Користувач:Drive432/Фрідерик Юзеф Мошинський
| Фрідерик Мошинський | |
|---|---|
| Fryderyk Józef Moszyński | |
 | |
| Народився | 14 березня 1738 |
| Помер |
21 січня 1817 (78 років) Київ, Російська імперія |
| Підданство |
 Річ Посполита →  Російська імперія |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовий і державний діяч, спеціаліст зі статистики |
| Конфесія | католик |
| Батько | Іван Вишневецький |
 | |
Фрідерик Юзеф Мошинський (пол. Fryderyk Józef Moszyński, 14 березня 1738, Дрезден, Курфюрство Саксонія — 21 січня 1817, Київ, Російська імперія) — державний і військовий діяч Речі Посполитої, депутат, спеціаліст зі статистики, граф, генерал-майор і віце-командор Кадетського корпусу у Варшаві (1768-1793), референдар великий литовський (1773), депутат від Брацлава на чотирирічному сеймі, великий маршалок коронний (1793-1795).[1] У 1793 році він приєднався до Тарговицької конфедерації.[2] Він володів маєтками в 338 тис моргів поля, вартість яких оцінювалася в 15,5 млн злотих. З 1772 володів Волочиськом.[3] Мошинський також інвестував у гірничодобувну промисловість, володіючи, зокрема, мідним рудником у Саксонії. У нього не було своїх дітей, і він заповів увесь свій стан онукам свого брата Августа: Фрідериці та Жанні.[4] Під час повстання Костюшка 1794 року звинувачений у зраді.[5]
Біографія[ред. | ред. код]
Фрідерик Мошинський народився в Саксонії в 1738 році. В деяких джерелах зазначається, що народився в 1737 і 1734 роках.[6][7][5] Його дитинство та юні роки пройшли у Дрездені. Він відвідував німецькі школи, де здобув хорошу, класичну освіту та виявив сильний інтерес до математичних наук.[7]
У 1754 році він переїхав до Речі Посполитої, де король Август III завітав йому два староства (маєтки) і графство. У 1762, 1767 і 1788 він був обраний депутатом нижньої палати польського парламенту — Сейму. Протягом кількох років він працював у Комісії коронного казначейства, де став відомий як експерт у податкових та фінансових питаннях, здатний однаково діяти в "інтересах скарбниці" та захищати інтереси простих громадян. В 1768 король Станіслав Август призначив його генерал-майором і одночасно заступником коменданта Кадетського корпусу; останню посаду Мошинський обіймав до кінця існування цього навчального закладу. Мошинський особливо активно зайнявся політичною діяльністю під час так званого "Великого сейму" (1788-1791), коли він часто висловлював свою думку щодо податкових та військових питань. 9 березня 1789 року у своїй промові Мошинський вказав на нерівність у податковому тягарі різних провінцій і диспропорції в тому, як провінції були представлені в сеймі. Його теза була проілюстрована точно складеними розрахунковими таблицями, поширеними серед депутатів.[8]
Причину нестачі капіталу Польщі Мошинський бачив у відпливі коштів, який, своєю чергою, був наслідком несприятливого торгового балансу. Він обговорив це питання у брошурі під назвою "Зауваження про доходи та витрати Республіки Польща" (1774). Зіткнувшись із загальною недовірою до паперових грошей, Мошинський запропонував компромісне рішення - випуск гарантійних векселів чи облігацій. Водночас він запропонував експертній комісії розглянути можливість їх використання як цінні папери або паперові гроші. Він також вважав за необхідне створення банку і представив прибуток, який можна було б отримати від нього.
22 червня 1789 року з ініціативи Мошинського Сейм прийняв закон, що має величезне значення і представляє великий інтерес для історії статистики у Польщі. Закон став відомий як "Інспекція та регістр населення" і фактично став першим національним переписом, проведеним у Польщі. Перепис охоплював сільське та міське населення, не включаючи шляхту та духовенство. Вона включала такі категорії: стать, рід занять, соціальний стан і навіть проводила різницю між синами (у двох вікових групах - молодше і старше 15 років) та дочками у сім'ях. Варто зазначити, що переписи стали проводитися на регулярній основі лише у XVIII столітті. У Швеції вона була проведена у 1749 році, у Польщі – у 1789 році, у Сполучених Штатах Америки – у 1790 році, а у Нідерландах – у 1795 році.[9]
Все своє життя Мошинський виявляв інтерес до наук, і йому вдалося придбати цінну колекцію книг, серед яких багато книг, присвячених медалям. У своєму останньому заповіті він передав усю колекцію Кременецькому ліцею – відомій середній школі у Кременці. У 1804 році Мошинський став членом Лейпцизької академії наук та мистецтв. У 1810 року, коли Тадеуша Чацького звинуватили у розтраті коштів в освітні мети, Мошинський (після вивчення матеріалів справи) зумів допомогти Чацькому очистити своє ім'я. Фрідерик Юзеф Мошинський помер 22 січня 1817 року у Києві під час фінансових переговорів із Протом Потоцьким і був похований у Дольську.[10]
Мошинський був одружений двічі: в 1782 році він одружився з Барбарою Рудзієнською — донькою воєводи Мазовецького воєводства, а потім одружився з Соломією Рищевською — донькою любачувського каштеляна, але. Мошинський заповідав свій величезний стан двом онукам свого брата Августа. Згідно з його останньою волею, обидві вони одружилися з далекими родичами Мошинського: Фрідеріка вийшла заміж за Ігнація Іларія Мошинського, а Жанна - за його сина Петра. Частина стану була також заповідана Йоахиму Мошинському. Нарешті, Мошинський пожертвував півмільйона злотих на благодійність, призначив пенсії своїм багаторічним чиновникам і дав свободу своїм слугам.[10]
Фрідерик Мошинський помер у 1817 році, хоча в іншому джерелі вказано, що він помер у 1818 році.[6]
Література[ред. | ред. код]
- Tomasz Jakubowski. Grafika. Portrety. Katalog zbiorów. Zamek Królewski w Warszawie - Muzeum, Fundacja Zbiorów im. Ciechanowieckich. — Варшава : Zamek Królewski w Warszawie – Muzeum, 2017. — 620 с. — ISBN 978-83-7022-232-1.
- Halina Kosętka. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia ad Bibliothecarum Scientiam Pertinentia IX. Sylwetka naukowo-biograficzna Jubilatki. — Краків : Wydawnictwo Naukowe UP, 2011. — 288 с.
- Czesław Domański. FRYDERYK JOZEF MOSZYŃSKI -THE FIRST POLISH STATISTICIAN. — В: FOLIA OECONOMICA 228 // ACTA UNIVERSITATIS LODZIENSIS. — 2009. — С. 7-12.
- Paulus Adelsgruber, Laurie R. Cohen, Börries Kuzmany. Getrennt und doch verbunden: Grenzstädte zwischen Österreich und Russland 1772-1918. — Відень : Böhlau Verlag Wien, 2011. — 316 с. — ISBN 978-3-205-78625-2.
- Władysław Łoziński. Przewodnik Naukowy I Literacki. — Львів : Winiarz, 1875. — 584 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jakubowski, 2017, с. 366.
- ↑ Kosętka, 2011, с. 39.
- ↑ Adelsgruber, 2011, с. 46.
- ↑ Kosętka, 2011, с. 244.
- ↑ а б Moszyński Fryderyk Józef. Internetowa encyklopedia PWN (пол.). Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ а б Łoziński, 1895, с. 157.
- ↑ а б Domański, 2009, с. 7.
- ↑ Domański, 2009, с. 8.
- ↑ Domański, 2009, с. 9.
- ↑ а б Domański, 2009, с. 10.