Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Костел Св.Йосипа.JPG
49°56′21″ пн. ш. 24°59′02″ сх. д. / 49.9393833° пн. ш. 24.9841000° сх. д. / 49.9393833; 24.9841000
Тип споруди церква
Розташування Україна,Підгірці
Архітектор Кароль Романус
Засновник Вацлав Пйотр Жевуський
Початок будівництва 1752
Кінець будівництва 1766
Архітектурний стиль бароко
Належність РКЦУГКЦ
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ is located in Україна
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Україна)

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше Косте́л свято́го Йо́сипа — пам'ятка християнської сакральної архітектури XVIII століття в селі Підгірці на Львівщині. Створена в бароковому стилі як органічна частина палацового ансамблю.

Коротка історія, опис[ред.ред. код]

Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, Підгірці
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, парадний фасад до палаца
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, барокова скульптура на аттику
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, бічний фасад
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника, фрески в куполі, вигляд з інтер'єра
Храм Воздвиження Чесного Хреста і св.Йосипа Обручника восени

Збудований у формі барокової у ротонди на замовлення Вацлава Пйотра Жевуського як родова усипальниця.

Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки за участі фундатора[1] під керівництвом надвірного архітектора Жевуських архітектора Карла (Кароля) Романуса.[джерело?] Також у будові брали участь підгорецький садівник Йоган Христіан Зайдель та Христіан Дальке.[1]

Близько 1765 року згадані 2 художники-василіяни, одним з яких міг бути Ісихій Яків Головацький.[1] У 1765 році розписувати інтер'єр (поліхромія) розпочали художник Лукаш Смуглевич разом із сином Антонієм та помічниками.[2] Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви — Дем'ян, Войцех, Константин та Микола і двоє львів'ян Гургелевич та Витанецький.[1] З 1861 року костел є парафіяльним храмом.[3]

Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Жозефа (Юзефа, Йозефа) Лебласа.

Дерев'яні предмети (розп'яття, капітелі пілястр, амвон з рокайлевим орнаментом, табернакль, сповідальниці («конфесьйонали»), лавки, рамки ікон, свічники, внутрішній балкон) виготовив майстер Марцін Твардовський з Микулинців, двері — Амброзій Пньовський з Олеська.[4]

1944 року купол храму, північно-східну стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім). 1945 року костел було закрито і у 19761979 роках відреставровано під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського. Зараз храм реставрують разом із замком.

Був переданий греко-католицькій громаді села. З часом тут осіли представники скандальної так званої" Української правовірної греко-католицької церкви" (Секти Донала), проводили в храмі «богослужіння».

2013 року костел перейшов у спадок парафії священномученика Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.[5]

Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото. В кінці цього зеленого коридору й височів костел. Зараз костел з'єднаний ґрунтовою дорогою загального користування з Підгорецьким замком.

На прикостельній території 1993 року знаходилися на постаментах статуї святих Антонія, Яна Непомуцького, Онуфрія Великого, Каєтана з Тьєне.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90.
  2. Michalczyk Z. Smuglewicz (Smuglewicz) Łukasz (1709—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIХ/3, zeszyt 162. — S. 379. (пол.)
  3. Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 91.
  4. Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90—91.
  5. [1]

Джерела[ред.ред. код]

  • Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. — К. : Наукова думка, 1983.
  • Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 89—102. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — Т. 3. — К. : Будівельник, 1985. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]