Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Овксе́нтій Васи́льович Корча́к-Чепуркі́вський
Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович.jpg
Народився 28 лютого 1857(1857-02-28)
Констянтиноград, Полтавської губернії
Помер 27 листопада 1947(1947-11-27) (90 років)
Київ
Діяльність Академік

Овксе́нтій Васи́льович Корча́к-Чепуркі́вський (* 28 лютого 1857 Констянтиноград, Полтавської губернії — † 27 листопада 1947, Київ) — визначний український гігієніст і епідеміолог, організатор системи охорони народного здоров'я, міністр УНР, дійсний член Всеукраїнської Академії Наук, (ВУАН) (1921).

Батько українського демографа Ю. О. Корчак-Чепурківського.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив повітову школу та духовну семінарію в 1877 р., вступив на медичний факультет Київського університету, з якого невдовзі за участь у студентських заворушеннях його виключили з університету та вислали з Києва під нагляд поліції. Вищу освіту закінчив у Харкові (1883) на медичному факультеті Харківського університету.

П'ять років він працював земським лікарем у рідній Полтавській губернії. З березня 1889 року служив санітарним лікарем у Херсонському повіті. Тамтешня санітарна організація за прогресивними поглядами своїх працівників по праву вважалася однією з найпередовіших.

З 1903 року він приват-доцент, потім професор гігієни Київського університету. Цим приват-доцентським курсом Корчак-Чепурківський по суті заклав основи соціальної гігієни, гігієни праці та епідеміології в Україні.

В незалежній українській державі, під час Гетьманату, він очолив санітарний департамент Міністерства Народного Здоров'я і Опікування, а також очолив кафедру на медичному факультеті київського університету. Під час Директорії він працював міністром народного здоров'я Української Народної Республіки. В радянський час він організував в Академії Наук кафедру охорони народного здоров'я (пізніше перейменовану в кафедру Гігієни і Санітарії) АН УРСР (19211934 роки), основою дослідження якої були статистичні методи. Потім очолив відділ Інституту демографії і санітарної статистики АН УРСР, де працював протягом 19341938 років. Він працював також академіком-секретарем відділення Академії Наук (19281934 роки).

Науковий доробок[ред.ред. код]

Численні публікації Корчак-Чепурківського присвячені епідемії дифтерії, іншими інфекційним хворобам, санітарії та історії земської медицини. У своїх працях він сформулював закономірність періодичності епідемій дифтерії і положення про антагонізм між епідеміями дифтерії та епідеміями інших дитячих інфекцій, опрацював сучасну номенклатуру хвороб українською мовою.

Він дослідив та статистично довів вплив рівня міграції населення на епідемічний процес при дифтерії, що було на той час особливо актуальним. Навіть часткове проведення розроблених на той час санітарних заходів виявило їх ефективність у зниженні захворюваності й смертності населення.

Його перу належать праці з історії земської медицини, епідеміології та профілактики інфекційних захворювань; праці із санітарної статистики.

Під його головуванням у 1920 році вийшов «Російсько-український медичний словник», в якому максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, в разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]