Коцюбинський замок
Коцюбинський замок | |
---|---|
Коцюбинський замок на мапі Фрідріха фон Міґа, XVIII ст.
| |
49°4′38.923320100001″ пн. ш. 25°58′58.760040099995″ сх. д. / 49.07748° пн. ш. 25.98299° сх. д. | |
Статус | щойновиявлена пам'ятка археології |
Країна | Україна |
Розташування | Коцюбинці |
Стан | втрачений |
Коцюбинський замок у Вікісховищі |
Коцюбинський замок — втрачена оборонна споруда в селі Коцюбинцях Васильковецька громади Чортківського району Тернопільської области України. Щойновиявлена пам'ятка археології[1].
1477 року хан Менглі-Герай спалив Кочубин, зокрема замок.
26 липня 1671 року через Коцюбинці проїжджав німецький мандрівник Ульріх фон Вердум, який в щоденнику згадав місцевий замок. 1672 року укріплення повністю зруйнували турки, які поверталися із Бучача. Твердиню більше не відбудовували.
У своїх нотатках археолог Адам Кіркор зазначив, що збереглися лише залишки земляного валу, а з північної сторони мешканці добували глину. На початку XX століття Микола Бала в заглибленні знайшов золотий ланцюг, який продав за 100 «ринських». У XIX столітті на території бастіону проживала родина Бали, яка використовувала його під город та господарські будівлі[2].
Нині — територія бастіону поділена між двома дворами родин Патери та Топольницьких[2].
- Ян Копічинський (поч. XVII ст.)[3],
- Павло Кренжелевський (1614)[3],
- Ельжбета та Катерина Кренжелевські (1632)[3].
- Мельничук Б., Уніят В., Щавінський, В. Коцюбинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 70—72. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Гринюка Б. Коцюбинці та Чагарі: історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль : Осадца Ю.В., 2019. — С. 20—23. — ISBN 978-617-7516-81-0.
- Гринюка, Б. Малодосліджений бастіон села Коцюбинці // Замки Тернопільщини: проблеми ревіталізації та пристосування (м. Збараж, 3 грудня 2020 р.). — Збараж, 2020. — С. 56–62.
- Замок у селі Коцюбинці [Архівовано 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині.