Звіринецьке кладовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Звіринецьке кладовище
головний вхід
головний вхід
Інформація про цвинтар
50°25′29″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.42472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.42472; 30.55472
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Відкрито початок 18 століття
Тип напівзакрите
Площа 5,6 га
Адреса:
вул. Верхня, 21

Звіринецьке кладовище is located in Київ
Звіринецьке кладовище
Звіринецьке кладовище
Звіринецьке кладовище (Київ)
CMNS: Звіринецьке кладовище на Вікісховищі

Звірине́цьке кладови́ще — невеликий некрополь у Києві, розташований на Звіринці, на височині між Неводницьким (Наводницьким) яром та бульваром Дружби народів. Площа кладовища — 5,6 га (з них 3,3 га вільні від поховань). Нині кладовище напівзакрите (ховають тільки на резервних місцях).

Історія[ред.ред. код]

Звіринецький цвинтар веде початок від цвинтаря церкви Різдва Іоанна Предтечі (заснована між 1715 та 1729 роками, існувала до 1930-х років) — парафіяльного храму Звіринця. Тривалий час тут ховали лише мешканців цього київського передмістя. Кладовище набуло загальноміського значення у 1930-ті роки, коли сюди було перенесено деякі поховання зі зруйнованого некрополя «Аскольдова могила» — письменника Андрія Подолинського, вченого і громадського діяча Сергія Подолинського, мецената Василя Тарновського (молодшого). Тут були перепоховані засновник Троїцького монастиря о. Іона та засновниця Введенського монастиря Матрона Єгорова (Димитра) (тепер їхні мощі повернуто до монастирських храмів).

Меморіал загиблим під час Другої світової війни

До 1975 року (очевидно, у 1974) біля входу створено меморіал загиблим під час Другої світової війни. Після війни відокремлено спеціальну ділянку для померлих робітників заводу «Арсенал», які брали участь у збройному заколоті 1917–1918 років. Після закриття Лук'янівського кладовища тут до 1990-х роках ховали священиків та ченців.

На кладовищі поховані[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Поховані на Звіринецькому кладовищі

Галерея[ред.ред. код]


Інші кладовища Звіринця[ред.ред. код]

На Звіринці було ще кілька невеликих некрополів, знищених у 1920-ті роки Там, де тепер південно-західна частина Ботанічного саду, були кладовища: єврейське (засноване 1796 року), караїмське та мусульманське для військовополонених турків, які з'явилися у Києві після війни 1877–1878 років. У 1878 році на Верхній Теличці було засновано Госпітальне кладовище для поховання нижніх чинів, що померли у київських шпиталях. На місці сучасного Інституту проблем міцності НАН України у 1915 році було утворено Братське кладовище, де ховали воїнів, загиблих у Першій світовій війні. Від нього залишився лише недобудований храм-меморіал, який почали споруджувати 1916 року.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
  • Проценко П. Історія київського некрополя. — К., 1995
  • Квитницкий-Рыжов Ю. Некрополи Киева. — К., 1993