер, Канада
1988	Чехословаччина	2 — 1	СРСР	Мельбурн, Австралія
1989	США	3 — 0	Іспанія	Токіо, Японія
1990	США	2 — 1	СРСР	Атланта, США
1991	Іспанія	2 — 1	США	Нотінгем, Англія
1992	Німеччина	2 — 1	Іспанія	Франкфурт, Німеччина
1993	Іспанія	3 — 0	Австралія	Франкфурт, Німеччина
1994	Іспанія	3 — 0	США	Франкфурт, Німеччина
1995	Іспанія	3 — 2	США	Валенсія, Іспанія
1996	США	5 — 0	Іспанія	Атлантик-Сіті, США
1997	Франція	4 — 1	Нідерланди	'с-Гертогенбош, Нідерланди
1998	Іспанія	3 — 2	Швейцарія	Женева, Швейцарія
1999	США	4 — 1	Росія	Стенфорд, США
2000	США	5 — 0	Іспанія	Лас-Вегас, США
2001	Бельгія	2 — 1	Росія	Мадрид, Іспанія
2002	Словаччина	3 — 1	Іспанія	Гран-Канарія, Іспанія
2003	Франція	4 — 1	США	Москва, Росія
2004	Росія	3 — 2	Франція	Москва, Росія
2005	Росія	3 — 2	Франція	Париж, Франція
2006	Італія	3 — 2	Бельгія	Шарлеруа, Бельгія
2007	Росія	4 — 0	Італія	Москва, Росія
2008	Росія	4 — 0	Іспанія	Мадрид, Іспанія
2009	Італія	4 — 0	США	Реджо-Калабрія, Італія
2010	Італія	3 — 1	США	Сан-Дієго, США
2011	Чехія	3 — 2	Росія	Москва, Росія
2012	Чехія	3 — 1	Сербія	Прага, Чехія
2013	Італія (4)	4–0	Росія (6)	Tennis Club Cagliari (C), Кальярі, Італія
2014	Чехія (8)	3–1	Німеччина (5)	O2 Arena (I), Прага, Чехія
2015	Чехія (9)	3–2	Росія (7)	O2 Arena (I), Прага, Чехія
2016	Чехія (10)	3–2	Франція (3)	Реню Спор, Страсбург, Франція.
2017	США (18)	3–2	Білорусь (1)	Чижовка, Мінськ, Білорусь.
2018	Чехія (11)	3–0	США (11)	O2 Arena (I), Прага, Чехія
2019	Франція (3)	3–2	Австралія (11)	Перт, Австралія

Поточний рейтинг Кубка Федерації

№	Країна	Очки	Під.		№	Країна	Очки	Під.
1	Франція	1038.17	▬		11	Швейцарія	630.78	▼ 2
2	Австралія	965.5	▲ 2		12	Бельгія	627.56	▼ 2
3	США	908.84	▬		13	Латвія	626.76	▼ 1
4	Чехія	873.05	▼ 2		14	Велика Британія	623.3	▼ 3
5	Білорусь	872.08	▬		15	Угорщина	611.49	▲ 12
6	Німеччина	825.04	▲ 1		16	Канада	606.01	▼ 3
7	Росія	775.74	▲ 9		17	Японія	596.12	▼ 3
8	Румунія	747.77	▼ 2		18	Казахстан	558.66	▼ 1
9	Іспанія	741.43	▼ 1		19	Сербія	558.38	▲ 2
10	Словаччина	676.46	▲ 5		20	Бразилія	548.09	▼ 2

Поточний рейтинг від 10 лютого 2020

У 2009 Україна здобула право виступати у найвищій групі.

Посилання

• Офіційний сайт Кубка Федерації