Александер Антоній Фредро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер Антоній Фредро
Народився 1674[1]
Плешевичі, Мостиський район, Львівська область, Україна
Помер 26 квітня 1734(1734-04-26)
Радимно, Ярославський повіт, Республіка Польща або Перемишль, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Посада Королівський секретар, депутат[d], Секретар великий коронний[2], Roman Catholic Bishop of Przemyśld і Roman Catholic Bishop of Chełmd
Конфесія католицька церква[3]
Рід Фредри
Батько Станіслав Антоній Фредро

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Фредро.

Александер Антоній Фредро з Плешевичів на Пшендзелю гербу Бонча (пол. Aleksander Antoni Fredro; 1674 — 26 квітня 1734, Радимно) — польський релігійний діяч, перемиський біскуп РКЦ. Колекціонер.

Народився[ред. | ред. код]

Народився 1674 року. Батько — Станіслав Антоній Фредро, чернігівський каштелян, матір — дружина батька Катажина Белжецька, донька подільського воєводи Александера Станіслава Белжецького (1-voto Корнякт, удова Кароля Францішека Корнякта).

За номінацією примаса Польщі, кардинала Радзейовського був каноніком, з 1712 року — кустошем, з 1714 кантором Ґнєзненьської капітули. Водночас був пробощем мендзижецьким, ґоломбським, з 1714 року — препозитом колегіати в Ярославі, пробощем шпиталю в Любачеві. Як прихильник короля Саса брав участь у Тарногродській конфедерації. З 1719 року — Холмський латинський єпископ після Шембека. За 5 років керівництва єпархією було реставровано за його сприяння катедру в м. Красноставі. Сприяв коронації ікони Сокальської Матері Божої.

27 вересня 1724 року став Перемиським єпископом РКЦ. За його сприяння в 1728 році було розпочато відновлення готичної катедри в Перемишлі, зокрема, було встановлено новий орган, бароковий головний вівтар, хори перенесено до входу з презбітерію. З півдня було добудовано каплицю Святого Хреста (родову усипальницю Фредрів). На це витрачено було близько 200000 зл., але 1732 року впало склепіння, були зруйновані багато старих надгробків. Тоді він для продовження робіт використав маєток дієцезії Пшендзель.

У заповіті призначив значні кошти для продовження робіт з відновлення катедри в Перемишлі. В катедрі залишив 4 гобелени, куплені в Мілано 1730 року. Подарував катедрі Перемишля мальовані в Римі ікони, монстранцію (її забрали австріяки 1786 року). Галереї картин зібрав у дворах єпископів у Радимно, Бжозові. Надавав кошти для колегіати в Ярославі, в Яслиськах сприяв будівництву нового мурованого костелу на місці дерев'яного, до Старої Всі (Села) поблизу Бжозова за його сприяння переїхали пауліни з Ченстохови, для них було збудовано новий пишний костел, фундував їх кляштор (1731).

Найохочіше перебував в своїй резиденції у Радимно; на жаль, її сплюндрували російські мародери під час безкоролів'я 1733 року.

Помер в Радимно 26 квітня 1734 року, був похований у підземеллі каплиці Фредрів, було виготовлено йому бароковий надгробок.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Aleksander Antoni Fredro
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 148. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  4. ↑ ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734)… — S. 105.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — 194 s. — S. 104—105. (пол.)


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Єпископи-ординарії
Іван (?–1351?) • Миколай Русин (1353—1375?) • Ерік з Вінзену (1377—1391) • Мацей Яніна (1392—1420) • Януш з Любеня (1420—1435) • Пйотр з Хжонстова (1436—1452) • Миколай з Блажейова(1452—1474) • Анджей Опоровський (1479—1481) • Пйотр Мошинський (1482—1484) • Ян Казьмєрський (1484—1485) • Ян з Тарґовиська (1486—1492) • Миколай Крайовський (1492—1498) • Анджей Боришевський (1501—1503) • Мацей Джевіцький (1503—1514) • Петро Томіцький (1514—1520) • Рафал Лещинський (1520—1523) • Анджей Кшицький (1523—1527) • Ян Карнковський (1527—1531) • Ян Хоєньський (1531—1535) • Пйотр Ґамрат (1535—1537) • Станіслав Тарло (1537—1544) • Ян Дзядуський (1545—1559) • Філіп Паднєвський (1560) • Валентій Гербурт (1560—1572) • Лукаш Косцелецький (1574—1577) • Войцех Старозребський Собеюський (1577—1580) • Ян Боруковський (1583—1584) • Войцех Барановський (1585—1591) • Вавжинець Гослицький (1591—1601) • Мацей Пстроконський (1601—1608) • Станіслав Сецинський (1608—1619) • Ян Венжик (1619—1624) • Ахаци Ґроховський (1624—1627) • Адам Новодворський (1627—1631) • Генрик Фірлей (1631—1635) • Анджей Шолдарський (1635—1636) • Петро Гембицький (1636—1642) • Александер Тшебінський (1642—1644) • Павел Пясецький (1644—1649) • Ян Хризостом Замойський (1649—1654) • Анджей Тшебіцький (1654—1658) • Станіслав Сарновський (1658—1677) • Ян Станіслав Збонський (1677—1689) • Георг Альбрехт Денгофф (1689—1701) • Ян Казімеж де Альтен Бокум (1701—1718) • Кшиштоф Анджей Ян Шембек (1719—1724) • Александер Антоній Фредро (1724—1734) • Валентій Александер Чапський (1737—1741) • Вацлав Сераковський (1742—1760) • Міхал Водзіцький (1760—1764) • Валентій Венжик (1765—1766) • Анджей Миколай Млодзейовський (1766—1768) • Юзеф Тадеуш Керський (1768—1783) • Антоній Вацлав Бетанський (1783—1786) • Антоній Ґолашевський (1786—1824) • Ян Антоні де Поточкі (1825—1832) • Міхал Корчинський (1834—1839) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1840—1845) • Францішек Вежхлейський (1846—1860) • Адам Ясинський (1860—1862) • Антоній Манастирський (1863—1869) • Мацей Гіршлер (1870—1881) • Лукаш Солецький (1881—1900) • Юзеф Пельчар (1900—1924) • Анатоль Новак (1924—1933) • Францішек Барда (1933—1964) • Ігнатій Токарчук (1966—1993) • Юзеф Міхалік (1993—2016) • Адам Шаль (від 2016)
Єпископи-помічники
Ян Дембський (1682—1690) • Людвік Бартоломей Залуський (1692—1699) • Павел Константи Дубравський(1699—1714) • Лукаш Яцек Чермінський (1714—1717) • Станіслав Юзеф Гоз'юш (1718—1720) • Міхал Пеховський (1721—1723) • Францішек Антоній Шембек (1724—1728) • Анджей Пруський (1729—1759) • Єронім Велоґловський (1761—1767) • Міхал Вітославський (1768—1769) • Станіслав Виковський (1770—1776) • Міхал Сераковський (1778—1786) • Антоній Вацлав Бетанський (1781—1783) • Ігнатій Лобос (1882—1885) • Якуб Ґлазер (1887—1898) • Юзеф Пельчар (1899—1900) • Кароль Фішер (1901—1931) • Францішек Барда (1931—1933) • Войцех Томака (1934—1967) •Станіслав Якель (1957—1983) • Болеслав Таборський (1964—1993) • Тадеуш Блашкевич (1970—1991) • Стефан Москва (1984—2004) • Едвард Бялоґловський (1988—1992) • Едвард Франковський (1989—1992) • Адам Шаль (2000—2016) • Мар'ян Роєк (2006—2012) • Станіслав Ямрозек (від 2013) • Кшиштоф Худзьо (від 2013)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Антоній_Фредро&oldid=36628787