Користувач:Taura svit/Мавка (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Taura svit/Мавка


Екранізація Мавка — वनपरी (Ванпарі, гін.) — уривок за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді . Перший в історії культурної дипломатії України проект - екранізація твору Лесі Українки мовою гінді був презентований у Посольстві України в Індії 24 лютого 2021 року.

Культурний захід був приурочений до 150-річчя з Дня народження Лесі Українки. Мета відео-проекту  — прокласти мости між двома культурами — України та Індії, ознайомити аудиторію з багатим історичним культурним надбанням України. Втілення та презентація відомого твору Лесі Українки мовою гінді стала одним з кроків української громади Індії та Посольства України у Республіці Індія в числі інших, направлених в сторону зміцнення культурних відносин між двома країнами. Особливістю саме цього проекту стало залучення представників української громади в Індії до спільного культурного заходу.

Індійська мова, використана у назві відео-проекту, призвана зацікавити глядачів, які володіють мовою гінді та викликати їх інтерес до твору української поетеси Лесі Українки "Лісова Пісня".

Слово Ванпарі (वनपरी) - є недослівним перекладом мовою гінді назви (імені) міфічної істоти з української міфології Мавка.

वनपरी  означає Лісова фея, Ванпарі- слово утворене з двох слів гінді वन (ван - ліс) та परी (парі - фея).

Культурно-гуманітарне співробітництво[1] між Україною та Індією[ред. | ред. код]

Двостороннє культурно-гуманітарне співробітництво ґрунтується на Договорі про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р.; Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р. тощо.

Презентація відео-проекту Мавка у Посольстві України в Індії[ред. | ред. код]

Презентація відбувалася разом з низкою інших заходів у рамках розширення меж культурної дипломатії та урочистого відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.

Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії мовою гінді, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя — Мавка, Аян Акрам — Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн — Потерчата, Максим Мазумдер — Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Полісі.

Переклади «Лісової пісні» мовами Індії[ред. | ред. код]

Переклад мовою бенгалі[ред. | ред. код]

Вперше паралелі між українським та індійським епосом, зображеним Лесею Українкою у «Лісовій пісні» провела Мрідула Гош 1992 року

Мрідула Гош почала перекладати мовою бенгалі драму-феєрію «Лісова пісня». Цей твір зацікавив Мрідулу тим, що він описує існування на грані реального й має відповідності у індійському (бенгальському) фольклорі. Так, Мавка в перекладі пані Мрідули з'являється як Майя — ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки — Порі, або Джолопорі — ефірні створіння, Потерчата — Гарано-дгон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.

Цей переклад Мрідула Гош здійснила з бажанням не тільки глибоко зрозуміти поетичний текст драми-феєрії, але й зробити так, щоб знали про Україну, про високі зразки її літератури. Людина, обдарована багатьма талантами, Мрідула Гош мріє не просто видати переклад, а поставити на сцені та відзняти спектакль. Вона переконана, що міфологія дає широкий простір для уяви, а людська уява завжди багатша за візуальний ряд, тому представити художній текст як дійство — завдання, цікаве для митця. А ще Мрідула Гош вважає, що цей твір дуже корисний для дітей: тут звучать земні істоти та небесні голоси, розкриваються цінності життя-буття, тому необхідно знайти сценічну мову і зробити спектакль для дітей[2].

Переклад мовою гінді[ред. | ред. код]

Юрій Ботвінкін — поет, викладач мови гінді, мандрівник, лідер гурту «Прелеста» у 2016-му році переклав твір Лесі Українки мовою гінді, і саме цей переклад ліг у основу нашого відеопроекту[3].

Індійське посольство запропонувало[4] пану Юрію перекласти якийсь відомий класичний твір української літератури мовою хінді. Містицизм і енергетика «Лісової пісні» Лесі Українки, каже, перевернула його світ ще зі школи. Тому перед вибором не стояв. У 2015-16 роках взявся до роботи і встиг ще до 145-тої річниці від Дня народження поетеси.

Перша презентація книги «Лісова пісня» Лесі Українки мовою гінді в Україні[ред. | ред. код]

Грандіозне українсько-індійське свято[5] відбулося 7 квітня в Інституті філології, приуроченому до 145 річчя з дня народження Лесі Українки, чия творчість захоплює світ. Її драма «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов світу. Тепер вона зазвучала і мовою гінді. Непересічний для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі понад 400 мільйонів (4 місце у світі), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.

На презентацію книги були запрошені Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. Вона детально вивчала біографію Лесі Українки, щоб зрозуміти, як письменниці вдалося передати сутність стосунків між людьми, а також взаємовпливу людини з природою.

Актори, зайняті у екранізації:[ред. | ред. код]

Короткометражний відеофільм Мавка वनपरी Індія, 2021
Актор Персонаж
Аріана Бандопадяя Мавка
Аян Акрам Лукаш
Максим мазумдер Лісовик
Афія Мазумдер

Арман Хусейн

Потерчата

Мавка (гін. वनपरी): Аріана Бандопадяя (Фаридабад, Хар'яна)

Лукаш: Аян Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш),

Лісовик (гін. वन राज): Максим Мазумдер (м. Наґаон, штат Ассам)

Потерчата:Афія Мазумдер (м. Наґаон, штат Ассам), Арман Хусейн (м. Наґаон, штат Ассам)

Постановка та відео монтаж: — Марина Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш), — Тамара Захарко (Фаридабад, Хар'яна)

Зйомки: Асім Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш), Світлана Саманта (м. Ґазіабад, Нойда, штат Уттар Прадеш)

Ідея: Марина Акрам, Наталія Поліха

Ідея костюмів: Наталія Поліха, Тамара Захарко, Марина Акрам

Музика: Танець Мавки- Мишко Адамчак, позивний «Лемко» — доброволець АТО у складі медичного батальйону «Госпітальєри»

Сопілка і дримба — автор невідомий.

Місце зйомок: Ботанічний парк м. Нойда, штат Уттар Прадеш, Індія, 2021

Короткометражна екранізанція Лісової пісні була створена як проект культурної дипломатії; перша екранізація мовою гінді з нагоди 150​-річчя з Дня народження видатної української поетеси Лесі Українки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Індією
  2. Пахолок, Зинаїда (24 лютого 2021). «Лісова пісня» бенгальською. День. № 33.
  3. Докладніше про «Лісову пісню» на гінді від автора перекладу[неавторитетне джерело]
  4. https://times.zt.ua/pereklav-lisovu-pisniu-movoiu-khindi-berdychivlianyn-video/
  5. Перша презентація перекладу Лісової пісні мовою гінді

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]