Іванівка (Іванівський район, Херсонська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Іванівка
Іванівка
Ivanivskyj.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Іванівський район
Рада Іванівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6522955100
Основні дані
Засноване 1820
Статус з 1956 року
Площа 10,439 км²
Населення 4507 (01.01.2017)[1]
Густота 451 осіб/км²
Поштовий індекс 75402
Телефонний код +380 5531
Географічні координати 46°42′36″ пн. ш. 34°32′59″ сх. д. / 46.71000° пн. ш. 34.54972° сх. д. / 46.71000; 34.54972Координати: 46°42′36″ пн. ш. 34°32′59″ сх. д. / 46.71000° пн. ш. 34.54972° сх. д. / 46.71000; 34.54972
Висота над рівнем моря 39 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Сірогози
До станції: 36 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 170 км
Селищна влада
Адреса 75400, Херсонська обл., Іванівський р-н, смт. Іванівка, вул. Щорса, 1а
Голова селищної ради Дебелий Віктор Олексійович
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Херсонська область
Іванівка
Іванівка

Іва́нівка — селище міського типу Іванівського району Херсонської області, районний центр. З 2018 р. - центральна садиба Іванівської ОТГ.

Історія[ред.ред. код]

Казенне село Іванівка засноване у 20-х роках XIX століття (1820 р.?) вихідцями із Рубанівської волості, сіл Білозерки, Великої і Малої Лепетихи, Шульгівки та інших. Переселенців у неозорі безводні степи привабили незаймані родючі землі та наявність природної водойми - балки.

Перші визвольні змагання[ред.ред. код]

Навіть після поразки Перших Визвольних Змагань на території Іванівки та в її околицях діяли загони українських повстанців, що чинили постійні напади на чекістів та червоногвардійців, а також на білогвардійців. Повстанці намагались за всяку ціну зірвати збір продподатку, аби позбавити червоних можливості знищити села голодом; "білим" - заважали проводити примусові мобілізації. На цьому терені повстанці розділились на дві групи, кожна з яких була озброєна кулеметами. Під час одного з нападів на Іванівку у березні 1921 року повстанці змогли вбити 7 партійних активістів та перешкодили вивезенню з села возів з награбованим.[2]

Післявоєнний період[ред.ред. код]

У 1956 році Іванівку віднесено до категорії селищ міського типу.

У 1933 році в Іванівці була відкрита лікарня на 20 ліжок, а в 1941 році були відкриті лікарні в селах Агаймани та Благодатне.

До 1940 року повністю було ліквідовано неграмотність. В районі працювало 45 шкіл. Під час проведення укрупнення сільськогосподарських районів у період з 30 грудня 1962 року по 4 січня 1965 року Іванівський район був реформований у Нижньосірогозький, після чого з карти взагалі зникло 67 сільських населених пунктів. Після тієї територіальної реформи залишилося близько 25 сіл. Зараз чотирнадцяти сільським та одній селищній радам підпорядковано 28 населених пунктів.

Видатні уродженці[ред.ред. код]

  • Кібенок Віктор Миколайович — ліквідатор аварії на ЧАЕС, Герой Радянського Союзу.
  • Дереза Павло Павлович - місцевий краєзнавець та просвітитель, автор низки краєзнавчих розвідок із історії Іванівського району та рідного селища.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Державний архів Херсонської області: ф. Р-1111, оп. 1, д. 7.

3. Дереза П.П. Іванівського краю історія жива. Мелітополь: "Люкс", 2010 р.

Посилання[ред.ред. код]