Коритня
| село Коритня | |
|---|---|
._%D0%92%27%D1%97%D0%B7%D0%B4_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Тер. громада | Монастирищенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71060170160066808 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1008 |
| Поштовий індекс | 19130 |
| Телефонний код | +380 4746 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°4′9″ пн. ш. 29°40′45″ сх. д. / 49.06917° пн. ш. 29.67917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
239 м |
| Найближча залізнична станція | Монастирище |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Коритня, вул. Центральна, 15 |
| Сільський голова | Іщук Сергій Іванович |
| Карта | |
  Коритня | |
 Коритня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кори́тня — село в Україні, у Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 17 км на північний захід від міста Монастирище та 10 км від залізничної станції Монастирище. Населення становить 1 008 осіб.
На карті французького інженера Боплана, яка створювалась на замовлення польського короля в 1600-х роках, ми знаходимо Монастирище, Терлицю, Коритню, Цибулів, Зюбриху (Зобрик).
З кінця XVIII століття село Коритня (також Коритна, Коритне) входило до Гранівської волості Гайсинського повіту Подільської губернії, з 1910 року до Підвисочанської волості Липовецького повіту Київської губернії.
У селі діяла Різдво-Богородицька церква: 1872 р. - священник Микола Гордецький, 1895-1905 рр. - священник Іустин Олександрович, 1900 р. - в.о. псаломщика диякон Елпідіфор Шпановський, 1900 р. - псаломщик Никодим Триликовський.
Станом на 1885 рік державне (казенне) село, проживає 1477 осіб, 254 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
У 1932-1954 рр. у складі Монастирищенського району Вінницької області, з 7 січня 1954 року увійшло до складу новоутвореної Черкаської області.
[1]В 20-30-х роках ХХ століття Коритня налічувало 405 дворів, в яких проживало більше 2000 жителів. Розкуркулено 21 заможну родину. В селі утворено 3 колгоспи – «Промінь», «Добробут» і «Нове життя».
Під час Голодомору 1932-1933 років померло приблизно 600 мешканців, які поховані на сільському кладовищі. Встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору у 2006 році з ініціативи сільської ради.
У роки Радянського союзу село Коритня — село, центр сільської ради. Населення — 1581 чоловік. Сільраді було підпорядковане с. Жовтневе (нині с. Бубельня).
У Жовтневому з вересня 1942 року діяла підпільна партійна організація на чолі з П.О. Саморухою, яка виконувала роль районного комітету КП(б) України. Крім неї, в Коритні діяли підпільна група, очолювана П.П. Янишевським, та підпільна комсомольська організація під керівництвом М.П. Прудиуса. У боях з гітлерівцями брало участь 385 жителів села, з них 189 — віддало своє життя, 106 — нагороджено орденами й медалями. 1957 року в Коритні встановлено обеліск Слави воїнам, які загинули в боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками. В селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. С.М. Кірова, за яким закріплено 3051 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2763 га орної землі. Напрям господарства — зерновий з розвинутим тваринництвом. У Коритні є середня школа, будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 10,8 тис. книг, медичний пункт з пологовим відділенням на 7 ліжок, дитячі ясла на 150 місць. Партійна організація об'єднує 62 комуністи, дві комсомольські — 93 члени ВЛКСМ. За досягнення у праці 58 трудівників села відзначено орденами й медалями СРСР. Телятниці Монастирищенського колгоспу П.Ф. Лазаренко[ru] присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи с. Коритня увійшло до складу Монастирищенської міської територіальної громади Уманського району. Разом з селом Бубельня входять до Коритнянського старостинського округу.
Дімна, селянка, її дочка Марійка, 5 років, дитина, її дочка Хвіля, 17 років, селянка, 1932-1933 роки.
Багрій Теофан Фокович, 30 років, селянин, його син, дитина, 2 місяці, його син Вася, його син Костик, дитина, його дружина Людмила Денисівна, 32 роки, селянка, 1932-1933 роки.
Багрій Фока Васильович, 62 роки, селянин, 1932-1933 роки.
Іщук Макар, селянин, 1932-1933 роки.
Іщук Меланка, селянка, 1932-1933 роки.
Іщук Порфило, селянин, 1932-1933 роки.
Капітанчук Гапка, селянка, Капітанчук Лук’ян Тифонович, селянин, їх син Максим, селянин, 1932-1933 роки.
Ковтун Єлизавета, селянка, її син, дитина, 1932-1933 роки.
Лазаренко Параска, селянка, її дитина, 1932-1933 роки.
Мати Ігумен Тодоськи Іванівни, селянка, її батько, селянин, її 2 братм, селяни, її сестра, селянка, 1932-1933 роки.
Підопригора Іван, селянин, 1932-1933 роки.
Підопригора Семен, селянин, 1932-1933 роки.
Родина Поліщук Анастасії Григорівни, селянка, 1932-1933 роки.
Родина Русявої Аніли Павлівни, селянка, 1932-1933 роки.
- Білоконь Олена Олексіївна (3 березня 1979) — українська співачка, артистка хору пісенно-танцювального ансамблю «Полтава» Полтавської обласної філармонії, заслужений артист України.
- Гончарук Захар Власович [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (23 лютого 1921 — 19 листопада 1993) — поет, перекладач.
- Колотніцький Юрій Анастасійович (6 квітня 1944) — заслужений працівник сфери послуг України, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
- Мартинюк Василь Дмитрович (8 січня 1959) — український військовик, генерал-майор. Перший заступник Головного інспектора Міністерства оборони України.
- Мартинюк Михайло Тадейович (17 листопада 1944) — доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений працівник освіти України.
- Мельник Юрій Вікторович (нар. 1 січня 1972 в с. Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область — пом. 7 січня 2015, у районі м. Дебальцеве, Донецька область) — учасник російсько-української війни, старший солдат 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув 7 січня 2015-го в боях за Дебальцеве[3].
- Лазаренко Прасковія Федорівна[ru] (27 жовтня 1927 — 30 травня 2006) — радянський передовик виробництва в сільському господарстві. Герой Соціалістичної Праці (1971).
- Покотило Олексій Іванович (25 лютого 1960) — український військовик, генерал-майор. Керівник Головного управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.
- Фартушний Іван Дмитрович [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (1976) — кандидат фізико-математичних наук, доцент по кафедрі економічної кібернетики НТУУ «КПІ», заступник декана з навчально-методичної роботи ФММ.[4]
- Яловенко Віталій Олексійович (22 січня 1960) — генерал-полковник запасу.
-
Вулиця Центральна -
Сільська рада -
Школа -
Будинок культури -
Фельдшерський пункт -
Магазин -
Церква -
Ставок -
Пам'ятник воїнам-односельцям (новий) -
Пам'ятник воїнам-односельцям (старий) -
Пам'ятний знак жертвам Голодомору -
Пам'ятний знак жертвам репресій
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0.jpg)
._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8.jpg)
._%D0%A4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%88%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82.jpg)
._%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BD.jpg)
._%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D0%BC.jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%8F%D0%BC_(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9).jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9.jpg)
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
- [5]Макаров П.Г. «Спогади про діяльність підпільних комсомольських організацій у с. Халаїдове та с. Коритня Монастирищенського району під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (1961-1965).
- [6]Коритня : поема / Захар Гончарук // Київ. – 1993. – №10. – С. 14 – 34.
- ↑ Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ Корытня | Историко-генеалогическая база данных Украины Бекет | История. Краеведение. Туризм. Генеалогия. Археология. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 19 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Кафедра Математичного Моделювання Економічних Систем. mses.kpi.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 17 квітня 2021.
- ↑ Державний архів Черкаської області - Документи особового походження. www.ck.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ Гончарук Захар Власович. library.ck.ua. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
- Погода в селі Коритня [Архівовано 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Репортажі телеканалу 1+1 програми ТСН про освіту в селі [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Монастирищенського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Аврамівка · Антоніна · Бачкурине · Бубельня · Владиславчик · Дібрівка · Долинка · Зарубинці · Зюбриха · Івахни · Княжа Криниця · Княжики · Копіювата · Коритня · Леськове · Летичівка · Лукашівка · Матвіїха · Нове Місто · Новосілка · Панський Міст · Половинчик · Попудня · Сарни · Сатанівка · Степівка · Тарасівка · Тарнава · Теолин · Терлиця · Халаїдове · Хейлове · Шабастівка · Шарнопіль |
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |