Корбініан Бродман
| Корбініан Бродман | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 листопада 1868[1][2][…] Гоенфельс |
| Помер |
22 серпня 1918[1][2][…] (49 років) Мюнхен, Баварія ·сепсис |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Діяльність | невролог, нейронауковець, психіатр, анатом |
| Галузь | неврологія |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, HU Berlin, Лейпцизький університет, університет Фрайбурга і JMU |
| Знання мов | німецька[4] |
| Заклад | Тюбінгенський університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Корбиниан Бродман (нім. Korbinian Brodmann) (17 листопада 1868 — 22 серпня 1918) німецький невропатолог, який прославився завдяки поділу кори великих півкуль на 52 цитоархітектонічних (гістологічних) зони. Нині ці зони відомі як поля (або зони) Бродмана.[5]
Життєвий шлях[ред. | ред. код]
Корбініан Бродман народився в селі Ліґґерсдорф(нім. Liggersdorf), тодішній провінції Гогенцоллерн що нині належить до громади Гоенфельс (Констанц) в Німеччині, і вивчав медицину в Мюнхені, Вюрцбурзі, Берліні і Фрайбурзі, де й отримав медичний диплом в 1895 році. Згодом він навчався в медичній школі університету Лозанни у Швейцарії, після чого працював в університетській клініці в Мюнхені. Здобув звання доктора медицини в Лейпцизькому університеті в 1898 році, захистивши дисертацію з хронічного епендімального склерозу. Працював у психіатричній клініці Єнського університету, з Людвігом Бінсвангером (нім. Ludwig Binswanger), а також, з 1900 по 1901 рік, муніципальному психоневрологічному інтернаті в Франкфурті. Там він зустрів Алоїза Альцгеймера, який найбільше вплинув на рішення Крбініана продовжувати фундаментальні дослідження в вивченні мозку.
Після цього Бродман почав працювати в 1901 році з Сесіль (фр. Cécile Vogt-Mugnier) і Оскаром Фогтом (нім. Oskar Vogt) в приватному інституті «Neurobiologische Zentralstation» в Берліні, і в 1902 році в Нейробіологічній лабораторії Берлінського університету. У 1915 році він вступив до Інституту дослідження мозку (нім. Kaiser-Wilhelm-Institut für Hirnforschung).
В 1909 році він опублікував Оригінальне дослідження кіркової цитоархитектоніки виданні під назвою «Vergleichende Lokalisationslehre der Großhirnrinde in ihren Prinzipien dargestellt auf Grund des Zellenbaues» (нім. порівняльні дослідження локалізації в корі головного мозку, її фундаментальні основи представлені з огляду на їхню клітинну архітектуру).
У наступні роки він працював у Тюбінгенському університеті, де йому було присуджено звання повного професора (1913), а з 1910 по 1916 р. — як лікар і керівник анатомічної лабораторії в університетській психіатричній клініці. У 1916 році він переїхав до Галле, щоб працювати в міської лікарні «Nietleben». Нарешті, в 1918 році, він прийняв запрошення з Університету Мюнхена очолити відділ гістології в психіатричному дослідному центрі.
Помер 22 серпня 1918 року в Мюнхені від сепсису внаслідок пневмонії, не доживши до 50 років .
Поля Бродмана[ред. | ред. код]
Зони, які він визначив у мозку, тепер називаються Полями Бродмана. Існує 52 поля, згруповані в 11 гістологічних регіони.[6] Бродман використовував різні критерії для створення карти людського мозку, вивчаючи як грубо-анатомічні, так і клітинно-мікроскопічні відмінності між ділянками кори.[7]
Корбініан Бродман визначив, що ці ділянки з різною структурою виконують і різні функції.[8] І дійсно, деякі з цих областей були пізніше пов'язані з певними нервововими функціями, наприклад:
- Поля Бродмана 41 і 42 в скроневій області, пов'язані із слухом
- Поле Бродмана 45 і поле Бродмана 44 відповідають мовній зоні Брока у людини
- Поля Бродмана 1,2 і 3 у постцентральній звивині тім'яної частки належать до соматосенсорної кори (тілесні відчуття)
- Поля Бродмана 17 і 18 в потиличній частці належать до первинної візуальної кори.
Робота Корбініана Бродмана вплинула в свою чергу на Оскара Фогта (нім. Oskar Vogt), який у подальшому визначив понад 200 різних ділянок головного мозку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Who Named It?
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Stanley Finger (2001). Origins of Neuroscience: A History of Explorations Into Brain Function. Oxford University Press. с. 42–. ISBN 978-0-19-514694-3. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2013.
- ↑ Edwin Clarke; Kenneth Dewhurst; Michael Jeffrey Aminoff (1996). An Illustrated History of Brain Function: Imaging the Brain from Antiquity to the Present. Norman Publishing. с. 123–. ISBN 978-0-930405-65-6. Процитовано 26 січня 2013.
- ↑ Philosophy of Psychology and Cognitive Science: A Volume of the Handbook of the Philosophy of Science Series. Elsevier. 23 жовтня 2006. с. 147–. ISBN 978-0-08-046662-0. Процитовано 26 січня 2013.
- ↑ Mark F. Bear; Barry W. Connors; Michael A. Paradiso (2007). Neuroscience: Exploring the Brain. Lippincott Williams & Wilkins. с. 197–. ISBN 978-0-7817-6003-4. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Корбініан Бродман (1868—1918). стаття професора Лоуренса Гері
- Мікроскопія ділянок мозку. Тюбінгенський університет (1911). Приписується Корбініану Бродману [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is] (німецька мова)
- . Корбиниана Бродмана [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] WhoNamedIt
|
- Народились 17 листопада
- Народились 1868
- Померли 22 серпня
- Померли 1918
- Померли в Мюнхені
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Берлінського університету
- Випускники Лейпцизького університету
- Випускники Фрайбурзького університету
- Випускники Вюрцбурзького університету
- Науковці Тюбінгенського університету
- Науковці Мюнхенського університету
- Померли від зараження крові