Кордильєра-Бетіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кордильєра-Бетіка

Sistema Bético (ісп.)
Mulhacen Winter.jpg
Країна Іспанія Іспанія
Гороутворення Альпійський орогенез
Найвища точка Муласен
 - висота 3479 м
Схематичне розташування Бетіцьких хребтів
Схематичне розташування Бетіцьких хребтів
CMNS: Кордильєра-Бетіка
у Вікісховищі

Кордильєра-Бетіка (ісп. Sistema Bético) — одна з основних систем гірських хребтів в Іспанії. Розташована в півдні і сході Піренейського півострова. Назва гірської системи походить від давньоримської області Бетіка, однієї з імператорських римських провінцій стародавньої Іспанії.

Географія[ред. | ред. код]

Тягнеться 600 кілометрів уздовж Середземноморського узбережжя країни від Гібралтару і Кадіської затоки до Валенсіанської затоки[en]. На півночі Кордильєра-Бетіка відокремлені від центральної частини Месети та Сьєрра-Морена[en] басейном Гвадалквівіру — Бетіцька низовина, сформована у передгірному крайовому прогині.

Піренеї розташовані на північ від східної частини Кордильєра-Пребетіка, найпівнічнішого подовження системи Кордильєра-Бетіка.

Гірська система розпадається на серію окремих хребтів і масивів, розчленованих великими і глибокими внутрішніми улоговинами — грабенами, і тому давно і добре освоєна. Найвищий хребет системи — гори Сьєрра-Невада. Найвища точка цього хребта, — гора Муласен, має висоту 3478м — найвища точка Піренейського півострова. Бетіцька Кордильєра друга по висоті у Європі після Альп. У горах Кордильєра-Бетіка бере початок одна з найбільших річок Іспанії Гвадалквівір.

Гібралтарська скеля також вважається частиною Бетіцької системи[1], але Кабо-де-Гата далі на схід не є у складі Бетіки, а вулканічного походження[2]

Екологія[ред. | ред. код]

Гірські ландшафти Кордильєри-Бетіки, розташовані у найспекотнішій частині півострова отримують набагато менше опадів , ніж інша частина Іспанії. У таких умовах важливе значення має експозиція схилів і бар'єрний ефект у розподілі атмосферної вологи. Нижні ділянки схилів південної експозиції, звернені у бік Середземного моря, з сухими рідколіссям алепської сосни, Olea oleaster, Quercus coccifera і степами. Ці спільноти піднімаються по схилах до висоти 750 метрів. Вище вони змінюються рідкостійними лісами з дуба кам'яного, до якого вище 1500 метрів починає домішуватися Quercus pyrenaica. Близько 1600 метрів з'являються соснові деревостої. Пояс субальпійського криволісся з ялівця, дріку і луків з кострицею поширений вище 2000 метрів.

Геологія[ред. | ред. код]

Бетіцька система відноситься до Гібралтарської дуги, і є західним краєм альпійського орогенезу.

Геологічно гори Ер-Риф у Марокко і Серра-де-Трамунтана на острові Майорка є продовженням Бетіцької системи[3] Гібралтарська дуга прямує на марокканському узбережжі від Уджда на сході до Танжера на заході, потім перетинає Гібралтарську протоку і знову прямує на схід від Кадісу до Валенсії і Балеарських островів.

Орографія[ред. | ред. код]

Кордильєра-Бетіка має поділ на декілька систем:

Кордильєра-Пенібетіка[ред. | ред. код]

Кордильєра-Пенібетіка[en] має у своєму складі найвищу точку півострова — Муласен (3,478 m) у Сьєрра-Невада; інші геоморфологічні особливості:

Кордильєра-Суббетіка[ред. | ред. код]

Кордильєра-Суббетіка займає центральне місце у Кордильєрі-Бетіка. Найвища точка Пенья-де-ла-Крус[es] (2027 m) у Сьєрра-Арана[en].

Кордильєра-Пребетіка[ред. | ред. код]

Кордильєра-Пребетіка є найпівнічнішим флангом Кордильєра-Бетіка. Найвища точка Ла-Сагра (2,382).

Дивись також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A Guide to the Upper Rock Nature Reserve. Архів оригіналу за 24 липень 2008. Процитовано 4 червень 2013. 
  2. European geoparks website. Архів оригіналу за 30 травень 2009. Процитовано 4 червень 2013. 
  3. Dan Davis, Commercial Navigation in the Greek and Roman World