Костриця несправжньодалматська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костриця несправжньодалматська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Poeae
Рід: Костриця (Festuca)
Вид: Костриця несправжньодалматська
Біноміальна назва
Festuca pseudodalmatica
Krajina ex Domin, 1929
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Festuca pseudodalmatica
EOL logo.svg EOL: 5810736
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 225186

Костриця несправжньодалматська[1][2] (Festuca pseudodalmatica) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у середній, східній і південно-східній Європі, західній і середній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 30–40(60) см заввишки. Листки довгі, досягають суцвіття, на поперечному зрізі з 3 потужними і 2 слабшими тяжами склеренхими, між якими іноді з'являються невеликі додаткові ділянки склеренхими. Волоть 7–15 см завдовжки, б.-м. поникла[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у середній, східній і південно-східній Європі (Австрія, Угорщина, Польща, Словаччина, Білорусь, Молдова, Україна, Румунія), західній і середній Азії (Іран, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан)[3][4][5].

В Україні вид зростає у степах на різних типах чорноземних ґрунтів, іноді на солонцях, скелях і кам'янистих схилах — у Лісостепу і Степу, досить часто, за винятком Криму[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Festuca pseudodalmatica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 454. (рос.)(укр.)
  3. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 29.11.2019.  (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 29.11.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 29.11.2019.  (англ.)