Космічний рейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космічний рейс
рос. Космический рейс
Постер до фільму
Жанрнаукова фантастика
РежисерВасиль Журавльов
ПродюсерШумяцький Борис Захарович
СценаристОлександр Філімонов
У головних
ролях
Сергій Комаров
Василь Ковригін
Микола Феоктистов
ОператориОлександр Гальперін
І. Шкаренков
КомпозиторВалентин Кручинін
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість70 хв. (1915 м)
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1935
Дата виходу21 січня 1936
IMDbID 0252612
РейтингIMDb: 7.2/10 stars
Додаткові характеристики
Формат плівки35 мм
Співвідношення1,37 : 1
Колірчорно-білий
Звукнімий

«Космічний рейс» (рос. «Космический рейс») — російський радянський художній фільм, перший радянський науково-фантастичний фільм про підкорення космосу, поставлений режисером Василем Журавльовим у 1935 році. Фільм консультував К. Е. Ціолковський, який зробив для стрічки 30 креслень ракетоплана[1].

Сюжет

[ред. | ред. код]

У Москві в астромістечку Інституту міжпланетних сполучень імені К. Е. Ціолковського групою радянських учених проводяться досліди з підготовки польоту на Місяць. Серед учених інституту виникають серйозні розбіжності. Усупереч надмірно обережним скептикам знаменитий астрофізик академік Сєдих, творець велетенського супер-космічного ракетоплана, призначає довгожданий політ на супутник Землі. З ним летять аспірантка Марина і юний винахідник Андрійко, що потайки пробрався в кабіну ракетоплана.

Ракетоплан у польоті. Наближається Місяць. Нарешті ракета здійснює посадку. Мандрівники виходять на «місячну землю». Їхні ноги взуті у свинцеві черевики, на грудях у них радіоприймачі, на спині ранці з киснем. Але мандрівники не бачать Землю. Професор Сивих визначає по карті координати і встановлює, що ракетоплан упав по той бік Місяця, який ніколи не буває звернений до Землі. Сивих, Марина і Андрійко блукають по місячним обширам, знаходять щось схоже на сніг - замерзлі залишки місячної атмосфери. Мандрівники безпечно повертаються на Землю. У Москві перших астронавтів зустрічають з тріумфом.

У ролях

[ред. | ред. код]
Сергій Комаров  академік Сєдих
Василь Ковригін  професор Карін
• Микола Феоктистов  аспірант інституту Віктор Орлов
• Василь Гапоненко  Андрійко Орлов
• Ксенія Москаленко  Марина, асистент професора Каріна
• Андрій Карасьов Жук, репортер титрах не зазначений)
Сергій Столяров  начальник старту титрах не зазначений)

Виробництво

[ред. | ред. код]

Технічні особливості

[ред. | ред. код]

Для зйомки сцен у невагомості вперше були використані спеціальні технічні засоби, розроблені оператором-постановником Олександром Гальперіним спільно з майбутнім найбільшим конструктором авіадвигунів Олександром Мікуліним[2]. У декорації кабіни космічного корабля був побудований спеціальний операторський кран. На спеціальному майданчику крану, який міг вільно рухатися в горизонтальному і вертикальному напрямах, розміщувалися актор і кінознімальний апарат з кінооператором. За рахунок свободи руху і нахилів майданчика вдавалося зняти середні та великі плани акторів на фоні, що рухався[2].

Для зйомки імітації невагомості з обертанням персонажа була побудована інша установка, в якій рухливий фон обертався відносно нерухомо підвішеного актора синхронно з камерою, також встановленою на поворотній платформі[3]. Трос з гумовим амортизатором, що використовувався для підвіски акторів, забарвлювався в колір фону для маскування. Отримані кадри виявилися настільки достовірними, що через декілька десятиліть справжні космонавти були захоплені зображенням невагомості. Космонавт Георгій Береговий сказав після перегляду фільму[3]:

На нас приголомшливе враження зробило «плавання» екіпажа в стані невагомості: усе було знято настільки точно, що можна було вважати кадри… за документальні, зняті усередині «Салюта»

.

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Факти про фільм

[ред. | ред. код]
  • Фільм «Космічний рейс» став дебютом у кіно відомого актора Сергія Столярова, що зіграв начальника старту.
  • За спогадами Василя Журавльова[4], при підготовці до створення фільму ідея запросити Костянтина Ціолковського консультантом прийшла до нього після перегляду кінохроніки про Калугу «днями раніше». Не знаючи адреси Ціолковського, Журавльов просто вказав в телеграмі: «Калуга, К. Е. Ціолковському». Через декілька днів Журавльов отримав бандероллю книгу К. Е. Ціолковського «Поза землею» і лист зі згодою брати участь у проекті. За два тижні Журавльов зі своїми колегами поїхав в Калугу, на зустріч з К. Ціолковським.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог. — М. : Искусство, 1961. — Т. 2. — С. 67-68. — 3000 прим.(рос.)
  • Б. А. Смирнов. Киносъёмка в невесомости // «Техника кино и телевидения». — 1981. — Вып. 4. — С. 21—29. — ISSN 0040-2249.
  • Андрей Вяткин. Советские космические киноэкспедиции // Мир фантастики. — Москва : ТехноМир. — Вип. 2. — С. 23-25.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]