Копролалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копролалія
Класифікація та зовнішні ресурси
Ж. М. Г. Ітар[en] — французький медик, один із засновників дитячої психіатрії, вперше науково описав синдром Туретта й копролалію[1][2]

Копролалі́я (лат. coprolalia; від дав.-гр. κόπρος «кал, бруд» + λαλιά «мова») — хворобливий, іноді непереборний потяг до цинічної та нецензурної лайки без жодної причини. Особливо виражений за синдрому Туретта, проте спостерігається й при інших захворюваннях: шизофренії, прогресивному паралічі, рідше — маніакальних станах. За різними даними, хворі на синдром Туретта проявляють копролалію: 10 % випадків[3], від 4 до 60 %[4], від 30 до 50 %[5]. За більшістю джерел — 30 % хворих на синдром Туретта[4]. Копролалія рідко зустрічається за ураження мозку після інсульту[6] або енцефаліту[6][7], а також за неврологічних захворювань[6][8], хореонейроакантоцитозу[en] (синдромі Левіна — Крітчлі)[9] й синдрому Леша — Ніхена[en][10]. Зустрічається у вигляді рідкісного ускладнення під час тривалого приймання нейролептиків («симптом психотичної лайки»), при цьому копролалія поєднується з пароксизмальним миготінням очей, гримасами та порушенням артикуляції[11].

Якщо хворі розуміють проблему та намагаються їй протистояти, то вона вважається нав'язливою[12]. Копролалія вказує на нездатність контролювати агресію й емоції[12].

Близькими поняттями до копролалії є копропраксія[en] — імпульсивний потяг до забороненої або непристойної жестикуляції, й копрографія — потяг до написання матюків, в релігійних людей — бласфемія (нав'язливе богохульство)[11].

Характеристики[ред. | ред. код]

Копролалія міститить слова й фрази, які є культурним табу або взагалі неприйнятні для соціального використання, коли вони вживаються поза контекстом. Цей термін не використовується для опису контекстуальної лайки. Він зазвичай виражається поза соціальним чи емоційним контекстом і може бути виголошений гучнішим тоном, іншою інтонацією, ніж звичайна розмова. Це може бути одне слово або складні фрази. Людина з копролалією може повторювати слово подумки, а не вимовляти його вголос, тому це буває дуже неприємним[13].

Семюел Джонсон — англійський лексикограф, який хворів на копролалію.

Копролалія є характеристикою синдрому Туретта, хоча це не є його обов'язковою ознакою. За синдрому Туретта компульсивна лайка може бути неконтрольованою та небажаною для людини, яка вимовляє фрази. Мимовільні спалахи гніву, такі як расові або етнічні образи тих, хто найбільше вразливий до цього, бувають особливо неприємними. Фрази, вимовлені людиною з копролалією, не обов'язково показують думки або погляди цієї людини[13].

Були описані випадки, коли глухі пацієнти з синдромом Туретта лаялися мовою жестів[14][15], і це вказує на те, що копролалія — це не просто наслідок короткого й раптового звукового зразка лайки[16].

Суспільство та культура[ред. | ред. код]

Сфера розваг часто зображує людей з синдромом Туретта як соціальних невдах, чий єдиний спосіб самоствердження — копролалія, це сприяє стигматизації та нерозумінню громадськістю людей із синдромом Туретта. Симптоми копролалії Туретта також обговорюються в радіо- і телевізійних ток-шоу[17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ H. A. G. Teive, H. F. Chien, R. P. Munhoz, E. R. Barbosa. (2008-12). Charcot's contribution to the study of Tourette's syndrome. Arquivos de Neuro-Psiquiatria vol.66 no. 4 (англ.). Scientific Electronic Library Online. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 5 липня 2013.
  2. ↑ Sara Newman. (1 березня 2010). J.-M. G. Itard's 1825 study: movement and the science of the human mind. History of Psychiatry (англ.). SAGE journals. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
  3. ↑ Singer H. S. Tourette's syndrome: from behaviour to biology : [англ.] // The Lancet : journal. — Elsevier, 2005. — Vol. 4, № 3. — С. 149—159. — DOI:10.1016/S1474-4422(05)01012-4. — PMID 15721825.(англ.)
  4. ↑ а б Goldenberg J. N., Brown S. B., Weiner W. J. Coprolalia in younger patients with Gilles de la Tourette syndrome : [англ.] // Movement Disorders : journal. — 1994. — Vol. 9, № 6. — С. 622—625. — DOI:10.1002/mds.870090607. — PMID 7845402.(англ.)
  5. ↑ Психиатрия / Под ред. Н. Г. Незнанова, Ю. А. Александровского, Л. М. Барденштейна, В. Д. Вида, В. Н. Краснова, Ю. В. Попова. — М .: «ГЭОТАР-Медиа», 2009. — 512 с. — (Клинические рекомендации). — ISBN 978-5-9704-1297-8.
  6. ↑ а б в Freeman R.D., Zinner S.H., Müller-Vahl K.R. Coprophenomena in Tourette syndrome : [англ.] // Dev Med Child Neurol[en] : journal. — 2009. — Vol. 51, № 3. — С. 218—227. — DOI:10.1111/j.1469-8749.2008.03135.x. — PMID 19183216.(англ.)
  7. ↑ Dale R. C., Webster R., Gill D. Contemporary encephalitis lethargica presenting with agitated catatonia, stereotypy, and dystonia-parkinsonism : [англ.] // Mov. Disord.[en] : journal. — 2007. — Vol. 22, № 15. — С. 2281—2284. — DOI:10.1002/mds.21664. — PMID 17914719.(англ.)
  8. ↑ Singer C. Tourette syndrome. Coprolalia and other coprophenomena : [англ.] // Neurol Clin : journal. — 1997. — Vol. 15, № 2. — С. 299—308. — DOI:10.1016/s0733-8619(05)70314-5. — PMID 9115463.(англ.)
  9. ↑ Ruiz-Sandoval J. L., García-Navarro V., Chiquete E. Choreoacanthocytosis in a Mexican family : [англ.] // JAMA : journal. — 2007. — Vol. 64, № 11. — С. 1661—1664. — DOI:10.1001/archneur.64.11.1661. — PMID 17998451.(англ.)
  10. ↑ H. A. Jinnah, MD, PhD Lesch-Nyhan Syndrome. [Архівовано 23 листопада 2008 у Wayback Machine.](англ.) eMedicine.com // 29 августа 2006
  11. ↑ а б Стоименов Й. А., Стоименова М. Й., Коева П. Й. и др. Психиатрический энциклопедический словарь. — К.: «МАУП», 2003. — С. 119, 918. — 1200 с. — ISBN 966-608-306-X.
  12. ↑ а б Жмуров В. А. Копролалия // Большая энциклопедия по психиатрии. — 2-е изд.
  13. ↑ а б Cohen, J.E. and Levi-Pearl, S. Understanding Coprolalia — A misunderstood symptom. Available from the Tourette Syndrome Association [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Accessed 30 October 2006.
  14. ↑ Morris H. R., Thacker A. J., Newman P. K., Lees A. J. Sign language tics in a prelingually deaf man : [англ.] // Mov. Disord.[en] : journal. — 2000. — Vol. 15, № 2 (March). — С. 318—320. — DOI:10.1002/1531-8257(200003)15:2<318::AID-MDS1018>3.0.CO;2-H. — PMID 10752584.
  15. ↑ Dalsgaard S., Damm D., Thomsen P. H. Gilles de la Tourette syndrome in a child with congenital deafness : [англ.] // Eur Child Adolesc Psychiatry[en] : journal. — 2001. — Vol. 10, № 4 (December). — С. 256—259. — DOI:10.1007/s007870170015. — PMID 11794551.
  16. ↑ Berger, Stephen (28 жовтня 2005). Scientists explore basis of swearing. The Johns Hopkins News-Letter. Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 7 грудня 2008.
  17. ↑ Oprah and Dr. Laura — Conflicting Messages on Tourette Syndrome. Oprah Educates; Dr. Laura Fosters Myth of TS as «Cursing Disorder». Tourette Syndrome Association (May 31, 2001). Accessed 6 October 2001.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копролалія&oldid=39324557