Кроми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Росії[d][1]
Кроми
рос. Кромы
Q4486668?
Прапор

Координати 52°41′23″ пн. ш. 35°46′03″ сх. д. / 52.68972222224977742° пн. ш. 35.767500000027773410° сх. д. / 52.68972222224977742; 35.767500000027773410Координати: 52°41′23″ пн. ш. 35°46′03″ сх. д. / 52.68972222224977742° пн. ш. 35.767500000027773410° сх. д. / 52.68972222224977742; 35.767500000027773410

Країна Flag of Russia.svg Росія
Регіон Орловська область
Муніципальний район Кромський район
Перша згадка 1147
Статус з 1957
Площа 3,93 км²
Висота центру 170 м
Населення 6613 осіб (2017)
Телефонний код 48643
Поштовий індекс 303200
ЗКАТУ 54225551
GeoNames 7687217
Кроми. Карта розташування: Росія
Кроми
Кроми
Кроми (Росія)
Кроми. Карта розташування: Орловська область
Кроми
Кроми
Кроми (Орловська область)

Кроми (рос. Кромы) — селище міського типу в Орловській області Російської Федерації, адміністративний центр Кромського району .

Географія[ред. | ред. код]

Кроми розташовані на річці Недіна та Крома, ліва притока Оки, у 36 км на північний захід від міста Орел. Через селище проходить федеральна автодорога М2. За 3,5 км на південний схід від Кром проходить залізнична лінія Орел — Льгов Московської залізниці, на якій розташована однойменна станція.

Історія[ред. | ред. код]

Кроми згадуються з 1147 року в Іпатіївському літописі, коли поселення перебувало в складі Чернігівського князівства. З середини ХIV століття Кроми входять до складу Великого князівства Литовського. У 1595 році в Кромах побудований острог для захисту від набігів кримських татар. У 1616 році місто та острог були зруйновані польськими військами. У 1625 році Кромська фортеця була відновлена, а у 1673 році її укріплення були посилені. До кінця XVII століття Кроми втратили своє оборонне значення.

Гер Кроми 1781 року[2]
Кромы.jpg

В актах XV століття згадуються князі Кромські, як гілка князів чернігівських, що володіли містом Кроми. Князь Іван (1440—1492) отримав ряд володінь від польського короля Казимира IV, а його син Андрій Іванович в 1500 році потрапив у московський полон в битві над Ведрошею та був відвезений до Москви.

У 1605 році в Кромах тримали оборону прихильники Лжедмитрія I, що витримали під керівництвом отамана А. Корели облогу військ Мстиславського, Шереметєва та Шуйського. У 1606 році загони «воєводи царевича Дмитра» Івана Болотнікова під Кромами завдали поразки військам московського царя Василя Шуйського. Взимку 1607-1608 років у районі Кром було місце зосередження військ самозванця Лжедмитрія II перед походом на Москву.

У 1778 році Кроми стають повітовим містом Кромського повіту Орловського намісництва, з 1796 року — Орловської губернії.

В середині XIX століття в місті налічувалося 5 церков, 365 будинків (з них 6 кам'яних), діяло 4 салотопенних, пивоварний та цегельний заводи.

До 1917 року в Кромах діяли: жіноча гімназія, вище початкове та чоловіче парафіяльне училища, громадська бібліотека, відділення книжкового складу губернського земства, земська лікарня, аптека та аптекарський склад, ветеринарна амбулаторія, поштово-телеграфна контора, міська в'язниця. Функціонували: Комітет товариства Червоного Хреста, товариство допомоги учням, товариство споживачів, вільно-пожежне товариство. Діяли 7 церков.

11 лютого 1924 року був скасований Кромський повіт, а місто Кроми позбавлений міського статусу та перетворений в село.

З 30 липня 1928 року Кроми є центром Кромського району Орловського округу Центрально-Чорноземної області, з 1937 року — Орловської області.

20 грудня 1957 року село Кроми віднесено до категорії робочих селищ, а в 1959 році отримало статус селища міського типу.

З 1 січня 2006 року селище утворює міське поселення «Селище Кроми».

Населення[ред. | ред. код]

Населення за роками

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Кромах збереглися залишки земляних валів Кромської фортеці, кам'яна Миколаївська церква[3], закладена 9 червня 1838 року замість колишньої дерев'яної церкви, освячена 29 червня 1856 року[4], будівля міського казначейства (кінець XVIII століття), будівля жіночої гімназії 1875 року, Та деяка житлові будинків, побудованих в кінці XIX століття[5].

Економіка[ред. | ред. код]

У селищі діє маслозавод, комбікормовий завод, швейна фабрика, хлібзавод.

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]