Костел Божого тіла (Ярослав)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Божого Тіла
Jarosław, kolegiata Bożego Ciała, widok od pd-zach..JPG
костел Божого Тіла (колишня колегіата єзуїтів)
50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.667° сх. д. / 50.017; 22.667Координати: 50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.667° сх. д. / 50.017; 22.667
Тип споруди церква
Сучасний статус парафіяльний
Розташування Польща ПольщаЯрослав
Архітектор Джузеппе Бріціо
Засновник Зофія Одровонж
Поч. будівництва 1582
Кін. будівництва 1594
Стиль ренесанс, бароко
Належність Римо-Католицька церква в Польщі
Стан Культурна спадщина Польщі[d]
Епонім Свято Тіла і Крові Христових
Костел Божого тіла (Ярослав). Карта розташування: Польща
Костел Божого тіла (Ярослав)
Костел Божого тіла (Ярослав) (Польща)
Костел Божого тіла у Вікісховищі?

Костел Божого Тіла у Ярославі (давніше колегіата ордену єзуїтів) — парафіяльний храм міста Ярослава (тепер Польща). Архітектор — Джузеппе Бріціо. Фундаторка — Зофія Одровонж. Парафія входить до складу Перемиської латинської архиєпархії.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Зофія Одровонж

Збудований у 1582—1594 роках як костел святого Івана — колегіата ордену єзуїтів. Фундаторка — Зофія Одровонж (пол. Zofia Odrowąż; 15401580) — представниця польської шляхти з роду Одровонжів, донька каштеляна та воєводи Станіслава Одровонжа та Анни Мазовецької з династії П'ястів, дружина Яна Кшиштофа Тарновського та сандомирського воєводи Яна Костки.[1]

Обряд освячення храму 24 квітня[2] 1594 року провів єпископ Вавжинець Гослицький (пол. Wawrzyniec Goślicki). Храм був освячений на честь святих Івана Хрестителя та Івана Богослова (пол. p.w. św. Jana Chrzciciela i św. Jana Ewangelisty).[1] Участь у церемонії взяли, зокрема, відомий проповідник Пйотр Скарга, який виголосив тоді промову, також луцький латинський єпископ Бернард Мацейовський.[2]

Львівський латинський архієпископ Пйотр Стажеховський зі Стажеховіц гербу Леліва був консекрований у костелі-колегіаті Ярослава перемиським єпископом Станіславом Тарлом;[3]

Латинський єпископ холмський і перемишльський Александер Антоній Фредро виділив кошти, за які для храму купили багате літургійне начиння. Також він фундував ікону Матері Божої Ченстоховської та встановлення статуї святого Яна Непомуцького.[4]

1773 року після першого поділу Польщі та її анексію Габсбурзькою монархією костел перетворили на військовий склад. 1808 року князь Адам Єжи Чорторийський викупив у влади костел і подарував парафії. 1862 року згорів інтер'єр, а 1863 року після ремонту його знову освятили. Чергове освячення — під титулом Бодого тіла — у 1890 році провів єпископ Якуб Глязер (пол. Jakub Glazer).

Нині костел є парафіяльним храмом Перемиської латинської архиєпархії. Весною 2007 року за ініціативи пробоща кс. Мар'яна Бохо проводяться відновлювальні роботи.

Опис[ред. | ред. код]

Інтер'єр виконаний у середині ХІХ ст. З давніх предметів культу збереглися: пізньоготична фігура матері Божої з давньої колегіати (XVI ст.), хрест роботи Антонія Осинського (XVIII ст.). Поліхромію 1912 року виконав Леонард Вінтеровський (пол. Leonard Winterowski), відновив та доповнив її у 1970-х роках Юзеф Стецінський (пол. Józef Steciński). Орган — 32-голосний.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kolegiata p. w. Bożego Ciała w Jarosławiu.
  2. а б Piotr Skarga — postać niezwykła.
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 307. (пол.)
  4. ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]