Костенко Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Олександрович Костенко
Народження29 березня 1920(1920-03-29)
Іванівка
Смерть23 лютого 1996(1996-02-23) (75 років)
 Дніпро
КраїнаУкраїна Україна
Жанрпейзаж, станковий живопис
НавчанняХарківський художній інститут
Діяльністьхудожник
ВчительСвітличний Єфрем Павлович
ЧленНаціональна спілка художників України
НагородиОрден Вітчизняної війни II ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костенко.

Анатолій Олександрович Костенко (нар. 29 березня 1920, Іванівка — пом. 23 лютого 1996, Дніпропетровськ) — український живописець; член Спілки художників України з 1963 року. Чоловік графіка Вікторії Костенко[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 березня 1920 року в селі Іванівці (тепер смт Херсонської області, Україна). Брав участьу німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1985)[2]. У 1946—1950 роках навчався у Харківському художньому інституті (викладачі Єфрем Світличний, Олексій Кокель, Борис Косарєв, Йосип Дайц).

У 1951–1992 роках працював на Дні­пропропетровському художньо-виробничому комбінаті. Учасник обласних (з 1952 року) та всеукраїнських (з 1960 року) мистецьких виставок. Персональна — у Дніпропетровську у 1972 році[1].

Жив в Дніпропетровську в будинку на проспекті Пушкіна, № 61, квартира № 7[3]. Помер в Дніпропетровську 23 лютого 1996 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису. Твори:

  • «Повінь на Дніпрі» (1960);
  • «У дяка на навчанні» (1961, у співавторстві з Комунаром Беркутою);
  • «На Дніпрі» (1963);
  • «Перший сніг» (1967);
  • «Велика вода» (1968);
  • «Літо» (1968);
  • «Седнів» (1969);
  • «Сільський мотив» (1972);
  • «Теплий вечір» (1976);
  • «Патруль на Дніпрі» (1977);
  • «Шлях до моря» (1979);
  • «Старий Крим» (1983);
  • «Весняний ранок» (1983);
  • «9 травня» (1984);
  • «Весна у Гурзуфі» (1985);
  • «Ко­ли на землі мир» (1985);
  • «На Дні­прі» (1992);
  • «Золота осінь» (1994).

Твори художника зберігаються в Дніпровському художньому музеї, Канівському музеї-заповіднику в інших державних і приватних колекціях в Україні та за кордоном[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
  2. ↑ Память народа. [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Українські радянські художники (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
  4. ↑ Музей українського живопису. [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Костенко Анатолій Олександро­вич: Каталог. Дніпропетровськ, 1972;
  • Художники Дні­пропетровщини: Альбом. Дніпропетровськ, 2004.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костенко_Анатолій_Олександрович&oldid=39953773