Коцюбинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Коцюбинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Гусятинський район
Громада Коцюбинська сільська громада
Код КОАТУУ 6121683001
Облікова картка Коцюбинці 
Основні дані
Засноване 1562
Населення 1 837
Територія 3.245 км²
Густота населення 566.1 осіб/км²
Поштовий індекс 48271
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°04′20″ пн. ш. 25°58′50″ сх. д.H G O
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Коцюбинці
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Адреса ради 48271, с. Коцюбинці
Сільський голова Кузь Сергій Васильович[1]
Карта
Коцюбинці. Карта розташування: Україна
Коцюбинці
Коцюбинці
Коцюбинці. Карта розташування: Тернопільська область
Коцюбинці
Коцюбинці

Коцюбинці у Вікісховищі?

Коцю́бинці — село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півдні району.

До 2016 року діяла сільрада. Від грудня 2016 року — центр Коцюбинської сільської громади. До Коцюбинців приєднано хутір Ліски.

Населення — 1821 особа (2003).

Найближча станція, де зупиняються поїзди далекого сполучення — Копичинці. З 1 вересня 2017 року на платформі Коцюбинці зупиняється дизель-поїзд «Тернопіль-Гусятин». Відправлення з Тернополя о 9.10.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено поховання доби міді.

Перша писемна згадка — 1562[2]. Хоча тепер відомо, що в 1549 р. Коцюбинці мало статус міста і це є перша письмова згадка.

Є версія, що тут раніше було місто Підвишенці, яке XVI століття зруйнували татари. У Коцюбинцях був замок, руїни якого можна було побачити ще на початку ХХ століття.[3].

26 липня 1671 р. відвідав мандрівник із Фрісландії Ульріх фон Вердум та описав його у своїх щоденниках. Відзначимо, що у спогадах мандрівника інформація про село і замок відсутня, а лише згадується Яблунів, Копичинці і містечко Збриж.

1915 року згоріло 57 господарств.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл» (засноване 1904 р.), «Рідна школа», кооператива та жіночі організації «Союз українок» і «Союз сільських господинь». Також у міжвоєнний період діяли польські організації «Католицьке товариство молодих жінок» («Katolickie Stowarzyszenie Młodzieży żeńskiej») і «Католицьке товариство молодих чоловіків» («Katolickie Stowarzyszenie Młodzieży Mȩskiej») .

25 жовтня 1921 р. з Коцюбинців у Листопадовий рейд вирушила розвідча чота (командир Павло Сумароків) Подільської групи Армії Української Народної Республіки.

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква св. Михаїла (1705, мурована), костел (1902), капличка Матері Божої.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, меморіальну таблицю поетові М. Тарновському (1975), насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, цегельний завод.

Є літературно-меморіальна кімната Миколи Тарновського.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 245.
  3. Бондаренко, А. Коцюбинці / Андрій Бондаренко // Україна інкогніта.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • [1] // Замки та храми України.