Котов Ілля Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Котов
Котов Ілля Ігорович
 Майор
Загальна інформація
Народження29 червня 1993(1993-06-29) (31 рік)
Національністьукраїнець
Alma MaterНаціональна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2014)
Військова служба
Роки службиз 2014 року
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
командир артилерійської батареї
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022

Ілля Ігорович Котов — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ілля Котов народився 29 червня 1993 року. Після закінчення загальноосвітньої школи з 2010 року навчався в Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив у 2014 року та відразу потрапив на фронт в ході АТО на сході України. Першу декаду перебував у ППД, а після двотижневого бойового злагодження дивізіону, прийняв командування самохідним артилерійським взводом під Амвросіївкою. Потім командував одним із взводів батареї самохідних установок «Мста-С». Відразу молодий випускник Академії Сухопутних військ лейтенант Ілля Котов відзначився у бойових діях з підтримки піхоти неподалік Волновахи. Висунувшись за передній край, офіцер здійснив кілька залпів установками взводу й відійшов. Влучним вогнем вдалося знищити дві та пошкодити одну самохідну артилерійську установку 2С1 «Гвоздика» російських окупаційних військ. Відразу вдалося виконати з того ж самого місця й черговий наказ — стрілятии по російський гаубицям Д-30, які вдалося знищити разом із замаскованим складом із боєприпасами ЗС РФ. Крім Волновахи у його бойовій біографії були бої за Савур-Могилу та Іловайськ та інші гарячі точки на Донбасі. З 16 травня 2016 року обіймав військову посаду командира гарматної артилерійської батареї «Гіацинт-Б» гарматного артилерійського дивізіону 26-тої окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. В конкурсі на кращу артилерійську батарею Сухопутних військ, що проходив у жовтні 2019 року, капітан Ілля Котов, як командир артилерійської батареї, став найкращий комбатом «Гіацинтів» в Україні[1].

Це — насправді талановитий офіцер-артилерист. — Йому й калькулятор не потрібен, усі розрахунки Ілля миттєво здійснює подумки. А ще у нього нестандартні підходи до підготовки особового складу. Із кожним він займається індивідуально: з командиром відділення старшого офіцера батареї, обчислювачами, командирами гармат, старшими навідниками, номерами обслуг, командиром відділення управління командира батареї, оператором-топогеодезистом, розвідником-далекомірником, радіотелефоністом і, зрештою, з командирами взводів. І вже потім — групова підготовка, виконання групових нормативів у складі батареї. Це — колосальний труд, але тільки так комбат може досягти успіху, — зазначич начальник штабу дивізіону майор Володимир Русінов[1].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Тетяна. Діти: донька Анастасія (нар. 2014), син Тимур (нар. 2018)[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чи падає снаряд двічі в одну вирву?. https://armyinform.com.ua (укр.). 19 жовтня 2019. Процитовано 15 січня 2023.
  2. Президент підписав чергові укази про нагородження військових. Новинарня (укр.). 17 квітня 2022. Процитовано 15 січня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]