Менґлі I Ґерай

Менґлі I Ґірей
Менґлі I Ґерай (посередині) зі своїм старшим сином Мехмедом (ліворуч) перед султаном Баязидом II (праворуч).
Народився	1445
Помер	1515 Бахчисарай, Крим
Рід	Ґераї
Батько	Хаджі І Ґерай
Дружина	Нур Султан
Діти	Айше Хафса Султан, Ханзаде Мехмед, Ханзаде Саадет, Ханзаде Сахіб, Ханзаде Мубарек.
Підданство	Османська імперія
Походження	киримли/кримець
Конфесія	сунізм
Кримський хан
1467
Попередник	Нур Девлет Ґерай
Наступник	Нур Девлет Ґерай
1469—1475
Попередник	Нур Девлет Ґерай
Наступник	Нур Девлет Ґерай
1478—1515
Попередник	Нур Девлет Ґерай
Наступник	Мехмед І Ґерай

Менґлі́ I, також Менґлі Ґірей (кримс. I Meñli Geray, ۱منكلى كراى; нар. 1445 — 1515) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 1469–1475, 1478–1515) з династії Ґераїв. Син Хаджи I Ґерая, засновника Кримського ханства. 1478 року прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII століття.

Біографія

Кривава боротьба Менґлі з братом Нур-Девлетом за трон почалась зразу після смерті батька у серпні 1466. 16 серпня 1467, захопивши столицю Кирк-Ор, видав ярлик як самостійний правитель ханату.

1469 року «царик Маняк» напав на Поділля, також Волинь, Київщину. Менґлі I Ґерай попередив короля про небезпеку, що дозволило зібрати військо та не допустити розорення Галичини та Західної Волині.

У 1473 році вислав до Москви свого чиновника Азі-Бабу для укладання угоди з Іваном III. Коли повертався назад, разом з ним до Криму вирушив як посол боярин Н. Беклемішев, який мав чітку вказівку Івана III укласти угоду, в якій, зокрема, була умова: «Великий Князь зобов'язаний слати до мене, Царя, поминки…, або дари щорічні».

За правління Менґлі I відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 році внаслідок вторгнення у Крим османського війська на чолі з великим візиром Гадик Ахметом-пашею, був змушений визнати себе васалом Османської імперії. Невдовзі повалений братом Нур-Девлетом. 1478 року, поваливши останнього, відновився на троні.

За Менґлі I Ґерая Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдови.

1480 року його сили як союзника Московського князівства вторгаються в Поділля, Казимир не має можливості йти з Ахматом (Стояння на Угрі (1480)).

Улітку 1482 Менґлі здійснив похід в Україну за намовлянням московського князя Івана III. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори і церкви, взяв до полону багато людей. В подарунок Москві хан вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков.

1491 року на нетривалий час ставправителем Великої Орди. У 1492—1497 роках, уклавши союз з московським князем, здійснив ряд спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. 1493 року Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. В 1497 році загони Менґлі I Герая були розбиті князем Костянтином Острозьким під Очаковом, а 1505 — Михайлом Глинським під Клецьком.

Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата і його синів, яка завершилася перемогою Менґлі I (весною 1502 року раптовим нападом розігнав, винищив або взяв у полон виснажені голодом юрби, які ще скитались з Шиг-Ахметом; після цього сповістив свого союзника — московського князя Івана III: «ти, брате любий,… тішся і радій»).

Батько Менґлі Хаджі I Ґерай переніс столицю ханства зі Солхата (нині Старий Крим) до розташованої у скелях фортеці Кирк-Ор (сучасний Чуфут-Кале). Менґлі ж у свою чергу побудував нову ханську резиденцію у містечку Салачик в долині біля Кирк-Ору (сьогодні це околиця Бахчисараю). За правління Менґлі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан.

Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч з палацом збудував Зинджирли-медресе (1500) і дюрбе Хаджі Ґерая, де після смерті поховано і самого Менґлі.

Сім'я

Діти:

• Мехмед
• Саадет
• Сахіб
• Мубарек
• Айше Хавса
• Ахмед

Вшанування пам'яті

У Сімферополі є вулиця Менглі Гірея.

18 квітня 2024 року у місті Каховка вулицю Суворова перейменували на вулицю Менґлі Ґерая.

Джерела

• Галенко О. І. Менглі-Ґерей I // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 612. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Головченко В. І. Менглі Герей І // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1 : А — Л. — С. 112. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
• Менґлі-Герай // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 953. — 1000 екз.
• Менгли-Гирей // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей: від друзів до ворогів // Український історичний журнал. — К., 2013. — № 1 (508) (січень—лютий). — С. 40—66. — ISSN 0130-5247.
• Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003. (рос.)