Користувач:Taura svit/Мавка (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті. (1 березня 2021)
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (1 березня 2021)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (1 березня 2021)
Taura svit/Мавка


Екранізація Мавка — वनपरी (Ванпарі, гін.) — уривок за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді . Перший в історії культурної дипломатії України проект - екранізація твору Лесі Українки мовою гінді був презентований у Посольстві України в Індії 24 лютого 2021 року.

Культурний захід був приурочений до 150-річчя з Дня народження Лесі Українки. Мета відео-проекту  — прокласти мости між двома культурами — України та Індії, ознайомити аудиторію з багатим історичним культурним надбанням України. Втілення та презентація відомого твору Лесі Українки мовою гінді стала одним з кроків української громади Індії та Посольства України у Республіці Індія в числі інших, направлених в сторону зміцнення культурних відносин між двома країнами. Особливістю саме цього проекту стало залучення представників української громади в Індії до спільного культурного заходу.

Індійська мова, використана у назві відео-проекту, призвана зацікавити глядачів, які володіють мовою гінді та викликати їх інтерес до твору української поетеси Лесі Українки "Лісова Пісня".

Слово Ванпарі (वनपरी) - є недослівним перекладом мовою гінді назви (імені) міфічної істоти з української міфології Мавка.

वनपरी  означає Лісова фея, Ванпарі- слово утворене з двох слів гінді वन (ван - ліс) та परी (парі - фея).

Культурно-гуманітарне співробітництво[1] між Україною та Індією[ред. | ред. код]

Двостороннє культурно-гуманітарне співробітництво ґрунтується на Договорі про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р.; Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р. тощо.

Презентація відео-проекту Мавка у Посольстві України в Індії[ред. | ред. код]

Презентація відбувалася разом з низкою інших заходів у рамках розширення меж культурної дипломатії та урочистого відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.

Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії мовою гінді, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя — Мавка, Аян Акрам — Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн — Потерчата, Максим Мазумдер — Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Полісі.

Переклади «Лісової пісні» мовами Індії[ред. | ред. код]

Переклад мовою бенгалі[ред. | ред. код]

Вперше паралелі між українським та індійським епосом, зображеним Лесею Українкою у «Лісовій пісні» провела Мрідула Гош 1992 року

Мрідула Гош почала перекладати мовою бенгалі драму-феєрію «Лісова пісня». Цей твір зацікавив Мрідулу тим, що він описує існування на грані реального й має відповідності у індійському (бенгальському) фольклорі. Так, Мавка в перекладі пані Мрідули з'являється як Майя — ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки — Порі, або Джолопорі — ефірні створіння, Потерчата — Гарано-дгон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.

Цей переклад Мрідула Гош здійснила з бажанням не тільки глибоко зрозуміти поетичний текст драми-феєрії, але й зробити так, щоб знали про Україну, про високі зразки її літератури. Людина, обдарована багатьма талантами, Мрідула Гош мріє не просто видати переклад, а поставити на сцені та відзняти спектакль. Вона переконана, що міфологія дає широкий простір для уяви, а людська уява завжди багатша за візуальний ряд, тому представити художній текст як дійство — завдання, цікаве для митця. А ще Мрідула Гош вважає, що цей твір дуже корисний для дітей: тут звучать земні істоти та небесні голоси, розкриваються цінності життя-буття, тому необхідно знайти сценічну мову і зробити спектакль для дітей[2].

Переклад мовою гінді[ред. | ред. код]

Юрій Ботвінкін — поет, викладач мови гінді, мандрівник, лідер гурту «Прелеста» у 2016-му році переклав твір Лесі Українки мовою гінді, і саме цей переклад ліг у основу нашого відеопроекту[3].

Індійське посольство запропонувало[4] пану Юрію перекласти якийсь відомий класичний твір української літератури мовою хінді. Містицизм і енергетика «Лісової пісні» Лесі Українки, каже, перевернула його світ ще зі школи. Тому перед вибором не стояв. У 2015-16 роках взявся до роботи і встиг ще до 145-тої річниці від Дня народження поетеси.

Перша презентація книги «Лісова пісня» Лесі Українки мовою гінді в Україні[ред. | ред. код]

Грандіозне українсько-індійське свято[5] відбулося 7 квітня в Інституті філології, приуроченому до 145 річчя з дня народження Лесі Українки, чия творчість захоплює світ. Її драма «Лісова пісня» знаходить своє звучання в дедалі більшій кількості мов світу. Тепер вона зазвучала і мовою гінді. Непересічний для української культури переклад здійснив викладач Інституту філології, директор Центру мови гінді та індійської літератури Юрій Ботвінкін. Носіїв мови гінді у світі понад 400 мільйонів (4 місце у світі), тож книга дає можливість відкрити творчість Лесі Українки світові ще ширше.

На презентацію книги були запрошені Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бгарті з дружиною Анамікою Бгарті, яка і працювала над остаточним редагування тексту. Вона детально вивчала біографію Лесі Українки, щоб зрозуміти, як письменниці вдалося передати сутність стосунків між людьми, а також взаємовпливу людини з природою.

Актори, зайняті у екранізації:[ред. | ред. код]

Цей розділ має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити його або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (2 березня 2021)
Цей розділ треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (2 березня 2021)
Короткометражний відеофільм Мавка — वनपरी Індія, 2021
Актор Персонаж
Аріана Бандопадяя Мавка
Аян Акрам Лукаш
Максим мазумдер Лісовик
Афія Мазумдер

Арман Хусейн

Потерчата

Мавка (гін. वनपरी): Аріана Бандопадяя (Фаридабад, Хар'яна)

Лукаш: Аян Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш),

Лісовик (гін. वन राज): Максим Мазумдер (м. Наґаон, штат Ассам)

Потерчата:— Афія Мазумдер (м. Наґаон, штат Ассам), Арман Хусейн (м. Наґаон, штат Ассам)

Постановка та відео монтаж: — Марина Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш), — Тамара Захарко (Фаридабад, Хар'яна)

Зйомки: Асім Акрам (м. Ґазіабад, штат Уттар Прадеш), Світлана Саманта (м. Ґазіабад, Нойда, штат Уттар Прадеш)

Ідея: Марина Акрам, Наталія Поліха

Ідея костюмів: Наталія Поліха, Тамара Захарко, Марина Акрам

Музика: Танець Мавки- Мишко Адамчак, позивний «Лемко» — доброволець АТО у складі медичного батальйону «Госпітальєри»

Сопілка і дримба — автор невідомий.

Місце зйомок: Ботанічний парк м. Нойда, штат Уттар Прадеш, Індія, 2021

Короткометражна екранізанція Лісової пісні була створена як проект культурної дипломатії; перша екранізація мовою гінді з нагоди 150​-річчя з Дня народження видатної української поетеси Лесі Українки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Індією
  2. ↑ Пахолок, Зинаїда (24 лютого 2021). «Лісова пісня» бенгальською. День. № 33.
  3. ↑ Докладніше про «Лісову пісню» на гінді від автора перекладу[неавторитетне джерело]
  4. ↑ https://times.zt.ua/pereklav-lisovu-pisniu-movoiu-khindi-berdychivlianyn-video/
  5. ↑ Перша презентація перекладу Лісової пісні мовою гінді

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Taura_svit/Мавка_(фільм)&oldid=40070055