Користувач:Bohdana Syliuk/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Зелінський
Народився2 вересня 1979(1979-09-02) (44 роки)
Львів
ПроживанняКиїв
Конфесіягреко-католик
Сторінка в інтернетіfacebook.com/andriy.zelinskyy/about_overview


Андрій Зелінський (нар. 2 вересня 1979 р.) - громадський діяч, військовий капелан, політолог, священик Української греко-католицької церкви[1][1], випускник НаУКМА, член чернечого згромадження «Товариство Ісуса», викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, співзасновник, лектор і член Ініціативної групи та Наглядової ради Української Академії лідерства[2], викладач програми «Етика – політика – економіка» УКУ[3], заступник керівника Департаменту військового капеланства[1], докторант політології і викладач Київської духовної семінарії УГКЦ[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Львові. Пізніше переїхав до Києва.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1994 році закінчив ліцей К. Шептицького, Львів.

Навчався у Pontificio istituto orientale.

У 18-ть Андрій Зелінський поїхав зі Львова на навчання. Філософську освіту здобував у Коледжі Святого Василія, Стемфорд, США (випуск 1997 року), богословську – в Папському Григоріанському університеті в Римі, Італія (випуск 2001 року), політологічну – в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія».[5] Основні сфери наукових інтересів та напрямки пасторальної діяльності: християнська духовність у контексті сучасної культури, ідеологія національної безпеки та забезпечення духовних потреб військово службовців. Андрій Зелінський розрізняє два типи консолідації: онтологічну та ідеологічну. Онтологічна — це та, завдяки якій суспільство виробляє належні механізми, котрі дозволяють сформувати необхідний рівень злагодженості перед нагальними викликами. Ідеологічна — це певний тип культурних декорацій, які демонструють усі атрибути народної єдності, хоча, на жаль, не змінюють нічого у самій структурі суспільства. Також отець пропагує прийняття рішень на основі цінностей, що мають слугувати людині так званим компасом.[6]

Опанував десять мов та щоранку виходить на пробіжку[4], адже вважає, що цілісний розвиток особистості полягає у трьох напрямках: інтелектуальному, фізичному та емоційному.

Робота

[ред. | ред. код]

Працював у The Jesuits, Національний університет "Києво-Могилянська академія". Своє капеланське служіння серед військовослужбовців розпочав у 2006 р. в Академії сухопутних військ у Львові. Раніше перебував на посаді військового капелана у 36 Окрема бригада Морської піхоти ВМС ЗСУ в Миколаєві.

Від 31 жовтня 2018 р. – дотепер — заступник керівника Департаменту військового капеланства в Українській греко-католицькій церкві, м. Київ, а також докторант політології і викладач Київської духовної семінарії УГКЦ.[4] В департаменті о. Андрій займається низкою завдань з питань інституційного оформлення душпастирства в Збройних Силах і якісного рівня капеланського служіння та робота з сім’ями військовослужбовців. Особливу увагу приділяє — родинам, які втратили синів, дочок, батьків, чоловіків. Також займається реабілітацією воїнів. У 2019 р. поклав перед собою мету —запропонувати низку тренінгів для військових психологів і військовиків, які перебувають у районі ООС.[7]

Громадська та соціальна діяльність

[ред. | ред. код]

В столиці України о. Андрій Зелінський провадив величезну кількість ініціатив, передусім клубів, наприклад, «Клуб Надзвичайних», «Військове капеланство», «Академічне душпастерство», англомовний клуб «Be happy!!!», італомовний клуб «Carissimi», радіо «Марія».[8]

З червня 2014 року бере активну участь у наданні духовної підтримки українським військовим у зоні АТО, здійснюючи своє служіння у підрозділах ЗСУ під Слов’янськом, Краматорськом, Старогнатівкою та у Пісках, Дебальцевому, Широкіному Донецької області. Ще в Києві відвідував перших поранених у центральному військовому шпиталі[5]. Як військовий капелан одним із перших поїхав у район бойових дій на Схід країни. Розпочинав душпастирську діяльність у польовому храмі Архістратига Михаїла неподалік Слов`янська. Щодня до нього приходили бійці: на сповідь, за порадою і просто щиро поговорити.[7]

Список праць

[ред. | ред. код]
  1. Зелінський А. Соняхи. Духовність на час війни / іл. Тенгрисов М., Халабуда О. Львів : ВСЛ, 2015. 128 с. (коротка проза та есеїстика).
  2. Зелінський А., Т.І. На ріках вавилонських. Кілька думок про повернення. Львів : вид-во. Свічадо, 2016. 96 с.
  3. Зелінський А., Бойко О., Макухін О., Кавацюк Р. Вести! Боротися! Перемагати! / літ. ред. О. Демська, граф. елементи О. Приліпка. Київ : My City Print, 2017. 133 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в О. Андрій Зелінський URL: http://social-academy.com.ua/en/people/anna-mariya/ (дата звернення: 15.02.21).
  2. Викладачі та лектори. URL: https://ual.ua/about/teachers/ (дата звернення: 15.02.21).
  3. о. Андрій Зелінський URL: http://theological.ucu.edu.ua/tag/o-andrij-zelinskyj/ (дата звернення: 15.02.21).
  4. а б в Шкряда Г. Перемога у війні — це більше, аніж перемога над противником — капелан Андрій Зелінський. URL: https://hromadske.radio/podcasts/persona/viyna-tse-bil-she-nizh-peremoha-nad-protyvnykom-tse-takozh-podolannia-naslidkiv-u-sobi-kapelan-andriy-zelins-kyy. (дата звернення: 15.02.21).
  5. а б Рогачук Д. Капелан Андрій Зелінський: Ми живемо в час, коли в серці кожного українця має народитися воїн. URL: https://vybory.pravda.com.ua/articles/2018/10/31/7149775/ (дата звернення: 15.02.21).
  6. Семків В. Отець Андрій Зелінський: Світ нашої Софії. URL: http://synod.ugcc.ua/data/otets-andriy-zelinskyy-svit-nashoy-sofiy-2319/ (дата звернення: 15.02.21).
  7. а б Тереверко О. Отець Андрій Зелінський: «Я морпіх назавжди». URL: https://armyinform.com.ua/2019/10/otecz-andrij-zelinskyj-ya-morpih-nazavzhdy/ (дата звернення:15.02.21). https://www.mil.gov.ua/ministry/zmi-pro-nas/2019/10/21/otecz-andrij-zelinskij-ya-morpih-nazavzhdi/.
  8. Україна у світовому історичному просторі: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. / під заг. ред. К. В. Балабанова. Маріуполь: МДУ, 2016. С. 22 (PDF).

Посилання на додаткову інформацію

[ред. | ред. код]