Котрікадзе Катерина Бесікіївна
| Котрікадзе Катерина Бесікіївна | |
|---|---|
| рос. Екатерина Котрикадзе[1] | |
.jpg) | |
| Народилася |
23 березня 1984[2] (40 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[2] |
| Країна |
 Росія |
| Діяльність | журналістка, ведуча новин, медіаменеджер |
| Alma mater | факультет журналістики МДУ (2005)[2][3] |
| Знання мов | російська[4], грузинська[4] і англійська[4] |
| Заклад | Дождь[5] |
| Посада | телеведучий[6] |
| У шлюбі з | Тихон Дзядко[2] |
| Нагороди |
 Премія «Редколегія»d (вересень 2021) |
| IMDb | ID 11653146 |
Катерина Бесікіївна Котрікадзе (23 березня 1984, Тбілісі) — російська та грузинська журналістка та медіа-менеджер. З 2012 по 2020 року очолювала інформаційну службу телеканалу «RTVi», з вересня 2020 року була ведучою телеканалу «Дождь». Після початку російсько-української війни, у березні 2022 року телеканал «Дождь» був закритий роскомнадзором, а Катерина Котрікадзе разом із чоловіком Тихоном Дзядко, який також працював на цьому телеканалі, емігрувала з Росії з питань особистої безпеки.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 23 березня 1984 року в Тбілісі, де закінчила середню школу. Вищу освіту отримала на факультеті журналістики московського державного університету імені М. В. Ломоносова, закінчивши його з відзнакою у 2005 році [7].
У 1999 році відбулася серія вибухів житлових будинків у Росії. Після вибуху у Москві загинула її мама, квартира якої знаходилася в епіцентрі теракту[8][9].
Перше місце роботи — програма «Небезпечна зона», на телеканалі «ТВЦ» (2003 — 2005). З 2006 року почала працювати репортером на телеканалі «Аланія», в Грузії. У 2008 році стала кореспондентом телеканалу «RTVi» в Грузії, а у 2009 році почала співпрацю з радіостанцією «Ехо Москви».
У жовтні 2009 року була серед засновників нового російськомовного телеканалу в Грузії — «Перший інформаційний кавказький», очоливши інформаційну службу. У 2011 році отримала посаду генерального директора, а у 2012 році — головного редактора інформаційної служби[10][11].
Після закриття у 2012 році телеканалу «ПІК», отримала пропозицію від «RTVi» очолити інформаційну службу та формувати редакційну політику телеканалу[12]. У 2016 році, після приходу Олексія Пивоварова на посаду генерального директора та головного редактора, отримала посаду заступника головного редактора[13].
У лютому 2018 року звинуватила депутата Державної думи від партії ЛДПР Леоніда Слуцького у сексуальних домаганнях[14].
У квітні 2019 року отримала запрошення стати спікером на тему безпеки журналісток на міжнародному фестивалі в італійському місті Перуджа[15].
У червні 2020 року пішла у декрет, а пізніше залишила телеканал «RTVi»[16].
З вересня 2020 року ведуча телеканалу «Дождь»[17]. Після початку російсько-української війни, у березні 2022 року телеканал «Дождь» був закритий роскомнадзором, а Катерина Котрікадзе разом із чоловіком Тихоном Дзяко, який також працював на цьому телеканалі, емігрувала з Росії через отримані погрози[18].
Особисте життя[ред. | ред. код]
- Перший чоловік — Єгор Куроптєв.
- Другий чоловік — медіаменеджер Олексій Зюнькін, спільний син Давид.
- Третій чоловік — журналіст Тихон Дзяко (з вересня 2019), спільний син Михайло (20 червня 2020)[19].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.golosameriki.com/a/ekaterina-kotrikadze-dozhd-interview/6484939.html
- ↑ а б в г https://24smi.org/celebrity/44828-ekaterina-kotrikadze.html
- ↑ https://www.linkedin.com/in/ekaterina-kotrikadze-5021a5120/
- ↑ а б в https://www.journalismfestival.com/speaker/ekaterina-kotrikadze
- ↑ https://echo.msk.ru/programs/personalnovash/2716947-echo/
- ↑ https://echo.msk.ru/programs/personalnovash/2912174-echo/
- ↑ Наш дом на Моховой (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ Погибшие на улице Гурьянова. terror1999.narod.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ «Редакция» — о терактах, с которых началась эпоха Путина. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Екатерина Котрикадзе возглавила телеканал "ПИК" | Общество | Новости-Грузия. web.archive.org. 18 січня 2012. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Кавказский Узел. Права на управление грузинским телеканалом ПИК на год переданы компании "Алания". Кавказский Узел. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Грузинский русскоязычный телеканал ПИК прекратил свое вещание. РИА Новости (рос.). 20121020T1516. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Илья Жегулев (14:58, 2 ноября 2016). Вечное НТВ Как новый инвестор планирует развивать бывший телеканал Владимира Гусинского RTVi. meduza.io (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Заместитель главреда RTVI Екатерина Котрикадзе рассказала о домогательствах Леонида Слуцкого. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ International Journalism Festival, Ekaterina Kotrikadze, Speaker. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Шнуров стал генеральным продюсером RTVI. РБК (рос.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Екатерина Котрикадзе — Персонально ваш, 30.09.2020. Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Главред «Дождя» Дзядко сообщил об отъезде из России после блокировки
- ↑ Дети Дождя: Екатерина Котрикадзе, Юлия Таратута и Наталья Синдеева о том, как родить, не выходя из эфира. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Катерина Котрікадзе на inforotor.ru
- Котрікадзе на rtvi.com
- Ехо Москви [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
