Звіринецьке кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звіринецьке кладовище
Звіринецьке кладовище.jpg
головний вхід кладовища
Інформація про цвинтар
50°25′29″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д.H G O
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Печерський район
Звіринець
Відкрито початок 18 століття
Статус напівзакрите
Площа 5,6 гектар
Адреса:
вул. Верхня, 21

Звіринецьке кладовище. Карта розташування: Київ
Звіринецьке кладовище
Звіринецьке кладовище
Звіринецьке кладовище (Київ)

Звірине́цьке кладови́ще — невеликий некрополь у Києві, розташований на Звіринці, на височині між Неводницьким (Наводницьким) яром та бульваром Дружби народів. Площа кладовища — 5,6 га (з них 3,3 га вільні від поховань). Нині кладовище напівзакрите (ховають тільки на резервних місцях).

Історія[ред. | ред. код]

Звіринецький цвинтар веде початок від цвинтаря церкви Різдва Іоанна Предтечі (заснована між 1715 та 1729 роками, існувала до 1930-х років) — парафіяльного храму Звіринця. Тривалий час тут ховали лише мешканців цього київського передмістя. Кладовище набуло загальноміського значення у 1930-ті роки, коли сюди було перенесено деякі поховання зі зруйнованого кладовища на Аскольдовій могилі — письменника Андрія Івановича Подолинського, ученого та громадського діяча Сергія Андрійовича Подолинського, меценатів Василя Васильовича Тарновського-старшого та Василя Васильовича Тарновського-молодшого. Тут було перепоховано засновника Троїцького монастиря отця Іону та засновницю Введенського монастиря Мотрону Єгорову (Димитру) (тепер їхні мощі повернуто в монастирські храми).

Меморіал загиблим під час Другої світової війни

У 1974 році біля входу на кладовище було створено меморіал загиблим під час Другої світової війни. Після війни було відокремлено спеціальну ділянку для померлих робітників заводу «Арсенал», які брали участь у збройному заколоті 1917—1918 років. Після закриття Лук'янівського кладовища тут до 1990-х роках ховали священиків та ченців.

На кладовищі поховані[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]


Інші кладовища Звіринця[ред. | ред. код]

На Звіринці було ще кілька невеликих некрополів, знищених у 1920-ті роки Там, де тепер південно-західна частина Ботанічного саду, були кладовища: єврейське (засноване 1796 року), караїмське та мусульманське для військовополонених турків, які з'явилися у Києві після війни 1877—1878 років. У 1878 році на Верхній Теличці було засновано Госпітальне кладовище для поховання нижніх чинів, що померли у київських шпиталях. На місці сучасного Інституту проблем міцності НАН України у 1915 році було утворено Братське кладовище, де ховали воїнів, загиблих у Першій світовій війні. Від нього залишився лише недобудований храм-меморіал, який почали споруджувати 1916 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б VIP-могилы в Киеве. Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 7 липня 2011. 

Джерела[ред. | ред. код]