Красін Леонід Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красін Леонід Борисович
Krasin.jpg
Народився 3 липня 1870(1870-07-03)
Курган, Тобольська губернія, Російська імперія
Помер 24 листопада 1926(1926-11-24) (56 років)
Лондон, Велика Британія
·серцево-судинні захворювання
Поховання Москва
Громадянство
(підданство)
СРСР СРСРFlag of Russia.svg Російська імперія
Національність Росіянин
Місце проживання
Діяльність дипломат, журналіст, політик, бізнесмен, інженер
Alma mater
Вчителі Aleksandrovskoe real school[d]
Знання мов російська[2]
Членство ЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Посада посол
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія і КПРС

Кра́сін Леоні́д Бори́сович (нар. 3 (15) липня 1870(18700715), Курган — пом. 24 листопада 1926) — радянський державний та політичний діяч, дипломат.

До жовтневого перевороту 1917 — інженер, а також терорист-підпільник партії більшовиків, був на чолі підпільної більшовицької терористичної «Бойової технічної групи» разом із Й. Сталіним та Ф. Дзержинским. Замішаний у вбивстві російського мецената та підприємця Сави Морозова у 1905 році.

У 1912 р. відійшов від активної політичної діяльності. Після Жовтневого перевороту повернувся у РСДРП(б).

Брав участь у мирних переговорах з Німеччиною (1918) та Естонією (1919), Гаазькій та Генуезькій конференціях (1922).

Займав високі посади у радянському держапараті: голова надзвичайної комісії по постачанню Червоної армії (1918), член Президії ВРНГ (серпень 1918 — березень 1920 рр.), нарком торгівлі і промисловості РСФРР (лист. 1918 — черв. 1920 рр.), нарком шляхів сполучення РСФРР (берез. 1919 — груд. 1920 рр.), нарком зовнішньої торгівлі РСФРР та СРСР (черв. 1920 — лист. 1925 рр.). Одночасно перебував на дипломатичній роботі: диплом. і торг. представник РСФРР та СРСР у Великій Британії (травень 1921 — лип. 1923 рр.), повпред СРСР у Франції (лист. 1924 — жовт. 1925 рр.) та Великій Британії (жовт. 1925 — лист. 1926 рр.).

Помер у Лондоні, похований у Кремлівській стіні.

Джерела[ред. | ред. код]

  • П. П. Соса, С. І. Кривенко, В. Б. Страшевич. Вулиці Черкас. Історичний нарис. Черкаси, 1997

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • http://tatar7.info/1994/02/21/t74505.htm
  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.