Корогодський Григорій Давидович
Гарік Корогодський | |
---|---|
גארי קורוגודסקי | |
Ім'я при народженні | Гарік Давидович Корогодський[1] |
Народився | 4 серпня 1960 (64 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Ізраїль Україна[2] |
Національність | єврей |
Діяльність | Бізнесмен |
Відомий завдяки | Девелопмент |
Alma mater | Московський державний університет шляхів сполучення |
Знання мов | російська українська |
Роки активності | 2012 — тепер. час |
Посада | генеральний директор[d] |
Статки | 55 млн дол. (2018)[3] |
Нагороди | Celebrity Awards 2020[4] |
Сайт | knigagarika.com |
Гарік Корогодський, Григорій Давидович Корогодський (нар. 4 серпня 1960, Київ) — український[5] бізнесмен, блогер, меценат, засновник благодійного фонду «Життєлюб»[6]Власник ТРЦ DREAM[7], генеральний директор компанії «Віта Верітас»[8].
Ім'я Гарік Корогодський отримав від народження. Аналогічно записано в чинному паспорті. За радянських часів були труднощі з нестандартними іменами, тому в паспорті СРСР було записано Григорій Давидович Корогодський. Це досі заплутує людей, які вважають що Гарік — панібратський варіант повного імені[1].
Гарік Корогодський народився у звичайній єврейській родині. Батько працював на будівництві, мати була бухгалтером. Виріс у київських районах Відрадний та Солом'янка. З першого класу регулярно займався підробітками — наприклад, перепродував дефіцитні товари (спершу жувальну гумку, а згодом — джинси й інше); трохи пізніше, з 10 років, почав грати у карти та нарди на гроші[9].
- Освіта
У 1975 році закінчив школу та вступив до Київського електромеханічного технікуму залізничного транспорту імені Миколи Островського, де здобув фах техніка-електрика. А в 1985 році отримав спеціальність «Електрифікація залізничного транспорту» в Московському інституті інженерів залізничного транспорту[10].
Перший легальний заробіток Гарік мав у 13 років, коли влаштувався охоронцем хлібобулочного магазину. Згодом трудова кар'єра продовжилася в Московському театрі звірів — електриком[10].
У Москві Корогодський окрім легального підробітку (наприклад, у автобусному парку) займався тоді ще забороненою або напівлегальною діяльністю: спекулював театральними квитками, перепродавав ікру та каву фурами й машинами. З легалізацією індивідуальної підприємницької діяльності в СРСР, спекуляції стали законним бізнесом і Гарік перейшов на новий рівень. Так, 1987 року перепродавав комп'ютерну техніку: перший проданий комп'ютер, після півроку безуспішних спроб продати, дозволив сплатити борги і заробити ще 6 тис. крб[9].
У 1994 році Гарік заробив перший мільйон. Окрім успіху та звичайних ринкових невдач, у «лихі дев'яності» він зазнав рекету і кривавих наїздів. Через це, Корогодський кілька місяців переховувався в Ізраїлі. Сім'я прожила там 10 років[10].
1995 року Гарік повернувся до Києва та зайнявся продажем комп'ютерної техніки, яку закуповували в Сінгапурі. Згодом він і партнери налагодили в Україні постачання нафтопродуктів, заснувавши «Альфа-Нафта» — представництво російської компанії «Альфа-Груп», з якою працювали 2 роки[9].
Потім Гарік з партнером Олександром Меламудом торгували нафтою та розбудовували вертикальну інтегровану структуру (придбали сім облнафтопродуктів з 300 АЗС) для групи «АРЧ». Пізніше бізнесмени працювали з групою «Приват», скуповуючи для неї акції нафтопереробних підприємств[7].
Зрештою, Гарік вийшов з нафтового бізнесу та перейшов до девелопменту. Корогодський досі займається комерційною нерухомістю та зосередив діяльність на Києві.
Перший проєкт — фітнес-центр «Акваріум», який було відкрито 2000 року. Для цього Корогодський і Меламуд купили в Оболонському районі старий басейн. Придбання та реконструкція обійшлися в 7 млн доларів.
У травні 2001 року було відкрито торгівельний центр «Глобус» (37 тис. м2 під Майданом Незалежності), що став найдорожчим в Україні. Орендні ставки за один квадратний метр зросли з 50-60 до 150—200 доларів (перед світовою фінансово-економічною кризою). Але ще 2007 року «Глобус» було продано британському фонду London & Regional Properties. Сума угоди не розкривалася. За незалежними оцінками вартість цієї нерухомості становила 200 млн доларів[7].
Отримані кошти пішли на торгово-розважальний центр Dream Town («Дрім Таун»), який на Оболоні звели Гарік Корогодський, Олександр Меламуд та Михайло Шпільман. Разом із додатковими залученими інвестиціями загальна вартість оцінюється в 250 млн доларів. Об'єкт складається з двох ліній і об'єднує магазини, ресторани, бари, боулінг, аквапарк, кінотеатр, інше[11].
Будівництво розпочалося в 2006 році. Перша черга завершена 2009, друга — 2011.
Процес був на межі зриву. 2009 року відбувся конфлікт з одним із учасників — Валентином Ісаком, власником корпорації «Столиця». Він відповідав за будівельні роботи «Дрім Тауна». Після запуску першої лінії Ісак відмовився продовжувати справу та заявив про намір вийти з домовленостей, щоб отримати в повну власність другу лінію. Але в 2011 році програв суди та продав свою частку Корогодському[7][12][13].
У 2015 році Гарік відкрив концептуальний магазин Gara у районі Воздвиженки, де продаються ексклюзивні та надто дорогі аксесуари. Він не має вивісок, а вхід через стальні двері. Щоб потрапити, потрібно записатися на сайті, отримати сповіщення про час відвідування та з кодовим словом[10].
Гарік Корогодський характерний своєю відкритою та доволі зухвалою поведінкою. Він яскраво одягається, носить характерні кольорові окуляри, з яких має колекцію.
У серпні 2008 року потрапив до уваги шотландської та української преси, відсвяткувавши власне 48-річчя в замку Калейн (Шотландія). Тоді витратили 0,5 млн фунтів на святкування. Бізнесмен привіз 150 гостей; роздав присутнім жінкам люстерка, щоб вони могли заглядати під кілти чоловіків, які за традицією мали ходити без спідньої білизни; провів імпровізовану «страту» власної дружини за допомогою декоративної гільйотини[14][15].
Корогодський тривалий час уникав публічності. Через конфлікт з Валентином Ісаком мусив вийти на публіку. Від початку проєкту «Дрім Таун», його публічною особою був Ісак, а про участь Меламуда та Корогодського знала обмежена кількість людей. На прес-конференцію, де друзі заявили про себе як про власників Dream town, партнери прийшли в гавайських сорочках.
Так публіка познайомилася з нестандартною та епатажною поведінкою Корогодського. У 2011 році він проявив відкритість у комунікаціях, коли в соціальних мережах повідомляв жителів Києва про усунення проблем з протіканням басейну щойно запущеної другої черги ТРЦ. Соціальна комунікація додала відвідувачів: містяни спеціально їздили до «Дрім Тауну», щоб переконатися в успішному результаті ремонтних робіт[7].
2013 року вів еротичне «Badman show» на Europa Plus, де разом з професійною радіоведучою Аліною Свєтличною та гостями обговорювалися різноманітні грані сексу. Радіопрограма вийшла максимально відвертою, веселою та не вульгарною. Відгуки про шоу стримані, на свою аудиторію[16].
У 2015 році Гарік Корогодський запустив фіктивну передвиборчу кампанію на виборах міського голови Києва «Я — твій самовисуванець!». Вона супроводжувалася провокаційними плакатами та гаслами, в яких висміювалися обіцянки інших кандидатів («Не займайся самопоміччю — поклич подругу», «Виплачу борги України содою», інше). Гарік не міг висуватися через відсутність громадянства України[10][17].
Того року Гарік уперше вийшов на театральну сцену, де виконав роль сексопатолога в «Історії кохання для дорослих». У спектаклі також зіграли народні артисти України: Олексій Вертинський, Ксенія Вертинська, Анатолій Гнатюк, Людмила Смородіна, Яніна Соколова та соліст «Другої Ріки» Валерій Харчишин[18].
Гарік Корогодський — активний блогер на Facebook. Соціальну мережу використовує як форму захисту бізнесу, оскільки не збирається інтегруватися до влади[13].
Має намір стати мером Києва, для чого готовий відмовитися від громадянства Ізраїлю[5].
2000 року відкрили відновлену Синагогу Бродського, яку реконструювали за кошти Меламуда та Корогодського[19]. Гаріка Корогодського обрали головою Опікунської ради. 2011 року його виключили з неї через скандальний кліп-пародію на Lady Gaga, присвячений 50-річчю Меламуда[20].
2013 року[21] Гарік Корогодський із Тіною Михайловською заснували благодійний фонд «Життєлюб». Аудиторія — люди похилого віку, для яких організовується дозвілля, надається адресна допомога, інше[22]. Також для малозабезпечених пенсіонерів відкриваються пункти безкоштовного гарячого харчування «Обід без бід». Станом на липень 2024 року в Києві працюють девʼять будиночків «Обіду без бід» в різних районах Києва:
- вул. Олени Теліги, 29;
- Голосіївський проспект, 116, біля кінотеатру «Загреб»;
- перетин вулиць Білокур, 1 та Бастіонної, 10;
- паркувальний майданчик біля DREAM berry Київ, Оболонський проспект, 21Б (з боку метро Героїв Дніпра);
- вул. Героїв Севастополя, 42, біля кінотеатру Тампере;
- вул. Чистяківська, 7;
- вхід до парку на перетині вулиць Гетьмана Павла Полуботка та бульвару Івана Котляревського;
- між будинками 27 та 29 по вулиці Ревуцького;
- вул. Закревського 75/2[23].
2015 року Корогодський і Міжнародний інститут менеджменту в Києві запустили освітню програму з підготовки майбутніх топ-менеджерів України Generation.ua. Проєкт побудовано на міжнародних стандартах MBA та MPA[24].
2017 року профінансував (6 млн грн власних коштів з 9 млн, зібраних «Життєлюбом») відкриття в Гідропарку спеціального хабу для пенсіонерів — майданчика «Кіно-Сад». Тут люди похилого віку танцюють, переглядають фільми та спектаклі, займаються спортом, відвідують літературні вечори, навчальні курси та майстер-класи[25].
У Сотні найбагатших людей України за версією журналу «Фокус»:
- 2008 — під № 89-91 (250 млн доларів)[26]
- 2013 — № 96 (50 млн доларів)[27]
- 2014 — № 94 (50 млн доларів)[28]
- 2015 — № 81 (50 млн доларів)[29]
- 2016 — № 87 (50 млн доларів)[30]
- 2017 — № 91 (55 млн доларів)[3]
За версією журналу «Форбс» Корогодський разом із партнерами регулярно входить до трійки Рейтингу рантьє:
- 2012 — № 1 (55 млн доларів орендного доходу на всіх партнерів)[31]
- 2013 — № 1 (55 млн доларів)[32]
- 2014 — № 1 (419 млн грн)[33]
- 2015 — № 3 (650—715 млн грн)[34]
- Гарік Корогодський — лауреат премії «КоммерсантЪ года» (номінація «Коммерсантъ. Стиль») газети «Коммерсантъ Украина» у 2012 і 2013 роках[35].
- 2009 — чемпіон світу з гри в преферанс в категорії «Професіонали»[36].
- Лауреат премії «Celebrity Awards 2020» в номінації «Людина року».[37]
- Гарик Корогодский. Как потратить миллион, которого нет и другие истории еврейского мальчика. — К. : Саммит-Книга, 2014. — 348 с. — ISBN 978-617-7182-19-0. (рос.)
- Гарик Корогодский. Как потратить миллион, которого нет 2. — К. : Саммит-Книга, 2017. — 360 с. — ISBN 978-617-7434-93-0. (рос.)
- Гарик Корогодский, Наталья Влащенко. Книга У нас был секс. — К. : Фолио, 2015. — 319 с. — ISBN 978-966-03-7157-6. (рос.)
Одружений, має четверо дітей[9]. Захоплюється тенісом[38] та преферансом (гросмейстер преферансу у рейтингу Міжнародної ліги преферансу)[39].
Стверджує, що «в євреїв не прийнято брати процент на гроші, це вважається гріхом»[5].
- ↑ а б Андрій Черніков, Сергій Лямець (21 листопада 2011). Гарік Корогодський: «Глобус» на Майдані був побудований під знесення наметів «Україна без Кучми». https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ https://zaxid.net/biznesmen_garik_korogodskiy_otrimav_ukrayinskiy_pasport_n1483827
- ↑ а б 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос. Українська) . Онлайн журнал «ФОКУС». 27 апреля 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в Корогодский: Думаю, основное действующее лицо Майдана — Фирташ. Миллион-другой приложил Коломойский. Банальная смена элит, но, к сожалению, на крови [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Бульвар Гордона. — 2018. — № 35. — С. 14.(рос.)
- ↑ Благодійна організація «Благодійний фонд „Життєлюб“». https://edr.dominus.kiev.ua/. Пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та громадських формувань. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ а б в г д Ніна Міщенко, Саша Тимашова (3 лютого 2014). Веселі хлопці. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас». https://opendatabot.com/. Opendatabot. 22 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ а б в г Костянтин Симоненко, Вадим Кульпінов. Гаррі і чарівний Глобус // Контракты. — 2007. — № 29 (липень).
- ↑ а б в г д Гарик Корогодский (Григорий Давидович Корогодский). http://www.uamarket.info/ (рос.) . UaMarket.info — Интернет-журнал об управлении бизнесом. 9 ноября 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Корогодский Григорий Давидович — Досье. https://lb.ua/ (рос.) . LB.ua. 16 мая 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Исак Валентин Михайлович. https://ubr.ua/ (рос.) . Украинский бизнес ресурс UBR.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 29 августа 2018.
- ↑ а б Світлана Крюкова, Севгіль Мусаєва (11 грудня 2015). У «Грязі» з Гаріком Корогодським. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Ukrainian oligarch's wacky party seals Culzean's status [Ексцентрична вечірка українського олігарха позначається на статусі Кулзена]. http://www.heraldscotland.com (англ.). Herald Scotland. 9th August 2008. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Український олігарх стратив дружину на очах у чоловіків без трусів. https://tabloid.pravda.com.ua. ТаблоID. 18 серпня 2008. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Спасите наши уши! Корогодский, МакГаффи, Монро и другие чайники на радио. https://mediananny.com/ (рос.) . МедиаНяня. 16 мая 2014. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Анастасия Пасютина (22 Октября 2015). «Аз есмь мэр»: зачем Гарику Корогодскому столько пиара, если он не хочет становиться мэром. https://www.segodnya.ua/ (рос.) . Сегодня. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Спектакль «Истории любви для взрослых». http://today.kiev.ua/ (рос.) . Афиша Киева. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Тетяна Мухоморова (29 травня 2014). В серці української столиці – синагога імені Бродського. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Оксана Савченко (16 мая 2014). Зачем миллионеру Гарику Корогодскому понадобилась квартира в хрущёвке. https://focus.ua/ (рос.) . Онлайн журнал «ФОКУС». Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ О нас. https://www.happyold.com.ua/ (рос.) . Благотворительный фонд «Жизнелюб». Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ 15 благодійних фондів, яким можна довіряти. http://studway.com.ua/. Студвей — новини і статті про освіту та молодь. 4 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Обід без Бід - Життєлюб
- ↑ Майя Яровая (17 марта 2015). Гарик Корогодский и МИМ-Киев запускают бесплатный курс подготовки политической и бизнес-элиты Украины Generation.ua. https://ain.ua/ (рос.) . AIN.UA. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Татьяна Монахова (3 августа 2017). Гарик Корогодский открыл в Гидропарке хаб для пожилых за 9 млн грн. https://delo.ua/ (рос.) . Delo — Главный деловой портал. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ 130 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.) . Онлайн журнал «ФОКУС». 29 февраля 2008. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ 100 самых богатых людей Украины 2013 года. https://focus.ua/ (рос.) . Онлайн журнал «ФОКУС». 24 апреля 2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.) . Онлайн журнал «ФОКУС». 14 мая 2015. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.) . Онлайн журнал «ФОКУС». 13 мая 2016. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ 100 самых богатых людей Украины. https://focus.ua/ (рос.) . Онлайн журнал «ФОКУС». 12 мая 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Рейтинг рантье-2012. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Рейтинг рантьє-2013. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 15 січня 2014. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Рейтинг рантьє-2014. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Рейтинг рантьє-2015. http://forbes.net.ua. Форбс Україна. 21 січня 2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Коммерсантъ года – Украина — Коммерсантъ. https://www.kommersant.ru/ (рос.) . Издательский дом Коммерсантъ. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Чемпионат Мира 2009. http://www.pref.org.ua/ (рос.) . Федерация спортивного преферанса Украины. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Ольга Сумская актриса года, а Александр Жеребко молодой деятель искусств - премия «Celebrity Awards 2020» - (ru-RU) . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
- ↑ Корогодський 6 разів на тиждень грає в теніс та готує дочку у зірки. https://tabloid.pravda.com.ua. ТаблоID. 5 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ Таблица рейтингов и званий МЛП. http://www.pref.org.ua/ ((рос.)) . Федерация спортивного преферанса Украины. 25 апреля 2015. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- Корогодський Григорій Давидович у соцмережі «Facebook»
- Корогодський Григорій Давидович у соцмережі «Instagram»
- YouTube [Архівовано 17 лютого 2021 у Wayback Machine.]