Костянтин Бжостовський
| Костянтин Бжостовський | |
|---|---|
| пол. Konstanty Kazimierz Brzostowski | |
Костянтин Бжостовський | |
| Єпископ Смоленський | |
| 1685 — 1687 | |
| Єпископ Віленський | |
| 1687 — 1722 | |
| Народився | 1644[1][2][3] |
| Помер | 24 жовтня 1722[4][1][…] Вільнюс, Велике князівство Литовське |
| Похований | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) |
| Відомий як | католицький священник, католицький єпископ |
| Громадянство | Велике Князівство Литовське |
| Рід Бжостовські | |
| Батько | Кипріян Павло Бжостовський |
| Мати | Барбара Дунін-Раєцька |
| Професія | священник |
| Релігія | католицтво |
Костянтин Бжостовський (1644 — 24 жовтня 1722) — великолитовський релігійний діяч. Єпископ Смоленський (1685–1687) та Віленський (1687–1722).
Походив із родини Бжостовських герба Стремя, сина Кипріяна Павла Бжостовського.
Канонік Віленський з 1661 року, Соборний проповідник 1664 року. У 1665 році поїхав навчатися до Риму, де отримав ступінь доктора богослов'я (1669). Секретар великий литовський у 1671–1684, Єпископ Смоленський у 1685–1677, єпископ Віленський з 24 листопада 1687 по 24 жовтня 1722 рік.
У 1689 році Бжостовський домігся смертного вироку для філософа-атеїста Казимира Лищинського. У 1690-ті Бжостовський вступив у гострий конфлікт із правлячою групою Сапігів у Великому князівстві Литовському (причиною було розміщення у 1692 році Великого гетьмана Литовського Казимира Яна Сапеги на зиму в церковних маєтках). Єпископа підтримали король Ян III Собеський, який прагнув послабити вплив Сапегів у ВКЛ. У 1694 році єпископ Бжостовський прокляв Сапегу, але Папа виступив проти ескалації конфлікту, що призвело до спалаху феодальної війни 1697–1702 між шляхтою та Сапегами. У 1697 році Бжостовський уклав компромісну угоду із Сапегами.

Під час Великої Північної війни 1700—1721 підтримував короля Августа II, але згодом приєднався до Вільнюської конфедерації проти короля.
У 1713 році у Вільнюса заснував згромадження рохітів (Спільнота Братів милосердя від св. Роха), а в 1722 — піарів, які відкрили колегіум. Прийняв у своїй резиденції у Верках російського царя Петра I, захищав перед ним греко-католицьку церкву. Це настільки розлютило Петра I, що його ледь заспокоїв польський гетьман Григорій Огінський.
У 1717 році скликав синод Вільнюської єпархії. Автор богословських праць. Був ініціатором будівництва Вільнюського Костелу Святої Трійці.
- Бжостовские // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 57.
- Народились 1644
- Померли 24 жовтня
- Померли 1722
- Померли у Вільнюсі
- Поховані в соборі Вільнюса
- Віленські каноніки РКЦ
- Віленські єпископи РКЦ
- Духовні сенатори Речі Посполитої
- Засновники монаших чинів і згромаджень
- Релігійні діячі
- Смоленські римсько-католицькі єпископи
- Сенатори-резиденти Августа II Сильного
- Секретарі великі литовські (духовні)