Красуха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красуха

Ідентифікатори і посилання
Гора Красуха в межах селища Витачів (2014 рік)
Краєвид над Дніпром з видом на гору Красуху

Красуха — гора антропогенного походження (курган) в межах села Витачів Обухівського району Київської області. Вважається курганом часів Антського царства, або з часів панування готів, до того часу, як вони були розгромлені гунами у 375 році. Є типовим курганом, що виріс в межах ІІ-IV століть на підвищеній ділянці на березі Дніпра.

Географія[ред. | ред. код]

Абсолютна висота становить 189,3 метри. Ця гора є найвищою точкою Правобережної Київщини, і вища від Дівич-Гори в селі Трипілля Обухівського району на 23 метри. Однак гора виникла вже й без того на значно підвищеній ділянці. Основна форма рельєфу — Придніпровська височина. В основі тектонічної структури — Український кристалічний щит (північно-східний його схил).

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про Красуху вірогідно здійснив готський історик Йордан, який описав місце загибелі вождя місцевих готів Германаріха, що неймовірно схоже на Красуху. Існує теорія про те, що син Германаріха — Витимир на його місці поховання в 375 році н. е. насипав високий курган над Дніпром, назвавши його «прекрасною скелею».

Ймовірно з імені Витимира походить і назва поселення, в межах якого знаходиться гора-курган Красуха.

У перших літописах Х століття сучасне село Витачів згадується як Витичів — могутній і стратегічно важливий порт на Дніпрі. Це означає що гора-курган Красуха виникла в період Великого переселення народів, не пізніше IV століття.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва походить можливо від древньо-язичницького свята Кросно на честь померлих. За іншою версією «Красива скеля» над Дніпром згадується у творах готського історика Йордана, на якій ніби то похований вождь готів Германаріх. Звідси цілком можливо і походить назва гори.

Археологія[ред. | ред. код]

У 1972 році здійснювалися археологічні дослідження кургану в його підніжжі, та деяких підвищених ділянках під керівництвом академіка Б. О. Рибакова.

Було виявлено залишки древнього язичницького капища VI—VIII ст. майже на вершині гори, а також залишки артефактів часів панування гунів (375-450 роки). Тоді ж було і висунуто версію про те, що ця гора є поховальним курганом. Однак не було встановлено, ні хто тут похований, і час поховання.

Під час другої експедиції АН СРСР у 1970-х роках було виявлено рештки побуту часів Черняхівської культури.

Масові поховання[ред. | ред. код]

Красуха найбільш ймовірно є поховальним курганом, а тому перші поховання тут виникли в IV ст. н. е. Однак після хрещення Київської Русі тут почали виникати перші поховання християн (кінець X — початок XI століття). Саме тому цвинтар на горі Красусі, який функціонує і сьогодні — вважається одним з найстаріших чинних некрополів України. Тут відбувалися масові поховання різних часів: від епідемій чуми в ХIV-XV століттях, до поховання померлих під час голодомору 1932—1933 років та загиблих у Другій світовій війні.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2011 році на схилах гори Красухи відбувалися зйомки короткометражного фільму «Очерет» молодого режисера Руслана Батицького.

Див. також[ред. | ред. код]